Теличенко зазначає, що орган, який виконує закон про люстрацію, в кількох країнах називають люстраційною палатою.
Вона вважає, що членами люстраційних палат можуть бути лише особи, які згодні втратити право обіймати посади в державних органах на наступні після закінчення роботи в комісії 10 років.
На її думку, рекомендувати членів люстраційної палати повинні громадські організації та рухи (зокрема, не зареєстровані у встановленому порядку).
«Це могла б бути прекрасна можливість для Майдану реально вплинути на життя нашої держави», – вважає вона.
Теличенко наголошує, що важливо створити такі умови, щоб члени люстраційної палати не ризикнули взяти хабар. На її думку, варто доповнити ККУ статтею про їхню відповідальність за корупцію з дуже тяжким покаранням за злочин.
Правник також вважає, що люстраційні палати не варто вписувати в систему державних органів.
«Хай це буде тимчасова структура, а її працівники не матимуть статусу та пільг державних службовців. Члени палати мусять працювати як підрядчики, розуміючи, що виконують місію, а не роблять черговий крок у своїй кар’єрі», – зазначає вона.
«Не сумніваюся, що наш парламент не буде в захваті від такого плану люстрації і зможе проголосувати за відповідний законопроект лише під тиском громадськості. Але ми сильні, події цієї зими показали це. Суспільство перемогло Януковича, давши урок тим, хто залишився на керівних посадах. Вірю, що парламент буде змушений погодитися з люстрацією, і переконана, що ми не дамо себе обманути підміною люстрації корупціонерів тільки видимістю боротьби з тінями комунізму», – вважає Теличенко.
Детальніше про те, якою має бути українська люстрація, читайте у № 9 «Українського тижня».