Для останніх вони вкрай важливі, але приватні інвестори беруться за них неохоче, адже йдеться про дуже довгострокові та великі інвестиції або ж значні ризики неплатоспроможності невеличких компаній, що працюють у проблемних умовах. На днях ЄІБ саме оголосив про виділення Україні €400 млн кредиту на розвиток міської інфраструктури. Під час саміту Східного партнерства у Ризі Тиждень поспілкувався з президентом цієї міжнародної фінустанови про пріоритетні напрями роботи з Україною, контроль за якістю проектів, у які інвестуються кошти, і ставку на малий та середній бізнес як рушій економіки.
У. Т.: Якими є пріоритетні сфери взаємодії між вашим банком та Україною сьогодні?
– Після змін більш ніж річної давності ЄІБ прийняв рішення суттєво збільшити кредитування для України. У межах загальної підтримки України ми плануємо за період з 2014 по 2016 рік забезпечити для неї позик на €3 млрд. Ми вже виділили половину цієї суми, і я певен, що зможемо забезпечити й решту інвестицій.
Сфери, в які вкладаються кошти, різноманітні: від класичної інфраструктури, транспорту й електроенергії до міських забудов, житла. Крім того, доступ до фінансування дістає малий та середній бізнес в Україні. Діючи як банк, ми пропонуємо позики, а не гранти, зате на дуже вигідних умовах. ЄІБ залучає повний обсяг фінансування на ринках капіталу, тож маємо забезпечувати докази, що підтримуємо хороші ініціативи. Нам потрібні економічно життєздатні, стійкі проекти. Тож ми закликаємо усіх зацікавлених в Україні структурувати і якісно вибирати свої пріоритети.
У. Т.: Малий та середній бізнес бачиться хорошою альтернативою олігархічному в Україні й потенційно міцним фундаментом для сильнішої, більш диверсифікованої економіки. Які ключові критерії ЄІБ у виборі проектів із малого та середнього бізнесу для інвестування?
– В Україні, як і будь-де, кістяком майбутньої економіки є малий та середній бізнес. Група ЄІБ профінансувала близько 260 тис. малих і середніх компаній у 2014 році. Власне вони є найбільш інноваційними, а інновації – ключ до конкурентоспроможності будь-якої країни.
У вас особливо цікавий аграрний сектор, він дуже важливий для країни. Хоча тут уже працює кілька великих компаній, є і нові динамічні малі та середні підприємства, яким слід приділяти особливу увагу, бо вони можуть стати вагомим джерелом прибутку для України.
Читайте також: Ярослав Неверовіч: «Субсидії – це коли уряд бере гроші з вашої кишені й перекладає до інших»
У. Т.: Після того як компанія отримує від вас позику, ви ще якийсь період консультуєте її з питань розвитку бізнесу чи це вже виключно завдання власників бізнесу?
– ЄІБ, як державна кредитно-фінансова установа ЄС, є найбільшим у світі багатостороннім державним позичальником. І мати справу з величезною кількістю масштабних проектів для нас нормальний процес. Коли ж працюємо з меншими, все ж намагаємося діяти якомога ефективніше, тому зосереджуємося на співпраці з місцевими банками. Так само і в Україні. Нам потрібні добрі партнери в банківській галузі, які вже самі безпосередньо контактують із клієнтом на місці. Це дає нам змогу кредитувати малий бізнес. Ми з Люксембурга не можемо розгледіти кожного малого чи середнього підприємця в Україні, тож довіряємо досвідові місцевих банків.
Коли йдеться про технічний досвід роботи ЄІБ, аналогів у світі нашому банку практично немає. Не існує іншої державної фінустанови, навіть меншої, зі схожою структурою інженерів та аналітиків, які здійснюють due diligence проектів (аудит для безсторонньої оцінки об’єкта інвестування, зокрема вивчення ризиків, комплекснперевірка фінансового становища, аналіз діяльності компанії. – Ред.). Міжнародні кредитні агенції аналізують наш портфель й оцінюють, наскільки стійкими є бізнес-проекти в ньому.
Крім того, ЄІБ надає компаніям, які готуються до конкурсу за наше фінансування, технічні консультації, підтримку в процесі підготовки їхніх проектів, аби вона була максимально якісною. Ми навіть консультуємо кандидатів з приводу вибору й поєднання різних можливих джерел фінансування.
У. Т.: Маєте якісь інструменти контролю того, як реципієнт використовує інвестовані кошти? Чи це виключно відповідальність місцевого партнера?
– У нас дуже суворі критерії стосовно банків-партнерів. У договорах детально вказано, чого ми від них очікуємо. Нам складно заглиблюватись у подробиці кожної малої компанії, тому покладаємося в цьому на місцевих партнерів. Однак ми дуже прискіпливо моніторимо їхню діяльність, регулярно відвідуємо банки, говоримо з ними не лише про пошук нових проектів, а й про стан наявних. Дотримання ними наших критеріїв перевіряється регулярно.
У. Т.: Ви залучаєте кошти з ринків капіталу, від приватних інвесторів. Де саме, за вашими спостереженнями, найбільше проявляється інтерес до інвестування в Україні?
– Фактично ми не намагаємося залучати інвестора під проект безпосередньо й не позначаємо, який конкретний інвестор уклав гроші в яку конкретно компанію тут. Натомість виходимо на ринки капіталу з метою залучити фінансування для усього обсягу бізнесу в нашому портфелі. У 2014 році для цього було потрібно €80 млрд нових позик. Інвестори довіряють якості нашого портфелю.
Читайте також: Куди підуть гроші МВФ?
Коли говорити про індивідуальний проект, то ми, звісно, виступаємо в ролі каталізатора додаткових інвестицій від інших гравців. Якщо вже проект дістав зелене світло ЄІБ і наших аудиторів, до нього потягнуться інші, адже вони бачать, що партнер, очевидно, хороший, надійний. Саме це переконує інвесторів укладати кошти в бізнес. А українські компанії, зі свого боку, готові підтягуватися до певних критеріїв, якщо в їх фінансуванні фігуруватиме ЄІБ.
У. Т.: Від України інвесторів окрім війни відлякує повільний темп реформ. Коли зустрічаєтеся з нашими високопосадовцями, наскільки вони виявляють волю до структурних перетворень?
– Іноді достатньо промовити кілька ключових слів на зустрічі, скажімо, із президентом, міністром закордонних справ чи фінансів, сказати, що маємо таку й таку проблему із процесом ухвалення рішень у вашому відомстві, як вони відразу кажуть: «Мені відомо, про що ви говорите». Тому, гадаю, розуміння проблеми в політичних лідерів та наших бізнес-партнерів є. А ми можемо тільки заохочувати їх реально поліпшувати ситуацію. Адміністративні процеси в Україні ще не досягли того високого рівня, який ми б хотіли бачити. Іще моя порада партнерам у ЄС: ми, зрештою, державний банк із 28 країнами-членами серед акціонерів; найкраще, що можна зробити, аби допомогти Україні, – це підтримати її керівництво у реорганізації та реструктуризації адміністративних процесів, їх спрощенні й забезпеченні чіткого верховенства права. Таким чином, процеси тут будуть не лише ефективнішими, а й надійнішими з юридичного погляду. Адже коли боїшся корупції на кожному кроці, тоді бажаної свободи в бізнесі немає.
У. Т.: Де бачите конкурентні переваги України зараз, навіть попри війну?
– Ви двічі згадали війну, і можу сказати тільки, що вона постійно в нас на думці. Коли говоримо про Україну, то бачимо страждання людей. Хоча в Західній Європі часом не повною мірою усвідомлюють, які страждання переживають українці.
Чиатйте також: Тарас Качка: «Українська економіка дуже диверсифікована, у ній немає однієї галузі, яка була б локомотивом»
Що стосується конкурентних переваг, то ваша країна має висококваліфіковану робочу силу й великий досвід у промисловості. Якщо українську велику промисловість модернізувати, вона може потужно конкурувати у світі. За радянських часів промисловість УРСР зосереджувалася на галузях, які вже не в авангарді, тому саме в цьому напрямку потрібні величезні зусилля. З підтримкою західних компаній та країн, мені здається, модернізувати Україну, зробити її економіку конкурентоспроможною можна буде за десяток років.
Якщо Україна зможе стати історією економічного успіху, це буде помітно у світовому масштабі.