Святкування дня народження своєї держави — гарна ілюстрація до історії становлення нас як нації. Історії вичавлення із себе раба й трансформації гомо совєтікуса у вільного громадянина вільної держави. Йдеться не лише про святкування, а радше про усвідомлення суті й важливості самого акту проголошення держави. І спроба перевести сьогодні в якийсь інший, нейтральний формат відзначання Дня Незалежності, а фактично применшити вагу свята — це також ілюстрація до цієї історії.
Становлення
Спочатку після проголошення незалежності це свято в Україні відзначали доволі скромно і по-радянському. Вперше ще 1991 року, коли країна (а де-факто ще радянська республіка) 16 липня вшановувала річницю ухвалення Декларації про державний суверенітет як День Незалежності. Тоді в Києві відбулися масові заходи. Партійні боси з КПУ додумалися покласти квіти до пам’ятника Лєніну, провели урочисті збори в палаці «Україна», а на Хрещатику пройшли велелюдним маршем із синьо-жовтими прапорами та провели святковий концерт. Кульмінацією свята став салют.
Читайте також: Розваги чи патріотичні заходи
Уже в 1992-му Україна вперше відзначала свято 24 серпня, у день ухвалення Акта про незалежність. Формат був схожий із попереднім роком, щоправда, дещо розширений. Напередодні в Києві відкрився І Всесвітній форум українців за участю 5 тис. представників української діаспори. А 24 серпня під час урочистого засідання з нагоди свята президент УНР в екзилі Микола Плав’юк передав президентові Леонідові Кравчуку грамоту про припинення діяльності Державного центру УНР в екзилі та заяву про правонаступництво України від УНР, клейноди гетьмана Мазепи, печатки й прапор. Так Україна стала правонаступницею УНР. Другу річницю святкували скромно: квіти до пам’ятника Шевченкові, концерти самодіяльності.
Епоха стабільності
Перше масштабне святкування із парадом і салютом відбулося в Києві лише у 1994-му, з нагоди третьої річниці, після вступу на посаду президента Леоніда Кучми. Утім, це не був повноцінний військовий парад. Хрещатиком промаршували вояки, але без військової техніки. Уже наступного року від параду відмовились, обмежившись концертом на майдані Незалежності «Україно, ми твої сини» та покладанням квітів. Щось подібне повторилося в «ювілейному» 1996-му та 1997-му.
Багатовекторність. З нагоди 10-ї річниці незалежності України Леонід Кучма запросив на святкування до Києва президентів Польщі Александра Квасневського, Македонії Бориса Трайковського та Росії Владіміра Путіна
Несподіванка трапилася в 1998-му. Леонід Кучма раптом вирішив помпезно відзначити сьому річницю. Театралізоване шоу в центрі Києва з ходою спортсменів, шоу ретроавтомобілів, масові акції в всіх районах столиці. Але головне — повноцінний військовий парад за участю техніки. Відтоді проводити паради стало традицією аж до закінчення другої каденції Кучми. Щоправда, за участю техніки лише в 1999-му (тоді навіть залучили авіацію) та 2001-му.
Читайте також: Тиха Незалежність
На десятиріччя незалежності був найграндіозніший військовий парад. Участь у ньому взяло 6,5 тис. військовослужбовців і 173 одиниці техніки, серед яких нові танки Т-84, спеціально привезені з Харківського заводу. Серед гостей були президенти Росії Владімір Путін, Польщі Александр Квасневський і Македонії Борис Трайковський. Паради також пройшли у Львові, Вінниці, Одесі, Чернігові та Севастополі. У Софії Київській відбувся чи не перший молебень за Україну, на якому зібралися представники різних конфесій. А на майдані Незалежності відкрили знамениту тріумфальну колону з Берегинею. Свято 2002-го було затьмарене Скнилівською трагедією (загинуло 77 людей, зокрема 28 дітей), тому урочисті заходи були були мінімальними. Втім, уже наступного року в Києві знову пройшов великий парад, щоправда, без військової техніки. Парад 2004-го був теж без техніки, а розважальні заходи зведено до мінімуму. У повітрі пахло президентськими виборами та Помаранчевою революцією. Зате з нагоди свята Кучма розщедрився на нагороди. Напередодні список героїв України поповнився аж 11 прізвищами. Серед них олімпійська чемпіонка Яна Клочкова, письменник Павло Загребельний, тодішній очільник НАК «Нафтогаз» Юрій Бойко та навіть гендиректор корпорації «Луганськм’ясопром» Тетяна Молчанова (нині належить до «бізнес-еліти ЛНР»).
Геть шароварщину
З приходом до влади Віктора Ющенка від повноцінних парадів вирішили утриматись, аргументуючи це відмовою від «шароварщини». Натомість була започаткована нова мода — святкова хода за участю військових музикантів. Були ще виставки народних умільців у центрі Києва, концерт хору Національної опери, молитва за Україну в Софійському соборі, а також салют. Ну а 2006-го святкування взагалі перенесли на 26 серпня через авіакатастрофу російського літака на Донбасі й обмежилися святковою ходою та концертом 32 військових оркестрів зі всієї України. Маршували оркестри й у 2007-му на Хрещатику, а на Софійській площі молилися за Україну. На молебні товариство президентові Ющенку навіть склав тодішній прем’єр Янукович.
Майже повноліття. Президент України Віктор Ющенко вітає учасників військового параду до Дня Незалежності України 24 серпня 2008 року ФОТО: УНІАН
Несподівано у 2008-му до 17-ї річниці незалежності влада знову вирішила провести парад, залучивши до нього понад 3,5 тис. вояків, 144 одиниці озброєння та військової техніки. Над центром столиці також пролетіло 8 гелікоптерів і 22 літаки. Не обійшлося й без військових оркестрів. Пройшов військовий парад того року і в Одесі. Мабуть, ідея з парадом Ющенкові сподобалася, тож його вирішили повторити й 2009-го. У небо над столицею окрім чималої кількості військових літаків навіть випустили найбільший у світі вантажний літак Ан-225 «Мрія».
Нова стабільність
З приходом до влади Віктора Януковича у 2010-му паради знову скасували. А разом із ними й феєрверки та навіть міжконфесійну молитву за Україну за участю президента в Софії. Янукович помолився на самоті в Києво-Печерській лаврі, а єдиною помітною подією став концерт на Майдані «Тобі, незалежна Батьківщино!». Не бачили в АП потреби влаштувати парад навіть на честь 20-ї річниці незалежності. Янукович видав указ, яким скасував військові паради в Києві, Керчі, Одесі, Севастополі, а також у місцях розташування штабів військових округів і видів Збройних Сил України. Задля галочки в багатьох містах організували покладання чиновниками квітів до місцевих пам’ятників Тарасові Шевченку й святкові концерти. Це, звісно, обурило громадськість. Створений Комітет опору диктатурі заявив, що проведе власну святкову ходу в Києві та регіонах, але одразу з’явилися судові постанови про заборону організованого руху прихильників опозиційних сил на День Незалежності України. І все як годиться закінчилося грандіозною бійкою в центрі столиці.
VIP-гості. Учасники святкування 19-ї річниці незалежності України в Києві 24 серпня 2010-го/ ФОТО: УНІАН
У наступні роки особливих змін у програмі не було. Хіба що відновили традицію молитися за Україну, перенісши захід на Володимирську гірку, і збільшили кількість попсових розваг на кшталт фестивалю морозива, ярмарки інтелектуального капіталу, чемпіонатів із вуличних ігор, виставки автомобілів тощо. Зі свого боку, громадськість теж розважалась як уміла: розгортала великий національний прапор і проводила парад вишиванок.
Нова ера
Зовсім змінився сенс святкування після Революції гідності. Військовий парад 2014 року проходив у столиці в розпал російської збройної агресії. Багато хто виступав проти його проведення, мовляв, не до того. Але президент Петро Порошенко був переконаний, що він потрібен для підняття бойового духу, і чимало військових його в цьому підтримало. Тому 24 серпня головною вулицею країни пройшло півтори тисячі військовослужбовців, серед яких 120 учасників бойових дій на Сході, проїхало близько півсотні одиниць військової техніки включно з новітніми зразками. Частина техніки та учасників після завершення вирушила в зону АТО. Того самого дня відбувся морський парад в Одесі, а ввечері в Києві, Одесі та інших містах, де розміщені штаби оперативних командувань ЗСУ, пролунав святковий салют. Відзначили День Незалежності й у тоді вже окупованому Криму. У Севастополі біля тумби, де колись стояв пам’ятник гетьманові Сагайдачному, гурт людей із синьо-жовтими прапорами заспівав український гімн.
Читайте також: Незалежність
У 2015-му парад був скромнішим, без військової техніки. Хрещатиком пройшло 2,3 тис. військових, 14 військових частин отримали бойові прапори з відзнакою — стрічкою до бойового знамена «За мужність і відвагу». Зате у 2016-му, на 25-ту річницю, знову влаштували грандіозне святкування за участю 4 тис. вояків і понад 200 одиниць техніки. Військовики крокували в нових парадних і повсякденних одностроях. До учасників долучилися і вояки з Литовсько-польсько-української бригади. 18 частин отримали бойові прапори з відзнакою — стрічкою «За мужність». Серед VIP-гостей президент Польщі Анджей Дуда. Після параду за участю ветеранів АТО, добровольців, волонтерів та родичів героїв Небесної сотні й загиблих на війні вояків пройшов Марш нескорених.
У 2017 році в Києві відбувся особливий парад. Разом із 4,5 тис. українських вояків Хрещатиком уперше крокували військові розрахунки із 10 країн-партнерів: Великої Британії, Грузії, Канади, Литви, Латвії, Естонії, Молдови, Румунії, Польщі та США (загалом 231 військовослужбовець). Залучено близько 70 одиниць техніки, з яких 25 нових зразків виставлено для огляду на Хрещатику. Вперше семи військовим частинам і з’єднанням, які проявили мужність і героїзм під час бойових дій, присвоєні почесні найменування зі стрічками до бойового знамена. Також представлено новий варіант церемонійного однострою для роти Почесної варти президента за моделями доби Української Держави Скоропадського і вперше пронесено репліки бойових знамен 3-ї Залізної стрілецької дивізії та 1-го Українського полку ім. Богдана Хмельницького Армії УНР.
Марш союзників. Американські вояки під час параду військ із нагоди 27-ї річниці незалежності України на Хрещатику в Києві, 24 серпня 2018 року. ФОТО: УНІАН
Утім, найзнаковішим святкуванням Дня Незалежності, мабуть, стали урочистості 2018 року. Цього разу багато що було вперше: на військовому параді пролунало вітання «Слава Україні!» — «Героям слава!». Продемонстровано майже всі нові зразки техніки та озброєння (понад 250 одиниць). Показано новий український літак Ан-178. У святковій лаві йшли капелани. І вперше за всю історію параду в колоні військовослужбовців знайшлося місце для дівчат-вояків. Також у параді взяли участь представники оборонних відомств і вояки аж із 18 країн-партнерів. 11 військових частин урочисто отримали нові почесні назви. Зокрема, 3-й окремий полк спеціального призначення — князя Святослава Хороброго, 30-та механізована бригада — князя Костянтина Острозького тощо.
У 2019-му військового параду знову не буде. Проти нього категорично виступає новий президент Володимир Зеленський. Цьогорічний план заходів такий: загальнонаціональна хвилина мовчання на місці загибелі Героїв Небесної Сотні, підняття національного прапора на Майдані та виконання Державного гімну, нагородження українців, які досягли успіхів у різних сферах, і врешті святкова Хода гідності (за участю військових «коробок»), зрежисована колегами Зеленського по шоубізнесовому цеху Аланом Бадоєвим та Оленою Коляденко. Планується й альтернативне відзначення Дня Незалежності, ініційоване ветеранами українсько-російської війни, а саме Марш захисників України, що пройде в центрі Києва після закінчення офіційних заходів.