Ви перебуваєте на посаді вже понад 100 днів, і мешканці Торецька вже відзначили вашу активну роботу з покращення зовнішнього вигляду міста. У Торецьку проходять толоки, запустили освітлення бульвару, закінчена частина робіт з ремонту міського парку. А чи виходить впливати на розв’язання таких гострих проблем, які стосуються, наприклад, заборгованості із заробітної плати шахтарям?
– Ситуація складна, і вважаю, що тут потрібне втручання держави. На жаль, керівництво шахти імені Святої Матрони не йде на контакт і не спілкується з військово-цивільною адміністрацією. Всі офіційні заходи, які проводяться для відшкодування заборгованості, проходять без участі керівництва шахти. На цей час заборгованість тільки по заробітній платі складає понад 16 млн гривень. Нами були підготовані та направлені листи до Міністерства енергетики України та Фонду держмайна України з метою розірвання договору оренди з даним суб’єктом. Також питання обговорювалося на зустрічі з віце-прем’єр-міністром з реінтеграції тимчасово окупованих територій України під час загальної наради у Мар’їнці. Сподіваємося, що найближчим часом будуть вжиті активні заходи реагування — як з боку правоохоронних та органів контролю. Проводилися перевірки, складалися протоколи, документувалися правопорушення. Але повернення майна назад — це доволі довгий процес, тому поки що все залишається так, як є.
Читайте також: Пустеля замість териконів. Екологічна катастрофа на Донбасі
Щодо вугільної теми можу розповісти й про інші важливі напрямки роботи. Наприклад, ми підписали меморандум про співпрацю з “Платформою сталого розвитку вугільних міст Донецької області”, що надає можливість приєднатися до цікавих проектів. Будемо намагатися реінтегрувати вугільну галузь, бо ми всі розуміємо, що найближчим часом вона буде суттєво скорочуватися. Плануємо залучити іноземних інвесторів, щоб перепрофілювати шахтарів на інші спеціальності, частково також пов’язані з шахтами — засипкою, обслуговуванням. Це дозволить мінімізувати ризики, пов’язані з закриттям шахт, завдяки розширенню можливостей самих шахтарів. Бо Торецьк — місто шахтарське і ми не зацікавлені, щоб годувальники родин залишилися без роботи.
Не можу не спитати про найболючіше у Торецьку — про воду. Без альтернативного водопостачання Торецьк буде постійно потерпати від зупинок водогону. Через обстріли та неможливість вести ремонтні роботи на лінії фронту у місті часто виникають надзвичайні стани місцевого значення.
– Це питання розглядається ще з 2015 року. Тоді зупинилися на варіанті будівництва альтернативного водогону з трубами 600 мм до Торецька від насосної станції 4 підйому Другого Донецького водогону. Наразі він знаходиться у такому стані, що для підключення нової лінії треба замінити труби від Слов’янська до Новогородського, а це понад 60 кілометрів. Тільки на проектну документацію область виділила майже 4 млн гривень, вартість робіт сягає 800 млн гривень. Наразі, плани були скориговані. Йдеться про дві труби діаметром 500 мм для донесення до наших резервуарів 25 тисяч кубометрів води на добу.
Читайте також: Донбас. Війна за воду
Зараз ми отримуємо не більше 16,5 тисяч кубометрів з фільтрувальної станції в окупованій Горлівці — через лінію фронту, заміновані території, які часто прострілюються. Ремонт пошкоджених ділянок зазвичай непростий, супроводжується ризиком для життя працівників, потребує погодження сторін щодо припинення вогню, а інколи доводиться виконувати земельні роботи, розмінування. Тому, звісно, це гаряче питання. Але про остаточне рішення щодо цього беззаперечно масштабного проекту підприємства “Вода Донбасу” ще не йдеться: ми не маємо ані конкретних термінів, ані джерел фінансування.
Тому шукаємо й інші варіанти альтернативного водопостачання. Міркували про прокладання труби з Майорської насосної станції, що є більш реалістичним для втілення в наших умовах. Але виходить, що цей водогін все одно буде пролягати у зоні лінії фронту, тому не може стати справжньою безпечною та безперебійною гілкою. Ще, наприклад, зараз в рамках проекту з вивчення загрози закриття шахт міста Торецька французькою неурядовою організацією проводиться дослідження шахтних вод. Спеціалісти провели дослідження хімічного складу води. У деяких шахтах кількість сухої речовини сягає 3 грамів на кубометр води, десь — 0,5, а найбрудніша вода на шахті “Новій”, котра знаходиться в шахтних горизонтах, що йдуть з Горлівки. Зараз ми надіслали результати у Київ — фірмі, котра займається виробництвом очисних установок. Ми хочемо знати, чи можливе очищення наших шахтних вод, скільки це буде коштувати, яка буде собівартість очищеного кубометру води, а також чи можна встановити у нас практичні, довговічні та надійні системи очищення шахтних вод. Якщо це буде вигідніше, ніж прокладати альтернативний водогін, то можливо, це і буде наш шлях.
А що відбувається на іншому фронті — медичному? Як переживає пандемію прифронтове місто?
– Медичні заклади забезпечені засобами захисту. До червня всі лабораторні дослідження проводилися на базі лабораторії в міста Слов’янськ, куди звозилися чи не всі зразки з півночі області. Тому результатів доводилося чекати 10-12 днів. З початку епідемії у місті зафіксовано шість випадків інфікування COVID-19 — зараз всі ці особи вже отримали негативний ПЛР-тест. Щоб скоротити термін діагностування, ВЦА звернулась з проханням до обласної влади надати кошти для придбання систем для проведення ІFA-тестувань на базі місцевої лабораторії. Коштом обласного та місцевого бюджетів закупили тестові системи: вже перевірено понад 800 зразків і ми забезпечені цими системами приблизно до жовтня. Також ми звернулися до обласної ВЦА з ініціативою встановлення сучасного лабораторного комплексу для проведення ПЛР-досліджень саме у Торецьку. З обласного бюджету виділили 1,5 млн гривень на закупівлю, ми плануємо запустити його вже 10 вересня. Наша лабораторія буде працювати у дві зміни, відкриваються додаткові робочі місця. І ми зможемо під час цієї пандемії обслуговувати не тільки власну громаду, а й мешканців сусідніх населених пунктів.
Читайте також: Будній день військового шпиталю
Але зараз ми маємо закрите терапевтичне відділення, де були виявлені два хворих, у яких згодом лабораторно підтвердилася коронавірусна хвороба. Лікарі та контактні особи з-поміж тих, хто там на той момент лікувався, знаходяться на самоізоляції та чекають на результати своїх аналізів. Всього таких 37 осіб. Пацієнти з Торецька, яким потрібно надати допомогу у стаціонарі терапевтичного відділення, тимчасово відправляються у лікарні сусідніх міст. Наразі ми проводимо службове розслідування щодо причин, які призвели до такої ситуації. Але сподіваємося, що коли запрацює наша лабораторія, такі питання ми зможемо розв’язувати більш оперативно, не наражаючи на ризик людей. В тандемі з IFA-лабораторією це буде потужна зброя, за допомоги котрої ми зможемо оперативно реагувати на зміну обставин. Окрім цього, наявність такого обладнання дозволить нам залучати додаткові кошти Міністерства охорони здоров’я для виконання специфічних аналізів мешканцям нашої громади та сусідам.
Яке ваше ставлення щодо можливого скасування місцевих виборів, зокрема, в Торецьку?
– Рішення щодо проведення чи не проведення виборів на певних територіях приймає Центральна виборча комісія. До цього вивчаються всі висновки, котрі надаються обласними адміністраціями — в нашому випадку, Донецької та Луганської області. Як військовий, я буду виконувати ті завдання і функції, які будуть покладені на мене. А коментувати процеси я не компетентний. На мою думку, на цих територіях повинна бути вертикаль для швидкого реагування на зміну обставин, бо збір депутатського корпусу сільських, селищних та міських рад деколи займає тривалий час. Можливо, коли потрібно буде прийняти якесь швидке рішення, цього не вийде зробити через відсутність кворуму або якесь окреме бачення депутата тих чи інших процесів. Тому ВЦА більш функціональна на цьому етапі.
Якщо вибори все ж не відбудуться, які інструменти демократії ви зможете запропонувати місцевим мешканцям, щоб вони відчували себе активними громадянами, котрі можуть на щось впливати?
– Для того, щоб мешканці громади мали можливість своєчасно отримувати інформацію, у Торецьку, одному з трьох міст на Донеччині, працює програма Smart-місто. Нарешті впровадили таку систему, як електронні петиції. І хоча через технічні проблеми перша петиція не встигла набрати потрібну кількість голосів, ми все одно плануємо задовольнити прохання про будівництво громадської вбиральні в центрі міста. На жаль, місцевий бюджет складається тільки на третину з місцевих надходжень. А дві третини — це субвенція з обласного бюджету. Тому на цей рік "Бюджету участі", який ефективно працює в інших містах, у Торецьку не заплановано. Але наступного року, сподіваюсь, мешканці вже зможуть пропонувати власні проекти для покращення життя в громаді. Наразі скасовано мораторій на оплату оренди землі, який діяв у прифронтових населених пунктах кілька років, до місцевого бюджету будуть сплачувати податок на доходи фізичних осіб й військові — а це майже 10% від місцевих відрахувань. Тому розглядаємо можливість оголосити такий конкурс проектів місцевого розвитку. Окрім цього, свої проекти мешканці Торецька можуть надавати на різноманітні конкурси, які оголошують для прифронтових територій міжнародні організації.
Останнім часом знов можна спостерігати відверто антиукраїнську та антиармійську риторику в місцевих групах у соцмережах. Наприклад, у пошкодженні того ж водогону, воліють звинувачувати виключно українську армію. У 2015-2016 роках у Торецьку вже мали місце провокації, спрямовані проти військових. Які можливості вплинути на такі настрої має ВЦА?
– Військові виконують свої завдання на лінії розмежування, а ми, як представники місцевої влади, налагоджуємо комунікацію з усіма підрозділами, що знаходяться на нашій території. Комунікуємо з ними з питань розміщення, забезпечення, переміщення, аби все це додавало якомога менше незручностей місцевим мешканцям. Наприклад, ми укладаємо договори з підрозділами про оренду комунальних об’єктів, обговорюємо побутові нюанси, фіксуємо їхню та нашу відповідальність. Громаді це приносить додаткові надходження до бюджету, а військовим — комфортні умови для виконання завдань. Це запобігає непорозумінням, що мали місце на початку війни. В разі виникнення якихось конфліктів військових з цивільним населенням, разом з офіцерами цивільно-військового співробітництва (CIMIC), намагаємося вирішувати оперативно та запобігати загостренням. Зараз не уявляю ситуацію, коли б, наприклад, військові перебували на вулицях нетверезі чи брязкали зброєю. Але коли якісь місцеві люди негативно до когось з них ставляться — то їхнє бачення, я на нього вплинути не можу. Якщо щось виходить за рамки закону — для того є правоохоронні органи, які повинні на це реагувати.
Читайте також: Розбуджені війною
На жаль, ми не можемо впливати й на більш глобальні речі — наприклад, на трансляцію телеканалів, які не заборонені законодавством, хоча, можливо, вони транслюють не зовсім те, що нам хотілося б. Ми працюємо з населенням через якісне та своєчасне розповсюдження інформації за допомогою різних каналів комунікації: на інтернет-сайті ВЦА, під час різних заходів, при особистому спілкуванні з мешканцями громади. Залучаємо військових та цивільних до спільних заходів, святкувань тощо. Співпрацюємо з офіцерами СІМІС, військовослужбовцями, які допомагають цивільному населенню у розв’язанні побутових проблем, що сприяє налагодженню діалогу. Вважаю, що змінювати світогляд людей у правильному напрямку можна, покращуючи їх добробут. Бо світогляд громадян змінюється, коли ми конкретними діями показуємо: держава докладає зусиль, щоб зробити їхнє життя кращим. Але звісно, якщо будуть спостерігатися негативні тенденції, то будемо відповідно реагувати. І сподіваємося, що повне перемир’я, яке було оголошене, взагалі не дасть приводів для розгортання подібних дискусій.
Ви вже встигли познайомитися з місцевим волонтерським рухом, патріотичною громадськістю, ветеранами війни з Росією?
– Вважаю, що ми можемо та будемо підтримувати всі гарні ініціативи громадських організацій. Наприклад, нещодавно я зустрічався з членами об’єднання чорнобильців, шахтарями, ветеранами Другої світової. Можливо, я ще не встиг познайомитися з усіма активістами та волонтерами міста, тореччани-ветерани сучасної війни до мене теж ще не приходили. Але я не проти різних варіантів взаємодії: звернень, спільних зустрічей та обговорень. Сподіваюсь налагодити плідну співпрацю, щоб підтримувати їхню патріотичну позицію та прагнення покращувати життя у місті.
————–
Василь Чинчик народився 1977 року у Чернівецькій області, має вищу технічну та неповну вищу юридичну освіту, з 2000 року працює у Службі безпеки України. У 2014 році добровільно перевівся до Донецького управління СБУ, де був призначений на одну з керівних посад, працював у ГУ СБУ у АР Крим, що дислокується у Херсоні. 30 квітня 2020 року полковник Чинчик призначений головою військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області. Має дружину та двох доньок.