Позивач просив суд визнати протиправним рішення про утворення парламентської фракції КПУ. Свій позов представник Тягнибока у суді обґрунтував тим, що фракція КПУ була створена із порушенням закону про регламент Верховної Ради.
Зокрема він нагадав, що, згідно із результатами виборів, за партійним списком до парламенту від КПУ було обрано 32 народні депутати і жодного – у мажоритарному окрузі.
Водночас, закон про регламент Верховної Ради встановлює, що фракції формуються з депутатів, обраних за партійним списком і в мажоритарних округах.
Виходячи з цього, представник Тягнибока заявив, що не було правових підстав для утворення фракції КПУ у парламенті.
У свою чергу представник парламенту наголосив, що йому не зрозуміло, чому позивач звертається із позовом до Верховної Ради.
Він зазначив, що, відповідно до регламенту, депутатські фракції створюються із числа народних депутатів, відповідно до поданих ними заяв, які згодом реєструються в апараті парламенту. Після цього головуючий на засіданні лише інформує народних депутатів про створення депутатських фракцій.
Тому, на його думку, жодних порушень законодавства з боку Верховної Ради у цьому процесі не було.
Представник Тягнибока заявив, що після рішення суду його сторона буде готувати подання до Конституційного Суду щодо роз’яснення норми закону про регламент Верховної Ради, яка регулює питання створення депутатських фракцій.
Нагадаємо, що у новообраній Верховній Раді комуністи могли залишитися без фракції. Проте вирішити цю проблему їм допомогла племінниця регіонала Оксана Калетник, яка перемогла в одному з округів Вінницькій області.
12 грудня на засіданні Верховної Ради головуючий Олександр Єфремов оголосив про створення п’яти депутатських фракцій, в тому числі – фракції КПУ.
На знак протесту народні депутати від ВО «Батьківщина» та ВО «Свобода» заблокували трибуну та президію Ради.