Досвід бойових дій на Сході України виявив потребу української армії в дронах і для розвідки та коригування артилерійського вогню, і для самостійного ураження захищених та важкодоступних точкових цілей. За великим рахунком, вітчизняна безпілотна авіація бере свій початок і активно розвивається саме з 2014 року. Відтоді українські виробники, переважною більшістю приватні, пропонують ЗСУ власні безпілотні конструкції. Кращі з них, поряд з іноземними аналогами, знаходяться на озброєнні.
Дрони на війні
В умовах широкомасштабної російсько-української війни безпілотники остаточно перетворилися на обов’язковий елемент оснащення українських частин і підрозділів до рівня роти і взводу (а іноді і відділення). Вони підвищують ситуативну обізнаність командирів усіх рівнів і навіть окремих бойових розрахунків. Одними з ключових завдань, що покладаються на дрони, є розвідка, коригування ракетного, артилерійського і мінометного вогню.
Так, 15 березня ефективний ракетний обстріл російських штабів, аеродрому з вертольотами і складів у селі Чорнобаївка поблизу Херсона забезпечувався завдяки коригуванню і цілевказу, які здійснював дрон ТВ2 Bayraktar, що перебував на відстані до 48 км від місця подій.
14 квітня інший ТВ2 забезпечив цілевказ для ПКР «Нептун», якими було потоплено флагман російського ЧФ ракетний крейсер «Москва». В подальшому ТВ2 активно діяли у північно-західній частині акваторії Чорного моря і брали участь в операції з блокування і наступного звільнення острова Зміїний тощо.
Інший приклад. У травні 45 Окрема артилерійська бригада ЗСУ з використанням важких 203-мм гаубиць 2С7 «Піон» знищила скупчення ворожої бронетехніки і цистерн з пальним, яке росіяни ховали у промзоні одного з тимчасово окупованих міст. Для цього задіяли БПЛА Spectator-M1, оснащений камерою FLIR, який на підставі даних космічної розвідки уточнив координати цілі і забезпечив її знищення.
БПЛА Spectator M-1
Також відомі приклади знищення українською «артою» численних цілей, військових колон ворога, складів, штабів, аеродромів (Чорнобаївка, Мелітополь), понтонних та капітальних переправ (Білогорівка, Дар’ївка, Херсон, Нова Каховка), що забезпечували дрони-коригувальники, передусім, «Фурія»,ТВ2 і FlyEye.
Багато повідомлялося і про успішне застосування для точкового ураження стаціонарних і рухомих цілей баражуючих боєприпасів (ББ) або дронів-камікадзе, як на фронті, так і в глибокому тилу ворога. Деякі з них Генштаб ЗСУ з відомих причин наразі не коментує.
Читайте також: Як Україна вчиться вести війну шостого покоління
Так, 22 червня два «невідомих» дрони-камікадзе завдали удару по Новошахтинському НПЗ у Ростовської області. За оцінками іноземних експертів, це були ББ далекого радіусу дії, які в автономному режимі непоміченими подолали кількасот кілометрів і уразили ціль. Експерти не виключають, що аналогічним чином було завдано ударів і по інших важливих цілях на російській території, зокрема, по складах боєприпасів і нафтобазі поблизу Бєлгорода.
У липні «невідомий» дрон атакував штаб Чорноморського флоту у тимчасово окупованому Севастополі. Насамкінець, 7 жовтня інший «невідомий» дрон-камікадзе атакував військовий аеродром Шайковка поблизу Калуги (350 км від кордону України), внаслідок чого там було знищено 2 стратегічних бомбардувальники Ту-22М3 (вперше). Нагадаємо, що саме з таких літаків агресор обстрілює українські міста важкими ракетами Х-22. Після цього російське командування терміново перебазувало стратегічні бомбардувальники на інший аеродром подалі від України.
Джерела постачання
Між тим, через бойові втрати дрони потребують постійного поповнення. Від початку широкомасштабної російської агресії ЗСУ, НГУ і інші силові структури отримували БПЛА з кількох джерел. Зокрема, це були українські: «Лелека-100», ACS-3 Raybird, «Фурія», Sparrow, Spectator, «Валькірія», PD-1 і PD-2, R18 тощо, турецькі ТВ2, польські FlyEye та китайські Mavic DJI та DJI Phantom.
Щоправда, після 24 лютого китайська DJI – найбільший світовий виробник дронів і пов’язаних з ними комплексів AeroScope (відстеження і ідентифікація сигналів БПЛА) дистанційно заблокувала роботу українських комплексів AeroScope. В той же час, російські аналоги продовжували працювати, відстежуючи українських операторів дронів DJI, яких потім накривали вогнем. І хоча китайська компанія не визнала факту прихованої підтримки агресора, у квітні вона була змушена залишити ринки України і рф.
БПЛА «Лелека-100»
США в рамках воєнної допомоги передають Україні дрони різного призначення: розвідувальні ScanEagle, RQ-11B Raven, RQ-20 Puma, баражуючі боєприпаси Switchblade 300, Switchblade 600 та Phoenix Ghost. Останній створено на замовлення ЗСУ і є новітньою розробкою складного типу з дальністю дії понад 100 км, призначеною для знищення об’єктів ППО та інших малорозмірних цілей. Його ТТХ і зовнішній вигляд залишаються таємними. Хоча відомо, що Україна має отримати 580 таких дронів. США також обіцяють передати Україні партію великих розвідувально-ударних дронів MQ-9 Reaper і MQ-1C Gray Eagle з дальністю дії до 2000 км, що уможливить ЗСУ проекцію сили далеко в глибину російської території.
Віце-прем’єр і Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров вважає, що для задоволення усіх потреб ЗСУ потрібно мати на озброєнні до 250 великих і 10 000 середніх і малих дронів. Наразі, за неофіційними даними, вони мають до 6000 БПЛА. Процес поповнення триває.
В рамках проекту «Армія дронів», започаткованого Генеральним штабом ЗСУ та Міністерством цифрової інформації України на платформі UNITED24, станом на 1 вересня зібрали 1 млрд грн. і законтрактували 877 дронів. Серед них 432 квадрокоптери DJI Mavic 3 та DJI Matrice 300 RTK H20T (Китай), 200 дронів Autel ЕVO 2 (США), 20 дронів FlyEye 3.0 та 40 Warmate (Польща), а також 2 БПЛА «Укрджет», 3 Skyeton та 80 «Скіф» (Україна), з поставкою до початку листопада. Ще понад 100 дронів (від класу міні до ТВ2) «Армія дронів» отримала від звичайних громадян, передусім, України, Польщі, Литви, США та Німеччини.
БПЛА Warmate
Фонд Порошенка та волонтери ГО «Справа Громад» придбали в Естонії 50 БПЛА Autel EVO II 640T Dual з тепловізорами і додатковими акумуляторами, а також 300 БПЛА Autel EVO Lite+. Також Фонд передав Десантно-штурмовим військам ЗСУ комплекс розвідувальних дронів H10 Poseidon Mk II. А Фонд Сергія Притули за період після 24 лютого закупив для ЗСУ близько 1300 комерційних дронів (переважно Mavic 3, Autel EVO та PD-1).
У серпні компанія «Метінвест» Ріната Ахметова в рамках великої програми допомоги армії передала ГУР МО України чергову партію з 300 розвідувальних дронів ручної зборки з дальністю дії до 100 км, стійких до дії засобів РЕБ і оснащених камерами з 80-кратним зумом та тепловізором. Загалом «Метінвест» вже передав ЗСУ 800 дронів.
Отже, потреби ЗСУ у класі малих дронів (мікро) задовільняються за рахунок волонтерських закупок, а дронів тактичного рівня – за рахунок власного виробництва: «Лелека-100» (компанія DeViRo), «Фурія» (НВП «Атлон Авіа») і Spectator (ВАТ «Меридіан») з дальністю дії від 30 до 50 км (Днями Фонд «Повернись живим» передав ЗСУ комплекс «Лелека-100», у квітні фонд закупив у виробника 25 таких комплексів – Ред.).
Читайте також: Кругова цифрова оборона
В той же час, як зауважив Ярослав Гончар, співзасновник та член ГО «Аеророзвідка», ЗСУ бракує оперативно-тактичних дронів, здатних перебувати у повітрі понад 10 годин, що обмежує можливість тривалого спостереження і розвідки. Внаслідок бойових втрат наразі в цьому класі маємо недостатню кількість дронів PD-2 і Raybird-3, що можуть перебувати у повітрі до 12 годин і діяти на дальності до 200 км, а також Bayraktar TB2 (24 години та 150/300 км).
З огляду на це, експерт наполягає на необхідності термінового збільшення випуску БПЛА оперативно-тактичного рівня, у т.ч. в інтересах забезпечення розвідки і цілевказу для засобів вогневого ураження ЗСУ, передусім РСЗВ HIMARS. Тим більше, що противник зберігає перевагу у цьому класі БПЛА («Орлан-10») і полює за останніми.
Безпілотні перспективи
Ймовірно, саме ДККБ «Луч» з його ініціативною розробкою ударно – розвідувального дрона «Сокіл-300» має шанс вирішити проблему забезпечення ЗСУ дронами оперативно-тактичного рівня. За словами Генерального конструктора-Генерального директора ДККБ «Луч» Олега Коростельова, ТТХ дрона оптимізовано для умов російсько-української війни. Призначення дрона-розвідка та завдання ударів на оперативну і тактичну глибину території противника, з можливістю здійснення розвідки навіть в умовах негоди, атмосферних опадів тощо.
«Сокіл-300» отримає вітчизняну оптико-електронну станцію, малогабаритну РЛС і РЛС з синтезованою апертурою, інерційний блок, охолоджуваний оптико-прицільний блок та автоматичну систему зльоту і посадки. Апарат озброять керованими ракетами РК-2П з лазерним наведенням, в розвідувальному варіанті їх замінюють на підвісні станції РЕБ. Терміни створення будуть скорочені завдяки 80% уніфікації з рішеннями, перевіреними в системах «Нептун» і «Вільха-М».
Залежно від обраного варіанта двигуна (розглядаються 3 опції), максимальна швидкість становитиме від 210 до 580 км/год, тривалість перебування у повітрі – від 5 до 26 годин і дальність дії- від 1000 до 3300 км.
БПАК ST-35 «Грім»
Прототип БПЛА «Сокіл-300» мав піднятись у повітря на початку 2022 року. Однак, через брак обіцяного раніше фінансування з боку МО України, терміни готовності комплексу довелося скоригувати.
ДП «Антонов» працює над власним, конкурентним (для «Сокола-300» і ТВ2 Bayraktar) ініціативним проектом розвідувально-ударного дрона «Горлиця-2». Щоправда, останній поступається «Соколу-300» оперативним радіусом (80 км проти 150), часом перебування у повітрі (8 годин проти 26), корисним навантаженням (65 кг проти 300) та номенклатурою бортової розвідапаратури.
Дуже високий рівень готовності має інша розробка — БПАК ST-35 «Грім» (НВП Атлон-Авіа), який готують до льотних випробувань. Йдеться про оригінальний засіб високоточного ураження цілей, у т.ч. на закритих позиціях високоточними ББ з бойовими частинами різних типів. БПАК складається з 3-х ББ і багаторазового мультикоптера, призначеного для їх запуску на певній висоті. Після пуску ББ мультикоптер виконує роль ретранслятора сигналів управління та контролює наслідки удару. ББ є стійким до впливу засобів РЕБ. Радіус дії — понад 30 км, час знаходження у повітрі — 1 год.
Читайте також: Зброя для перемоги
Комплекс відрізняє компактність – він укладається у три тактичні рюкзаки вагою до 15 кг. Цілком ймовірним може бути сценарій використання «Тихого Грома» малими групами ССО для знищення особливо важливих цілей: пунктів управління, РЛС, комплексів РЕБ, систем зв’язку, складів боєприпасів тощо.
ПрАТ «Рамзай» (м. Київ) працює над створенням першого вітчизняного ударно-розвідувального БПЛА «гелікоптерного» типу RZ-500, призначеного для здійснення розвідки, цілевказу (підсвічення цілей для боєприпасів з лазерним наведенням) та самостійного знищення наземних, насамперед, броньованих цілей. Дрон матиме злітну масу до 500 кг, практичну стелю 4 км і максимальну дальність 300 км Після перевірки на пілотованій версії елементів системи дистанційного управління готуються повномасштабні випробування RZ-500.
У квітні 2022 року українська компанія UA Dynamics успішно завершила випробування ударно-розвідувального безпілотного авіаційного комплексу Punisher («Месник») з дальністю дії до 50 км, який прийняли на озброєння. Невдовзі перші 5 комплексів безоплатно передали ССО ЗСУ.
Іншою оригінальною розробкою українських фахівців є бойовий розвідувальний коптер «Бандерик», який з червня виготовляється київською лабораторією Максима Шеремета для потреб наших військових. Йдеться про звичайний FPV-дрон з тепловізійним модулем та FPV-камерою (First Person View) для передачі зображення в режимі онлайн.
Одним з фіналістів конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт, що відбувся 18 липня п.р. в Малій Академії Наук України став проект БПЛА (квадрокоптера) нового класу – шукача мін. Його завданням буде безпечне очищення аграрних та інших територій від вибухонебезпечних предметів.
Дрон «Сокіл-300»
На більш віддалену перспективу можна розглядати малопомітний швидкісний бойовий дрон ACE ONE від Міжнародної компанії ACE, призначений для виконання стратегічної, оперативної і тактичної розвідки, штурмових операцій у широкому діапазоні висот, придушення ППО противника тощо. В проект закладається можливість прийняття рішень на основі алгоритмів штучного інтелекту і виконувати завдання у складі рою дронів. Безпілотник має характерну форму без хвостового оперіння (пласке крило) і дуже нагадує камбалу. Машина отримає вітчизняний двигун Івченко АІ-332Ф з тягою 2500 кгс, що забезпечить максимальну швидкість 0,95М і тактичну дальність 1500 км. Перший старт дрона можливий не раніше 2024 року.
Насамкінець, маловідома наразі розробка БПЛА «Довбуш» від DroneUA (м. Дніпро), очолювана Володимиром Яценком, засновником Monobank. Ймовірно, йдеться про дрон-камікадзе, здатний знищувати цілі у глибокому тилу противника. На думку В.Яценка, з якою важко не погодитися, якщо навіть підсанкційний Іран спромігся створити ефективні бюджетні ББ, які використовує агресор, то Україна спроможна у короткі терміни створити більш просунуті аналоги на значно вищому технологічному рівні і отримати перевагу.
Адже забезпечувати ЗСУ дронами має насамперед держава, а не лише волонтери. А для цього нам потрібна передусім комплексна державна програма, що впорядкує зусилля на цьому напрямку. Дрони – це зброя майбутнього і Україна має можливість самостійно забезпечити себе сучасною безпілотною технікою, а в перспективі навіть вийти з національним продуктом на міжнародний ринок.