На відміну від письменників-фантастів, військові експерти оперують здебільшого реальними категоріями і фактами, тим не менше, дуже часто їм доводиться запозичати дещо і у письменників, тим більше, що такий підхід себе виправдовує. Відтак, пошук відповідей на низку питань щодо перспективи розвитку військової справи для більш точного і реалістичного прогнозування майбутнього поля бою і перспективи ведення бойових дій як таких завжди стикається з необхідністю ретельного аналізу існуючих тенденцій.
Перша така публікація у вигляді звіту з’явилася ще у 2016 році. Зараз до уваги широкої спільноти Альянс пропонує збірку потенційно можливих, хоча й вигаданих сценаріїв, кожний з яких заверш(ється питаннями, які в цілому можна назвати спробою знайти відповідь на те, що вже сьогодні або ось-ось, через пару років ми маємо зробити, щоб уникнути, обмежити або підготуватися до певних можливих ситуацій у суто міліарній сфері або ж у сфері, безпосередньо пов’язаній з нею.
Власне самі ситуації є продуктом вимислу авторів, що виникли на підставі вже наявного досвіду або певних припущень, що не виключають появи протягом кількох років подібного сценарію подій в певному регіоні нашої планети. Своєю чергою командування Об’єднаних збройних сил(ОЗС) НАТО з питань трансформації інформує, що зазначені сценарії не відображають поглядів керівництва і є лише вивченням певних випадків, що можуть виникнути у майбутньому і над якими варто замислитись вже сьогодні, щоб знайти необхідні рішення.
Читайте також: Адаптація НАТО
Рапорт містить певні загальні теми і пов’язані з ними питання, що мають стимулювати певну дискусію, нові питання і відповіді. Питання мають сприяти формуванню нових поглядів на війну майбутнього або спецоперації, пов’язані з безпекою країн-членів Північно-Атлантичного Альянсу або їхніх союзників.
Нові підходи до зазначеної проблематики і пов’язана з цим дискусія можуть певною мірою отримати нові знання щодо того, які завдання може виконувати НАТО протягом наступних десятиліть.
Однією з цілей авторів документа є спрямування науково-дослідницьких процесів на певні рейки, що виникають з запропонованої тематики або дискусії, що виникають під впливом останніх. Використання багатих на ідеї творів відомих фантастів має на меті допомогти у формуванні інноваційного і трансформаційного мислення військових експертів Альянсу. І це цілком виправдано.
Як добре відомо з історії, неодноразово вже здавалося б цілком футуристичні сценарії або технічні рішення, описані авторами-фантастами, через деякий час так або інакше перетворювалися на реальність. Відкриття і досягнення людства, такі, як створення передового підводного човна, літака, здійснення польотів на Місяць або інші планети Сонячної системи, створення iPad або мережі Internet фантасти передбачали задовго до того, як все це почало з’являтися на практиці.
Читайте також: НАТО та Україна у 2019 році
Такі відомі письменники-фантасти, як Жуль Верн, Герберт Уелс або Станіслав Лем у своїх творах надихали на відкриття багатьох дослідників та вчених. Також не можна виключати еволюцію відомих нових технічних рішень в напрямку створення більш просунутих перспективних аналогів, що пропонуються футурологами.
З огляду на зазначене, в Альянсі вирішили долучити до власних досліджень письменників-футурологів. В рамках цього групу талановитих авторів-футурологів ознайомили з документами Союзного командування з питань трансформації, де розглядається майбутнє, в тому числі наведено аналітичні оцінки і окреслено завдання майбутніх операцій Альянсу, дослідження технологічних трендів і довготермінові вимоги.
На цьому підґрунті автори-експерти, що погодилися взяти участь у проекті, створили, низку можливих, на їхній погляд, сценаріїв, відображених у звіті. Було оцінено можливі наслідки розвитку сучасних технологій військового, подвійного і комерційного призначення у світі та в окремих країнах, пропонованих дослідницьких трендів, зокрема, як саме останні можуть вплинути на міліарні операції майбутнього. Описи ґрунтувалися на виділенні майбутніх рішень, таких, як передові бойові системи чергового покоління, роботи, штучний інтелект, доповнена реальність, або навіть новий тип генетично модифікованого солдата-лідера з нетиповими якостями і можливостями.
Зазначене має на меті змінити наш спосіб мислення щодо майбутнього і ініціювати дискусію щодо необхідності впровадження довготермінової військової трансформації в рамках Командування ОЗС НАТО з питань трансформації і НАТО в цілому.
Поле битви космос
На думку відомого військового експерта, відставного американського генерал-майора Роберта Латіффа, полем битви в майбутніх війнах напевно буде кіберпростір; з’являться біологічно модифіковані солдати; автономні системи, що зможуть обробляти інформацію і завдавати ударів ще до того, як людина встигне втрутитися у процес тощо.
Зрозуміло, що питання виживання держав напряму залежить від здатності вчасно підготуватися до протидії новим загрозам, тобто, від національної військової могутності. В цьому контексті важливо отримати відповіді на наступні питання: якою буде ціна впровадження іновацій; що солдати собі думають про майбутні війни і власну роль у них; як війна впливатиме на пересічного громадянина?
Читайте також: Неамериканська «парасолька»
І насамкінець, чи достатньо усвідомлюють очільники країни необхідність переходу до нових напрямків провадження бойових дій?
Атака на космічні системи глобального позиціювання і передачі даних є одним із таких сценаріїв, які вважаються дуже реальними навіть сьогодні. Багато експертів погоджуються з тим, що успіх чергової війни може передусім забезпечити знищення усіх військових об’єктів, розміщених у космічному просторі. Тобто у просторі, який все більше перетворюється останнім часом на потенційний театр бойових дій.
У випадку зникнення сигналу GPS більшість передової військової техніки, у тому числі, наприклад, БПЛА, втратить орієнтацію, а брак супутникових мереж передачі даних може спричинити неабиякий хаос у сфері прийняття рішень. Варто нагадати, що саме до такого сценарію активно готуються провідні космічні держави, США, Китай, Росія і, за деякими даними, Індія.
Не випадково саме вони вже сьогодні активно працюють над створенням і виводом на орбіту супутників-вбивць, призначених для знищення ворожих супутникових угруповань.
Відтак, повстає логічне питання, чи здатен Альянс (і як саме) захиститися від небезпеки в космосі, якими є межі справжньої автономії роботів, a також чи сучасні концепції їх обслуговування відображають ці обмеження?
Варіант «російська кібератака»
Черговий сценарій також є дуже реальним вже сьогодні, адже в ньому йдеться про гіпотетичну російську кібератаку, наслідком чого буде блокада телекомунікаційних і інтернет-мереж Литви, що призведе до паралічу всієї системи державного управління республіки. За сценарієм, одночасно з кібератакою агресор спрямує на литовське суспільство потужну хвилю спеціально підготовленої інформації, що матиме на меті відволікання уваги населення від реальної ситуації з усіма негативними наслідками.
При цьому сценарії, однак, НАТО відповідає власним ударом у кіберпросторі, одночасно відбуваються авіаційні атаки і дії сил спеціального призначення. У зв’язку з цим, виникає логічне питання, які тактичні здатності слід мати союзникам, щоб ефективно захистити критичні для НАТО мережі і коли слід ініціювати упереджувальні кібератаки проти загрози, що виникає?
Читайте також: Як бачать НАТО у Східній Європі
Одним з найбільш цікавих подій є демонстрація того, в який спосіб штучний інтелект здатний вчасно захистити цивільне населення та військових від можливих атак із зовні, викриваючи потенційні загрози на підставі закладеної заздалегідь або заученої інформації щодо типової поведінки людей.
Але чи маємо ми сьогодні відповідні засоби для запобігання вербуванню людей до злочинних або терористичних чи навіть збройних угрупувань? І яким чином можна закрити луки у дистанційно керованих бойових системах, що залежать, наприклад, від великої пропускної спроможності каналу зв’язку?
Армія ГМО
Чи можуть у майбутньому з’явитися солдати нового типу, у яких під впливом цілеспрямованих змін у генах можна буде контролювати гормональну структуру, замінивши їх на «абсолютні і безжалісні бойові машини». До якого ступеня глибини здатні використати для цього генну інженерію для отримання переваги у мілітарній сфері, наприклад, такі країни, як Китай або Росія?
A може на майбутньому полі бою пануватимуть роботи, що матимуть певний рівень штучного інтелекту, проте, керованим певною бойовою одиницею, керованою безпосередньо людиною-оператором. Оператор в такому випадку мав би надійну охорону і захист у вигляді просунутого броньованого панцира-кокона, оснащеного кількома типами зброї.
Читайте також: Огляд InformNapalm: розвідувальні комплекси Росії на Донбасі
Усі роботи, керовані або автономні, матимуть однаковий зовнішній вигляд і користуватимуться квантовими системами зв’язку і передачі даних. Остання є стійкою до перехоплення і розшифрування і її впровадження відіграватиме в майбутньому важливу роль у сфері оборони. Як відомо, наразі визнаним світовим лідером у цій царині є Китай.
Інтелектуальні сенсори зазначених роботів будуть здатні розуміти, оцінювати і прогнозувати поведінку ворожих машин, а також вибудовувати відповідну швидку реакцію на це власних сил і засобів. При такому сценарії вже сьогодні виникає питання щодо того, наскільки велику роль відіграватимуть автономні бойові машини і штучний інтелект на майбутньому полі бою? І чи взагалі матиме при цьому будь-яке значення людина?
Проте, загроза може виникати не лише внаслідок військових дій на полі бою або атак у кіберпросторі. Адже у світі і сьогодні вже існують країни, що реалізують власні політичні цілі шляхом втручання у навколишнє середовище або використовують на свою користь витончені і складні форми тероризму (наприклад, кліматичного). Тому дуже важливо знати власні можливості в частині своєчасного викриття і ефективної протидії подібним атакам.
Війна нейромереж
Черговий сценарій стосується перспективи розбудови нейронних мереж. Що станеться, коли, наприклад, останні стануть настільки просунутими і розвиненими, що люди за їх допомогою зможуть долати віртуальні системи безпеки і красти майно або цінну інформацію?
І чи мають існувати глобальні гарантії для цивільних розробників штучного інтелекту? Чи існує ефективний спосіб моніторингу значних груп людей без порушення європейських і глобальних стандартів приватності і громадянських прав?
Не можна виключати, наприклад, що по аналогії з тим, як сьогодні літаки типу AWACS здійснюють моніторинг повітряного простору, у недалекому майбутньому буде створено машини для моніторингу віртуального простору. Підтримкою останніх займатимуться не лише люди, але й наприклад, аватари. Завдання – моніторинг мереж з метою пошуку різноманітних загроз.
Відповідно, виникає наступне логічне питання: чи можна вважати неетичні способи використання дезінформації адекватними для протидії самій дезінформації і, відтак, чи є сама «правда» достатньо потужною зброєю, здатною покласти край або скоротити збройний конфлікт?
Читайте також: У США заявили про тверду підтримку щодо приєднання України до НАТО
Насамкінець – нанотехнологія, яка все більше втручається у наше життя – також може стати приводом для занепокоєння. Виникає питання, чи використання нанотехнологічних роботів не загрожує нашому життю і нормальному функціюванню?
Майбутнє у теперішньому
Наведені сценарії є лише прикладами, які можна розбудувати в тому або іншому напрямку або ж створити повністю нові власні версії. Питання, що виникають, породжують чергові невідомі і нові питання, отже, дискусія сама по собі створює специфічне середовище, рух всередині якого може полегшити нам знайомство з майбутнім або вирішення різних проблем, навіть поточних, що вимагають часу, а також розуміння того, що – може статися – ще не існує.
З огляду на зазначене, Командування ОЗС НАТО з питань трансформації заохочує усіх бажаючих до активного співробітництва і висловлення воасних думок і пропозицій. Можливо, замість відволікання часу на армійські проблеми сьогодення, іноді варто замислитися над майбутнім, яке може дати нам відповідь на вже існуючі питання.
До зазначеного можна додати аспекти інформаційного впливу, які активно використовує Кремль у своїй гібридній війні не лише проти України, але й проти Заходу як такого в цілому. Адже інформаційно-пропагандистська активність російського агресора спрямована на мізки потенційного електорату західних (і не лише) політиків, на зміну цінностей і підміну традиційних понять вигідною для Кремля паралельною реальністю і відвертою брехнею.
До речі, населення країн Балтії, Польщі та військові Сил передового базування НАТО, дислоковані на Східному фланзі, самі постійно відчувають руйнівний вплив російської пропаганди і дезінформації. Українським військовим все це добре знайоме з часів подій у Криму та початку війни на Донбасі. Відтак, НАТО може повчитися в Україні практиці протистояння з агресором у різних сферах, адже ми маємо безцінний досвід, який здобуто за 5 років війни. Тому при усій важливості наведених сценаріїв західних експертів не можна забувати про інформаційну складову і пов'язаний з нею сценарій можливості маніпулювання суспільною думкою всередині країни-жертви на свою користь.