За словами експертів, перше, що впадає в око, – це шалені витрати на утримання пенсіонерів та соціально незабезпечених. Фактично кожен працівник у 2011 році віддав майже 16 тис гривень (2/3 сплачених податків) для того, щоб утримувати когось ще, окрім своєї сім'ї.
Утім, пропри величезні витрати на соціальні потреби, українець також оплачує багато інших державних послуг.
Як зазначається, зокрема у 2011 році кожен працюючий заплатив 2,5 тис гривень за "безкоштовну освіту". З першого погляду, ця цифра не вражає, однак якщо врахувати, що середня зарплата у сфері освіти становила 2 тис гривень на місяць 2011 року, то фактично цим внеском платник податку отримав право індивідуального місячного курсу від Міносвіти.
Експерти відзначають, що досить подібна ситуація у звіті й з витратами на "безкоштовну медицину". Сплативши 1,5 тис гривень у 2011 році, громадянин звичайно не повністю покриває всі потенційні витрати у випадку хвороби. Однак, звичайна людина і послугами медзакладів користується не кожного дня.
Цікавою є цифра, яку ми сплачуємо за послуги міліції, прокуратури та судів (близько 1 тис гривень на рік). Фактично – це в два рази перевищує вартість утримання українського війська.
Так, за державний апарат пересічний українець сплачує в рік – 765 гривень, за відсотки з держборгу – 709 гривень, на армію йде 392 гривні, на субсидії сільському господарству – 226 гривень на рік.
Крім того, кожен громадянин витрачає на ремонт доріг 505 гривень на рік, розвиток ЖКГ – 257 гривень на рік, духовний та фізичний розвиток – 319 гривень, охорону навколишнього середовища – 115 гривень на рік.
Отже, уся система держфінансів тримається на дрібних внесках мільйонів українців. Саме пересічний українець, а не промислові гіганти чи олігархи утримує величезний держапарат, оплачує держзакупівлі і сплачує рахунки за усіма соціальними зобов’язаннями.
За даними Transparency International в Україні, від 5 до 10 млрд гривень в рік українці витрачають на хабарі.
Читайте також: Українці втрачають відчуття щастя і стають більшими патріотами