Навіть закордонна преса захлиналася, описуючи, як Слюсарчук вгадує 30 млн цифр після числа Пі, цитує напам’ять 15 тис. книжок і виграє у шахового суперкомп’ютера «Рибка 4». Купилися і два президенти – Віктор Ющенко видав указ про створення Інституту мозку під керівництвом Слюсарчука (хвала Богові, що цей заклад з’явився лише на папері), а Віктор Янукович виділив йому премію – 150 тис. грн.
Якби львівські журналісти не розкопали справжню біографію шахрая, який із дипломом кравця пошив у дурні всю країну і 18 років заробляв гроші на простаках, мабуть, він і досі займався би звичною йому справою. Схоже, правоохоронці за певний ґешефт просто не хотіли помічати його фальшивих дипломів. Інакше, як пояснити, що порушені кілька кримінальних справ згодом були закриті. А міністр освіти Дмитро Табачник не лише видав торік аферистові справжній диплом професора, та ще й стверджував, що він справді лікар. Екс-міністр охорони здоров’я Микола Поліщук зізнавався, що давно знав про те, що Слюсарчук не хірург, та й не медик взагалі, але чомусь всі ці роки мовчав. Наразі «доктор Пі» перебуває у Львівському СІЗО. Представники Книги рекордів України скасували всі його досягнення. За словами речника львівської міліції Дениса Харчука, кримінальні справи проти «професора» наразі порушили за двома статтями – «Шахрайство» і «Використання завідомо підроблених документів». Покарання – до 8 років за ґратами. Ймовірно, що двома статтями обвинувачення не обмежиться, адже у правоохоронців вже є кілька заяв від людей, чиїх родичів псевдолікар загнав на той світ завдяки своєму лікуванню.
Купити собі розуму
Стати спеціалістом, магістром, доктором наук чи навіть професором медицини, при цьому не витрачаючи на освіту роки життя, – не проблема, були б гроші. Виробники «липи» навіть не ховаються за спини служб кур’єрської доставки, а самі відкрито зустрічаються з клієнтами, щоб передати замовлення.
Набираємо в інтернет-пошуковику запит «куплю диплом» і відразу знаходимо силу-силенну сайтів, готових диплом продати. Ось, наприклад, сайт www.kyplu-diplom.com. Якісно виконаний інтерфейс створює враження, що ви потрапили в мережеве представництво солідної компанії, а не шахраїв, що скоюють кримінальні злочини, торгуючи підробками. Тут же і розцінки наведені: найдорожчий диплом доктора наук будь-якого профілю – $1 тис., кандидат дешевший на $200. За $800 можна купити «липу» про вищу освіту будь-якого українського чи російського вишу. Найдешевші дипломи старих, радянських зразків – за червоний серпасто-молоткастий документ доведеться викласти лише $350.
«Відправляючи нам заявку, ви вже фактично запускаєте процес «продажу дипломів», – вихваляють свої послуги ділки телефоном. – У найкоротші терміни після отримання замовлення ми зв’яжемося з вами для уточнення всіх формальностей: в якому місті, який саме і якого навчального закладу хочете купити диплом».
Оплату можна здійснити у кілька способів – або переказати гроші на вказаний рахунок банку, або передати особисто в руки працівнику фірми вже після виготовлення документа про освіту. Діє навіть спецпропозиція – можуть виготовити диплом за кілька годин, проте про ціну вже треба домовлятися індивідуально. Переплата може сягнути в такому випадку 100%. Певна річ, що придбаний так диплом не буде внесений в жодний реєстр – чи то вишу, чи Міносвіти. Проте, щоб ошукати не дуже прискіпливого роботодавця, цілком згодиться. Або ж якщо у вас є впливові знайомі, які з радістю влаштують вас на хлібну посаду у держсекторі, але ви не здобули потрібної освіти, то такий трюк теж може спрацювати.
Підстелити соломку
В Україні чимало прикладів, коли люди з неіснуючою освітою обіймали високі державні посади і навіть після гучного викриття не були покарані. Мабуть, секрет у тім, що одного разу потрапивши до найвищого середовища, авантюристи так глибоко пускають коріння, що їхнє покарання зашкодить тим, біля кого вони просувалися кар’єрною драбиною. А цього покровителі пройдисвітів ніколи не допустять.
Один із таких феноменів – Андрій Кислинський. Прийшовши у велику політику із бізнесу, він починав 2005 року як координатор проектів фонду «Україна 3000» під патронатом Катерини Ющенко. Згодом обійняв посаду радника президента, відтак очолив офіс глави держави і формував його порядок денний. Невдовзі були високі посади в Секретаріаті президента і СБУ. Проблеми Кислинського розпочалися, коли тодішній міністр освіти Іван Вакарчук і ректор КНУ імені Шевченка Леонід Губерський оприлюднили документи, згідно з якими диплом історика, що мав Кислинський, – підробка. Скандал вибухнув неабиякий, адже Кислинський був тоді вже заступником голови СБУ і мав доступ до державної таємниці. Як він проходив спецперевірку? Чиновника зняли з посади, порушили кримінальну справу, навіть взяли підписку про невиїзд. Справа гриміла на всю країну, а прізвище Кислинський стало синонімом шахрайства з дипломом. Проте згодом про цього діяча всі забули, а справу не лише тихенько прикрили, а ще й виправдали обвинуваченого. Влітку 2010-го Печерський райсуд Києва виніс постанову про незаконність порушення справи проти екс-чиновника.
«Я знайомий з Кислинським, і, як на мене, він професійна людина, проте я не бачив його диплома і не беруся стверджувати, що він у нього справжній, – каже політолог Володимир Фесенко. – Певно, була ситуація, коли з’явилася можливість отримати високу посаду, а не було відповідної кваліфікації. Тому, можливо, з’явилася спокуса піти на підробку. Взагалі в оточенні можновладців завжди можна знайти людей, які різними правдами і неправдами завойовували довіру, і ніхто у них жодних документів не запитував».
Експерт наводить приклад колишнього радника екс-президента Віктора Ющенка – сирійського бізнесмена Юсефа Хареса. Сирієць постійно робив знаки уваги Катерині Ющенко, організовував прийоми для її чоловіка, проник у вузьке коло оточення. Зараз з’являються повідомлення, що Харес аж ніяк не та людина, за яку себе видавав, що в нього безліч громадянств інших країн, що він втерся в довіру до президента, щоб отримати якісь кредити, які він так і не повернув. Фесенко припускає, що так само, як і Хареса, так і Андрія Слюсарчука, до Ющенка привело оточення. «Зіграв вирішальну роль піар, який створив собі Слюсарчук і його команда, – пояснює політолог. – Могли сказати, дивіться, Вікторе Андрійовичу, є така талановита людина, давайте їй створимо умови, той самий Інститут мозку. Згодом Янукович вже за інерцією видав премію».
Шахрай з ООН
«Я б не сказав, що з підробкою документів у нас епідемія, але випадки трапляються, – говорить Олександр Радкевич, заступник начальник прес-служби столичної міліції. – Поширене явище, коли людина підробляє посвідчення різних державних чи силових структур, щоб за його допомогою справити враження на майбутню жертву ошуканства. Рідше підробляють посвідчення соціальних служб – цим займаються переважно цигани, щоб проникати до квартир і оббирати пенсіонерів».
За словами Радкевича, нещодавно в Києві затримали 52-річного чоловіка, який називався чиновником з міськдержадміністрації та пропонував підприємцям вирішити різні питання за чималі гроші. Щоразу виготовляв нове липове посвідчення керівника того чи іншого управління столичного муніципалітету залежно від профілю питання, з яким звертався до нього прохач. У переліку «послуг» були: сприяння в ліцензуванні різних видів економічної діяльності, амністування та зниження податкового тиску, легалізація й оформлення земельних ділянок, узаконення малих архітектурних форм. Щоб розвіяти сумніви жертви, шахрай призначав зустрічі під будинком КМДА на Хрещатику, вільно заходив до будівлі нібито до керівників міста, а насправді – до вбиральні. Вартість «послуг» шахрая сягали десятків тисяч доларів. З одного підприємця він поступово витягнув $85 тис. Коли пройдисвіта затримали, в нього вилучили безліч «ксів», знайшлося навіть посвідчення повноважного представника ООН.
У міліції кажуть, що складнощів при розкритті таких шахрайських схем додає той факт, що ніхто з ошуканих зазвичай не хоче писати заяви на ошуканця, тому що самі ж просили його вчинити певні дії в обхід закону. А оскільки немає заяв від потерпілих, то справа може легко розвалитися ще на стадії слідства. За підробку документів, штампів і печаток, їхній збут та використання статтею 194 Кримінального кодексу передбачено покарання у вигляді позбавлення волі терміном від 5 до 12 років з конфіскацією майна.
Коментар спеціаліста
Психолог Юрій Ірхін: «Серед людей, які використовують підроблені документи, я б виокремив три групи. Перші – суто шахраї, які роблять це з єдиною метою, – нажитися. Другі – неповносправні люди, які мають психічні або психологічні вади і не можуть реалізуватися в справжньому житті, тому вигадують для себе інший світ – іншу біографію, освіту і згодом самі починають вірити в цю казку. Третя група є поєднанням перших двох. Її представники страждають на манію величі і патологічну жадібність до слави і грошей»