Експерти припускають – не не зважаючи на слідування офіційній інтерпритації історичних чи політичних подій, сайт становив конкуренцію державній ідеології. Наприклад, на сторінках енциклопедії можна було знайти інформацію про політичну опозицію.
На думку Сари Кендзіор, спеціаліста з нових медіа в Центральній Азії і професора Університету Вашингтона, блокування "Вікіпедії" в Узбекистані – це не просто спроба закрити доступ до небажаної для влади інформації, а прагнення Ташкента монополізувати будь-який контент узбецькою мовою.
За словами Кендзіор, багато статей в узбецькій "Вікіпедії" були підготовлені представниками узбецької діаспори. До того, як сайт був заборонений, він входив до списку 15 найбільш популярних в Узбекистані. Всього, за даними Кендзіор, серед 28-мільйонного населення Узбекистану налічується близько 9 мільйонів Інтернет-користувачів.
"На сьогоднішній день в Узбекистані практично не існує он-лайн-форумів, де б обговорювалися політичні теми", – зазначає Кендзіор. Наприклад, популярний форум arbuz.com, що надавав платформу для спілкування на теми Узбекистану і узбецької діаспори, був закритий владою країни в минулому році, після обговорення його користувачами теми "Арабської весни".
Нагадаємо, у травні минулого року донька президента Узбекистану Іслама Карімова подала до суду на французький новинний веб-сайт, що назвав її батька "диктатором".