У грудні 2015 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про публічні закупівлі». Документ зробив систему ProZorro обов’язковою для здійснення закупівель державними замовниками. Підключення до системи відбувалося у два етапи: з 1 квітня 2016 року для центральних органів виконавчої влади і великих держпідприємств, а з 1 серпня — для всіх державних замовників.
Вказані норми стосуються «надпорогових» закупівель. Цей термін означає, що йдеться про товари чи послуги вартістю 200 тис. грн і вище або роботи вартістю 1,5 млн грн і вище. Добровільно замовники можуть підключати до ProZorro й «допорогові» тендери.
Перелік даних, які надає для ознайомлення ProZorro, фактично нічим не обмежений. Саме у відкритті повної інформації про державні закупівлі для будь-якого громадянина України й полягала мета створення системи.
З технічного погляду ProZorro — централізована база даних, до якої приєднано торговельні майданчики для електронної комерції. Підприємці, зацікавлені в участі в торгах, можуть зареєструватися на будь-якому з авторизованих сервісів для електронних закупівель залежно від бажаного інтерфейсу та рівня послуг, який ті пропонують. Нині укладено угоди вже з 18 такими майданчиками. Однак уся інформація цих сервісів про оголошені закупівлі, проведення процедур та укладені контракти зберігається також у системі ProZorro, де кожен може переглянути її без плати за користування та авторизації. Для держави створення системи нічого не коштувало: хостинг та ІТ-розробки профінансували міжнародні донори. Окрім того, у ДП «Прозорро» стверджують, що підприємство вийшло на самоокупність, а в лютому обіцяють оприлюднити фінансовий звіт.
Читайте також: Система ProZorro заощадила державі понад 9 млрд грн
Абсолютно точної інформації, скільки грошей витрачають різні державні органи влади, підприємства та установи на товари, послуги й роботи, немає. Так само важко сказати, яким є розподіл у грошах між «допороговими» та «надпороговими» контрактами. Однак відомо, що держава є найбільшим замовником в Україні. За інформацією на сайті Мінекономіки, у 2014-му та 2015-му обсяг держзакупівель становив 250 млрд грн щороку. При цьому, за інформацією того самого відомства, у 2015-му обсяг тільки «надпорогових» закупівель дорівнював 192 млрд грн.
Водночас дані, наведені в системі ProZorro, дають підстави припустити, що вказані цифри менші за реальні суми контрактів. Тільки від серпня 2016 року, коли система стала обов’язковою для всіх держзамовників, у ній опублікували повідомлення із заявленою вартістю 278,38 млрд грн. Щоправда, процедури на 78 млрд грн визнано неуспішними — це означає, що кваліфікованих постачальників або виконавців знайти не вдалося.
«Люди звертають багато уваги на ProZorro, на саму електронну систему й вважають, що то єдиний і головний елемент реформи. Так, це важливо. Проте часто забувають інші її елементи, а їх у нас 14. ProZorro — лише один із них, а працюють ті елементи в комплексі. Це не якесь магічне рішення, що зробить із корупціонера ангела», — заявив у січні 2017 року заступник міністра економіки та один із ідеологів реформи держзакупівель Максим Нефьодов.
Уваги до діяльності ProZorro справді не бракує. ЗМІ активно інформували про всі етапи запуску системи та ставили її в приклад успішних реформ в Україні. Однак медіа-підтримка обернулася й іншим наслідком: значна частина суспільства сприйняла запуск ProZorro як остаточне вирішення проблеми корупції в держзакупівлях. Коли очікуваної багатьма перемоги над корупцією не сталося, почалася критика системи на кількох рівнях.
На побутовому рівні закиди опонентів можна звести до банального «нічого не змінилося». Наприкінці січня в Києві відбувся захід, присвячений роботі та розвитку ProZorro. Після короткої презентації присутнім надали можливість поставити свої запитання запрошеним представникам, які брали участь у створенні та запуску системи. Першою ж реплікою з аудиторії стала така: «Я приїхав із села під Києвом. У нас усі завжди знали, що голова сільради укладає угоди з компанією свого кума. Зараз усе як раніше, він із тією самою компанією і працює. Сама система складна й незрозуміла». Інша популярна теза — не можна оцінювати закупівлі тільки за критерієм вартості, оскільки нижча ціна часто означає й низьку якість товару.
Аргументованіша критика лунає з бізнес-середовища. У грудні 2016 року фахівці аудиторської компанії Deloitte Україна презентували результати дослідження корупції в галузі інфраструктури, що ґрунтувалося на анонімних інтерв’ю з учасниками транспортного ринку. Найпопулярніші скарги підприємців звели до 18 пунктів, із яких чотири стосуються саме діяльності ProZorro. Серед них корумповані схеми вибору постачальника, махінації з умовами договору, проблеми з відстежуванням реалізації тендера та змова постачальників.
Окрім корупції у сфері держзакупівель є й інша типова для України проблема — якість кадрів у держорганах. Часто вони просто не знають, яким чином виписати специфікацію потрібного товару. Цим і користуються недобросовісні постачальники, які в результаті збувають неякісний товар.
Про всі названі проблеми відкрито кажуть і реформатори державних закупівель. Для вирішення питання якості в ProZorro створили бібліотеку типових специфікацій для найпоширеніших товарів, яка постійно оновлюється. На думку авторів, типові специфікації допоможуть зменшити ризик постачання неякісного товару.
Читайте також: Держзакупівлі: Вийти на новий рівень
Складніше вирішити питання, що так чи інакше пов’язані зі змовою. Повністю автоматизувати цей процес неможливо. Наприклад, недобросовісному закупівельникові знадобилися скріпки, і він планує купити їх у конкретного постачальника за неконкурентною процедурою. Заздалегідь дізнається, що тільки в цього постачальника-партнера є скріпки рожевого кольору, і відповідно прописує в тендерній документації, що йому необхідні саме «рожеві скріпки».
«У будь-якому разі це прецедентний підхід. Адже сьогодні це «рожеві скріпки», завтра «скріпки з трьома заворотами», а післязавтра «скріпки з надтвердих металів». Сто тисяч варіантів, як прописувати це в документації», — пояснює консультант із проектного управління ProZorro Сергій Потапов.
У цих умовах на перший план виходять громадський контроль і розвиток конкурентного середовища. В учасників ринку є можливість оскаржити закупівлю, яка містить ознаки корупційності. Органом оскарження процедур закупівель виступає Антимонопольний комітет (АМКУ). Однак і тут є своє «але». Якщо оскарження «допорогових» закупівель безплатне, то за скаргу на «надпорогові» доведеться сплатити державне мито — 5 тис. грн для товарів та послуг і 15 тис. грн у разі, якщо йдеться про роботи.
Плату за оскарження закупівель передбачили вже в згаданому Законі «Про публічні закупівлі». Прихильники ідеї аргументують це рішення тим, що процедуру закупівлі зупиняють до винесення рішення АМКУ за скаргою. Тому плата необхідна, щоб скарги не використовували для блокування процесу й подавали тільки аргументовані заперечення. Опоненти стверджують, що таким чином із системи вичавлюють малий та середній бізнес, який не має великих фінансових ресурсів.
«Мета ProZorro — дати можливість тому, хто хоче щось купити, та всім іншим бачити інформацію і зробити процес публічних закупівель відкритим. Але без громадянського суспільства все це не має сенсу. Та й будь-яка реформа не має сенсу», — зазначає Потапов.
Для залучення якнайбільшої кількості громадян до контролю за процесом закупівель створили сайт dozorro.org, або просто DoZorro.
«У перспективі метою проекту є збір регіональних активістів та громадських організацій, які вже працюють у сфері моніторингу закупівель та надання їм зручного інструменту роботи, безпосередньо інтегрованого з базою закупівель ProZorro. Умовно кажучи, йдеться про автоматизацію моніторингу», — пояснює Віктор Нестуля, директор програми інноваційних проектів організації Transparency International, яка створила та адмініструє DoZorro. І додає: «Зараз запущено MVP («мінімально життєздатний продукт» для тестування ідей. — Ред.), який може збирати скарги безпосередньо через портал».
Читайте також: Бізнес має чотири зауваження до системи ProZorro
На порталі розміщено детальну інформацію щодо подачі заяв і скарг до різних правоохоронних та контролюючих органів, а також наведено шаблони звернень. Окрім того, можна просто залишити своє повідомлення про закупівлю з ознаками порушень, яке перевірять юристи Transparency International. За словами Нестулі, вже наприкінці лютого з’явиться розширений функціонал для замовника, а в березні — для громадського активіста. Завдяки новим функціям державний замовник за бажання зможе реагувати на подані через DoZorro скарги безпосередньо на порталі або через майданчик, на якому він працює в системі ProZorro. А в активіста або громадської організації буде можливість залишити інформацію про конкретний тендер, типові порушення і завантажити дані або копії листів, направлених контролюючим органам, та отримані відповіді.
«Це буде структуровано. Коли активіст знайшов порушення, як-от безпідставна дискваліфікація чи завищення ціни, це буде окреме типове поле, у якому він поставить галочку, а потім цю інформацію зможе аналізувати комп’ютер», — каже Нестуля.
На початок лютого на DoZorro вже повідомили про 429 сумнівних тендерів заявленою вартістю понад 4 млрд грн. Серед закупівель, які моніторять за допомогою порталу, є й доволі відомі: автомобілі з електродвигунами Mitsubishi для потреб Нацполіції, а також тендер на постачання систем GPS для електротранспорту в Луцьку. Останній оголошували вже не раз.
«Після того як ми надіслали скарги, закупівлю скасували, там ще не був підписаний контракт, але замовник виявився талановитим й оголосив схожу закупівлю знову. Власне, ця закупівля в нас щоразу проходить окрему перевірку», — каже Нестуля.
У Transparency International рекомендують максимально розраховувати на власні сили й вчитися використовувати засоби для оскарження самостійно. Там пояснюють: коли DoZorro інтегрують із майданчиками електронної комерції, кількість відгуків різко зросте і сил юристів на перевірку всіх скарг просто забракне. У перспективі зібрана через портал інформація дасть змогу сформувати рейтинг замовників і постачальників, а також комплекс ризик-індикаторів для легшого відстеження потенційно корумпованих процедур.
Проекти системи ProZorro ґрунтуються на культі вимірювань та інформування. За весь час існування системи державі вдалося заощадити на держзакупівлях близько 17 млрд грн. Проте іншу ознаку успіху реформи виміряти буде складніше, адже йдеться про зміну ставлення до процесу держзакупівель з боку всіх зацікавлених сторін: громадян, бізнесу та замовників.