Принаймні, так стверджують щонайменше три компетентні особи, яких пощастило опитати Тижню. Щоправда, двоє з них, а саме генеральний директор Національного Києво-Печерського заповідника Вікторія Ліснича та представник УПЦ МП архімандрит Варсонофій, цю інформацію подають з посиланням на настоятеля Лаври владики Павла, який чи то в приватних розмовах, чи то в якомусь таємничому інтерв’ю сказав, що йдеться всього лише про реконструкцію льоху, який колись дуже давно стояв на тому місці.
На запитання, чи може бути льох таких вражаючих розмірів та ще й в кілька поверхів висоти над землею, співрозмовники лише загадково посміхнулись. Не знаємо,мовляв… Одужає владика Павло, то й пояснить, що до чого.
На диво більш проінформованим виявився міністр культури Михайло Кулиняк. Чому на диво? Бо його прес-служба у своїй довжелезній на цілу сторінку відповіді на запит «Тижня», що будують в Лаврі, не змогла відповісти нічого конкретного і лише пофілософствувала на тему, що Тиждень, мовляв, робить передчасні висновки.
До честі міністра Кулиняка, він більше в курсі про будівництво в Лаврі, ніж його прес-служба. Міністр повідомив, що знає, що там була реконструкція льоху і нібито з цим все законно. Його міністерство видавало дозволи на реконструкцію. Втім, чи не перейдено при реконструкції межі дозволеного і чи дотримано всіх норм міністерство, зараз якраз перевіряє. «Найближчим часом збереться науково-методична рада за участю духовенства церкви, і ми отримаємо абсолютно повну інформацію», – заявив Кулиняк. Коли там «щось не так», міністр пообіцяв наполягти, щоб будівництво підігнали до відповідних норм, рекомендацій і дозволів, а в разі потреби об’єкт був зменшений до розмірів льоху. На запитання, чи може загрожувати будівництво в Лаврі виключенню її з охоронного списку ЮНЕСКО, Кулиняк відповів, що ні.
Звичайно, версія про льох досить оригінальна, і в неї можна було б повірити, коли б вона не була такою відверто брехливою. Невідомо який великий архітектор проектував владиці Павлу льох і скільки йому за це владика заплатив, але треба визнати, що святого отця добряче надурили.
Справжній льох трохи не такий. Він будується вглиб землі, а не женеться в гору, бо тоді він втрачає своє основне призначення – зберігати продукти в постійній прохолоді. Також льох не може займати площу цілого супермаркету, навіть якщо це монастирський льох, бо стільки закруток владика з братією не накрутить за ціле своє життя, а коли й накрутить, то не зможе з’їсти і вони зіпсуються. А Бог карає за марнотратство. І нарешті реконструкція льоху – це його відтворення в первісному вигляді. Навряд чи кілька століть тому монахи будували саме такий об’єкт. Звичайно тішить, що лаврська братія в пізньому середньовіччі вже на повну застосовувала при будівництві арматуру і бетон, але дивує, що про такі ноу-хау тих далеких часів донині не збереглося жодних відомостей. Можливо, в Лаврі таки щось наплутали і під димовою завісою реконструкції зводять щось більш значиме, аніж льох?
А таки зводять. І це підтвердив архімандрит Варсонофій. Окрім реконструкції погребу в будівлі також облаштують братську трапезну. «Владика Павло вже давав інтерв’ю, що там був льох-погріб, і буде реконструкція цього погребу і братська трапезна для монахів», – сказав він.
Братська трапезна – це дуже добре. Тим більше, що вона потрібна. Монастир же розростається. І льох потрібен. Треба ж десь зберігати закрутки, картоплю, мед з пасіки, вино і, можливо, навіть монастирську скарбницю. І нові келії потрібні, і багато що ще потрібно монахам для спасіння їхніх душ. А от чи потрібні їм все ще мощі лаврських угодників і чи потрібні їм старовинні печери – таки не зрозуміло…
Чи рахував хтось перш ніж гнати з бетону величезну конструкцію над Дальніми печерами, як поведуть себе тамтешні ґрунти? Чи може гарантувати владика Павло, скажімо, що ті ґрунти після першого ліпшого дощу не посунуться, не обваляться і не поховають під собою на віки вічні і святі мощі Божих угодників і всю сітку рукотворних печер? Може Владика тепер буде ревніше молитися щоб цього не сталося, щоб Господь не допустив катастрофи?
Скоріш за все поки владика Павел не вилікується, дай Боже йому здоров’я, на многії і благії літа, і не повідає народу православному про те, що насправді йому напроектували архітектори, світ навряд чи дізнається, що буде над великим лаврським льохом. Трапезна, готель, резиденція Кіріла, нова велика лаврська дзвіниця, вертолітний майданчик для президента, чи може все на купу. Цілком можливо, що окрім вищеперерахованого може з’явитися в реконструйованому льосі і супермаркет, як передавали деякі ЗМІ, і навіть банк – найправославніший банк в світі. А чом би й ні?
А наразі, будівництво про людське око ніби трохи притихло. В висоту перестали гнати стіни, кран не гуде. Та, судячи з того, що на території вештаєтьсябагато будівльників, роботи все-таки ведуться.Скоро збирати урожай, а льох не готовий…
P.S. … Та лихий їх знає,
Чого вони з тим поганим
Льохом поспішають?
Трошки, трошки б підождали,
І церква б упала…
«Великий Льох» (Містерія) Тарас Шевченко, КОБЗАР