Старт — завантаження — вибір ролі
У 2000-х роках майбутня аеророзвідниця Vergeltung (Фегельтунг) була школяркою і затятою геймеркою. Її захоплював фентезійний світ World of Warcraft і лякав моторошний «S.T.A.L.K.E.R». Однак стрілянки (жанр відеоігор, де основною дією є стрілянина) і ризиковані місії розважали, допоки були в межах віртуального світу. Наче гра, яка вийшла з компʼютерного монітора, поширилося українською реальністю повномасштабне вторгнення. У ній геймерка вже не створювала персонажа, а стала ним у реальності.
Вибухи від артилерійських і мінометних обстрілів стрясають землю та підіймають іскри, клуби попелу й горілого пороху в повітря. Зруйновані архітектурні памʼятки, як-от Маріупольський драматичний театр та Одеський собор спадщини ЮНЕСКО, востаннє ловлять захоплені погляди відвідувачів, допоки в них не влучають російські ракети. На окупованих Росією територіях зникає домашнє тепло з розстріляних покинутих квартир багатоповерхівок і сільських хат. Війна. Усе це могло бути лише страшним сюжетом комп’ютерної гри, якби не було реальністю.
Читайте також: Безпілотні крила України
З початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України Vergeltung збиралася долучитися до охорони блокпостів, однак тоді ще вагалася й побоювалася. Батькам вдалося відмовити її від цього рішення, переконавши, що це небезпечно й вони хвилюватимуться за доньку.
— Те рішення було правильним, бо зараз я роблю те, що мені точно подобається, — пояснює Vergeltung, озираючись на минуле.
Дівчина продовжила шукати роботу й надсилати резюме в цивільній сфері, проте її душа прагнула до війська. Улітку 2023 року вона вирішила стати аеророзвідницею з позивним Vergeltung, який у перекладі з німецької означає «відплата».
— Чим я гірша, адже ми ж разом грали в компʼютерні ігри, — розповідає Vergeltung про те, як дізналася, що її друзі розпочали навчання з керування БПЛА.
Вона обрала роль аеророзвідниці, яка виконує місії для захисту України від антагоніста — Росії та її збройної агресії. Раніше Vergeltung ще вагалася, чи брати компʼютерну мишку до рук, щоб пройти місію в грі «S.T.A.L.K.E.R», а зараз безапеляційно керує з пульта дроном, щоб виконати бойове завдання.
— Мене спонукала піти небайдужість до своєї країни. Бачу, що хлопці воюють, а мені донатити — недостатньо, треба робити більше, — промовляє аеророзвідниця. Тим часом вона показує цінні для неї фотографії та відео, де була учасницею мітингу в День памʼяті жертв Оленівки. Він відбувся 29 липня 2023 року під будівлею колишнього посольства РФ у Києві. Там українці та українки розігрували виставу, щоб ушанувати памʼять загиблих і відреставрувати про них спогади. Світлина оживляє дійство, де сцену огорнув штучно створений дим і світло від прожекторів. У цьому поєднанні Vergeltung бачить силуети зі світла й тіней, неначе душі загиблих.
Ігролад та ігрові механіки в пілотуванні БПЛА
Під час першої місії Vergeltung не переживала за своє життя, однак відчувала невідомість, сповільненість і тривожність. Вона була серед довірених людей, де кожен відпрацював на максимум.
Vergeltung літає квадрокоптерами, як-от Mavic та FPV, і мультикоптерами, де більше ніж 4 мотори, як у дрона «Баба-Яга», а також літаками. Мріє навчитися літати дронами натовського стандарту. Аеророзвідниця розповідає, що для пілотування треба багато навичок, доведених до автоматизму, щоб зуміти успішно виконати завдання. Треба володіти знаннями про зв’язок, будову обладнання і як його полагодити. Уміти вдало вибрати траєкторію, щоб вплив сторонніх елементів був мінімальним. Уважно спостерігати за параметрами борта, порівнювати їх з показниками на коробці передач і стежити за простором, щоб нікого не збити. Перевіряти показники батареї, адже борт може розрядитися й не повернутися на локацію.
Бомбардувальник-мультикоптер “Баба Яга”
Професійні пілоти з великим стажем можуть допускати грубі помилки через недбалість. Одна з них — перша аварія, коли оператор внаслідок власної необачності втрачає дрон. Інша хиба, яка може стати смертельною, — нехтування правилами безпеки. Треба мати захист незалежно від відстані до лінії бойового зіткнення — завжди носити шолом, копати окопи та бліндажі, завмирати й не підіймати обличчя, якщо в небі пролітає невідомий дрон.
— Мій друг обороняв Київ. Його побратим нехтував безпекою і був без шолома. Як наслідок, йому на голову прилетів осколок, а друг уцілів завдяки шолому. Захист понад усе. Ним не варто нехтувати, хай де ти є, — попереджає Vergeltung.
Перешкодами з-поміж зовнішніх чинників можуть стати вітер, гілля та РЕБ (радіоелектронна боротьба), яка глушить дрон. Тоді зникає зображення або утворюються сірі смуги на моніторі. Опісля складно орієнтуватися в повітрі, відвалюється керування. Тому найбільше аеророзвідницю захоплює кінцевий результат місії, до якого треба йти крізь різні випробування.
— Це як азартна гра з великим ризиком, де значну роль відіграє досвід і везіння. Летиш, але не знаєш, чи влучиш, — провадить Vergeltung. — Особливість радіохвиль у тому, що коли долітаєш до цілі на її враження, то відео зникає або має погану якість. Немає підтверджень про влучання. Маєш піднесений настрій, але сумніваєшся. Після аналізу відеозапису робиш висновок, що 90 % влучили, і в тебе вибух емоцій, що ви це зробили.
Коли Vergeltung виконує місію в ролі штурманки, а не операторки, то з великими зусиллями себе стримує, щоб не взяти до рук пульт і поцілитися в обʼєкт. Треба робити мікрорухи, щоб потрапити в ціль, наприклад чітко в антену чи гармату, а от ворожу гранату складніше вивести з ладу.
— Після завдань мене випихають на відпочинок, а я не можу, бо нема на це часу — роботи багато.
Командний дух операторів
— У команді ви стаєте більше ніж друзями, адже на позиції саме вони рятуватимуть життя тобі, а ти — їм, — щиро каже Vergeltung.
Аеророзвідниці вдалося синхронізуватися з побратимами, адже вони були споріднені в поглядах на життя, цінностях і неочікуваному гуморі. Коли Vergeltung прийшла в чоловічий колектив операторів, то спершу вони думали, що військовиця тендітна й не сприйматиме їхнього гумору, адже мали такий стереотип про жінок. Однак аеророзвідниця розірвала цей шаблон любовʼю до самоіронії, жартів про нацизм і чорного гумору.
— Війна, з одного боку, горе, а з іншого — трагікомедія. Мій батько казав, що життя без гумору — не життя, адже і гріх, і щастя поруч, — усміхається аеророзвідниця, і здається, наче грізний Дарт Вейдер на її толстовці також повеселішав.
Читайте також: Як аеророзвідка з Франківщини нищить ворога у Запорізькій області
Vergeltung порівнює командний дух військовиків із грою World of Warcraft. Коли учасники йдуть в атаку проти ворогів, кожен персонаж має своє місце в команді, використовує унікальні здібності й віддає максимум для перемоги.
— Мені подобалося розв’язувати проблеми в грі. Зараз я це роблю в реальності, глобально.
Компʼютерна гра завершується подоланням найгіршого ворога — боса. Війна — не компʼютерна гра, але сценарій має подібний: появу загрози, бої з ворогами й подолання конфлікту. Наразі Україна на другій стадії за мірками відеогри — долає запеклого «старшого брата».
— Кацапи завжди мали й будуть мати на нас зуб і під себе гребти. Під Росією буде однозначно гірше, ніж зараз (під час повномасштабного вторгнення). Неуникна війна проти Європи, — висловлюється операторка БПЛА.
Кожен геймер може цілодобово не випускати з рук клавіатури, щоб побачити на моніторі фрази на кшталт «Місію виконано», «Перемога наша» або «Загрозу ліквідовано». Так само аеророзвідники міцно тримають у руках пульти до дронів, адже спрагло чекають почути ці ж слова. Однак наразі російська збройна агресія продовжується, а готовність Vergeltung захищати землі й виборювати перемогу непохитна.
— Я не можу сидіти без діла. Маю робити більше, — упевнено відрізає аеророзвідниця Vergeltung.
Текст написано в межах суспільно орієнтованого навчання Школи журналістики та комунікацій УКУ