Він прокоментував заяву голови Нацради з питань телебачення та радіомовлення Володимира Манжосова про те, що відповідно до закону «Про засади державної мовної політики» Нацрада скасує у бланку ліцензій телеканалів графу «мови».
«Я вважаю, що тут має бути баланс. Ви знаєте, що президент України доручив Кабінету Міністрів створити робочу групу і вона почала свою роботу. Вона має виробити програму розвитку української мови і передбачити там заходи й відповідне фінансування, щоб українська мова як державна розвивалася. А по-друге,це має формувати ринок. Якщо глядач хоче отримувати інформацію російською, вірменською, будь-якою іншою мовою, то ринок йому запропонує. Тут має бути свобода інформації, свобода пропозиції», – зазначив Іванеско.
Натомість шеф-редактор проектів «Телекритика» Наталія Лігачова зазначила, що після скасування у бланку ліцензій графи «мови» більшість українських телеканалів використовуватимуть передусім російську мову. Медіа-ескперт не погоджується з тим, що у сфері медіа мають діяти лише ринкові умови.
Нагадаємо, заступник голови фракції Партії регіонів Михайло Чечетов заявив, що «регіонали» не вбачають потреби надавати статус регіональної жодній мові національних меншин, крім російської.
Як повідомлялось, 16 серпня Севастопольська міськрада на позачерговій сесії ухвалила рішення про надання російській мові в місті статусу регіональної. Згодом таке ж рішення ухвалила Запорізька облрада, а також Донецька облрада.
14 серпня Краснолуцька міська рада Луганської області вирішила дублювати тексти в офіційних документах російською мовою поряд з українською.
13 серпня Одеська міська, а 15 серпня – Одеська обласна ради надали російській мові статус регіональної.
Як відомо, 15 серпня Верховна Рада Криму доручила Раді міністрів до 10 жовтня підготувати й внести на розгляд кримського парламенту пропозиції щодо реалізації в регіоні закону "Про засади державної мовної політики".
Президент Віктор Янукович 8 серпня підписав прийнятий Верховною Радою закон, що передбачає встановлення офіційного використання регіональних мов у роботі місцевих органів державної влади при проживанні мінімум 10% носіїв на територіях, на яких поширена ця мова.
Читайте також: «Поєхалі»: мовний закон утворює бюджетну «діру» у 17 млрд грн і не захищає мови нацменшин