Згідно з документом, одна з головних проблем, які потрібно вирішити, щоб уникнути бездомності, – це забезпечення розвитку мережі закладів для бездомних, кількість яких становить 91.
До категорій бездомних осіб за період 2002-2012 рр.. відносяться: особи, постраждалі від торгівлі людьми, катастроф і нещасних випадків; мігранти; інваліди; особи пенсійного віку; особи, які відбули покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі; особи, які позбулися житла через сімейні обставини, пов'язані з конфліктами і насильством в родині.
Серед пріоритетних завдань державного регулювання у сфері соціального захисту бездомних в постанові, зокрема, зазначено захист і підтримка одиноких громадян похилого віку та інвалідів; забезпечення прав мешканців гуртожитків; захист житлових, майнових та інших прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються в інтернатах.
У напрямі забезпечення реінтеграції бездомних серед основних завдань в документі вказані: надання бездомним послуги тимчасового притулку; формування житлового фонду соціального призначення; створення спеціальних гуртожитків для тимчасового проживання осіб, які відбули покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі і потребують поліпшення житлових умов або ж якщо їх житлоплощу тимчасово заселена чи яким повернути колишнє приміщення немає можливості; сприяння наданню житла бездомним із житлового фонду соціального призначення та фонду житла для тимчасового проживання.
Фінансування заходів щодо реалізації основних напрямів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України та закону "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей".