Україна за останнє десятиліття досягла значних успіхів у боротьбі з курінням. У 2006-му була ратифікована Рамкова конвенція ВООЗ із боротьби проти тютюну (РКБТ ВООЗ) — міжнародна угода, яка діє з 2003 року й спрямована на подолання епідемії тютюнокуріння. У 2012-му було ухвалене антитютюнове законодавство, яке заборонило куріння в громадських місцях. У результаті поширеність куріння серед дорослих упала з 28,3% до 22,8%, найбільше серед чоловіків: із 49,6% до 39,7% (дані опитування дорослих щодо вживання тютюну GATS, 2010 та 2017 роки).
Проте відсоток курців і досі високий, до того ж популярності набули різноманітні електронні сигарети й системи нагрівання тютюну. Виробники позиціонують їх як безпечнішу альтернативу традиційним сигаретам, хоч досліджень, які це підтвердили б, поки що немає. Натомість є докази, що ці пристрої виділяють небезпечні речовини (див. «Альтернативний дим», Тиждень, № 50/2019). Понад те, електронні засоби куріння в Україні опинилися повністю поза правовим регулюванням, і законодавці нині працюють над вирішенням цієї проблеми.
Одним із варіантів є вивчення досвіду Грузії. Вона у 2018-му впровадила жорстке антитютюнове законодавство, яке поширюється, зокрема, і на електронні пристрої. У цій країні доволі високий відсоток курців: 59% серед чоловіків та 32% серед жінок (дані Національного центру контролю хвороб і громадського здоров’я Грузії (NCDC) за 2016-й). Щороку там помирає понад 11 тис. людей через хвороби, пов’язані з курінням: понад 9 тис. активних та понад 2 тис. пасивних курців. Втрати від цього еквівалентні 2,4% ВВП країни.
Читайте також: Альтернативний дим
Грузія також ратифікувала РКТБ ВООЗ і у 2006-му почала її впроваджувати. У 2014 році країна підписала Угоду про асоціацію з ЄС, а цей документ теж вимагає жорсткої антитютюнової політики. У 2018-му в ній почали діяти антитютюнові закони нового покоління. Вони передбачають заборону куріння традиційних, електронних сигарет та кальянів у громадських приміщеннях і транспорті, виняток — приватні будинки, в’язниці, казино, транзитні зони аеропортів, таксі. Курити заборонено на території освітніх закладів, лікарень, у місцях, де збирається молодь. Порушенням вважається не тільки безпосередньо куріння, а й будь-який дим чи попіл у будівлях. У січні 2020 року почне діяти заборона на куріння на стадіонах.
Крім того, забороняються всі форми реклами, спонсорства, просування тютюну та аксесуарів для його вживання включно із забороною демонструвати їх у місцях продажу, фільмах, виставах. Виняток — аеропорти, але рекламу не має бути видно за межами торгової точки. Розмір попереджень про шкоду для здоров’я на упаковках тютюну збільшили до 65% площі. На упаковках так званих бездимних тютюнових виробів має бути текстове застереження, яке займає 30% упаковки. Забороняються написи на кшталт «легкі», «м’які», «з невеликим вмістом смол». Із січня 2023-го сигарети всіх марок почнуть продаватися в однакових стандартизованих упаковках.
Також забороняється продавати тютюнові вироби в місцях, де їх можна було купити, не виходячи з авто (Drive Tobacco). Нова модель адміністративної відповідальності в Грузії передбачає збільшення штрафів за куріння в неналежних місцях, при цьому відповідати повинні заклади, на території яких курять. А ще передбачена заборона прямої чи непрямої участі тютюнової індустрії в ухваленні рішень, які стосуються питань охорони здоров’я. Минуло замало часу, щоб відстежити вплив посиленої антитютюнової політики на здоров’я населення, але NCDC фіксує певне зменшення кількості госпіталізацій унаслідок інфаркту міокарда та інсульту — найпоширеніших хвороб, спричинених курінням.
В Україні над посиленням антитютюнового законодавства працює кілька ініціативних груп, зокрема Міністерство охорони здоров’я. Деякі з законопроектів уже зареєстровані в парламенті. Робоча група при Комітеті Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування також готує свій документ, який планують представити на початку 2020 року.
За словами голови підкомітету з питань забезпечення епідемічної безпеки, боротьби з ВІЛ/СНІД та соціально небезпечними захворюваннями Лади Булах, яка ініціювала законопроект, він передбачає комплексне вирішення проблеми. «Мій законопроект інтеграційний, збирає все найкраще з усіх законопроектів і є найжорсткішим, бо має сучасну відповідь тютюновій індустрії, яка не стоїть на місці. Ця індустрія постійно намагається захопити аудиторію новими ґаджетами, новими засобами маркетингу. Якщо ми вже ухвалюємо законопроект, то він повинен максимально відповідати сучасним викликам. Документ регулюватиме всі засоби для куріння: звичайні та електронні сигарети, кальян, пристрої для нагрівання тютюну», — каже народна депутатка. Вона вивчала досвід Грузії та вважає, що імплементація такого законопроекту в цій країні дуже вдала. «Я бачу наслідки: через півтора року (після впровадження змін. — Ред.) у барах, ресторанах, фудзонах справді не курять, немає попільничок, запаху сигарет. Тому що одночасно із законопроектом там створили робочу систему його виконання. Поліція застосовує штрафи як до юридичних (власників закладів), так і до фізичних осіб (безпосередніх порушників)», — розповіла пані Булах.
Читайте також: Заборона куріння у громадських місцях може збільшити кількість курців
В Україні поліція також має право оштрафувати людину, яка курить у неналежному місці. Проте часто це не помічають, та й штрафи мізерні, тому фактичної відповідальності не існує. «У нас застосування закону дуже широке: починаючи з попередження і закінчуючи штрафом від 51 до 170 грн. Щодо юридичних осіб усе складно, ці повноваження покладені на Держпродспоживслужбу при Мінекономіки, яка взагалі такі функції не виконує. Зараз вони працюють над зміною системи моніторингу порушень прав споживачів й окремо посилюватимуть контроль і моніторинг за дотриманням цього закону, коли за куріння в закладах відповідатимуть власники. Я хочу переглянути механізм штрафів, щоб поліція була ефективною, реагувала на куріння в громадських місцях, можливо, переглянути механізм штрафування юридичних осіб, щоб у всіх закладах панувала політика нульової толерантності до куріння», — розмірковує депутатка.
Використовуючи грузинський досвід, в Україні планують збільшити площу попереджень про шкоду для здоров’я на упаковках сигарет, заборонити брендинг, щоб усі вони мали однаковий вигляд. Також обговорюється заборона викладки в місцях продажу. «Людина, яка курить, знає, де купити сигарети, а та, яка ні, не бачитиме викладки й не задумуватиметься про те, що їх можна купити», — обґрунтовує Булах. Також триває дискусія щодо підвищення віку осіб, які можуть купувати сигарети, до 21 року.
Читайте також: Київрада запропонувала різко збільшити штрафи за куріння у заборонених місцях
Головне нововведення — електронні пристрої для куріння повертають у законодавче поле, прирівнюючи до традиційних сигарет. «Звичайні сигарети, електронні сигарети, пристрої для нагрівання тютюну та кальяни будуть заборонені для вживання в громадських місцях. Вивіски IQOS-friendly й таке інше опиняться поза законом», — пояснює ініціаторка законопроекту. За її словами, у Грузії проти посилення законодавства виступило тютюнове лобі, мовляв, заборони збільшать контрабанду сигарет. «Але боротьба з контрабандою – це сфера відповідальності правоохоронців. У мене та учасників робочої групи немає мети обмежити доступ курців до сигарет. Ми працюємо на обмеження впливу наслідків куріння на людей, які не курять, на падіння популярності куріння серед молоді, щоб молода людина якомога менше підпадала під вплив реклами тютюнових виробів», — каже вона.
Паралельно з антитютюновою боротьбою слід працювати з людьми, які мають тютюнову залежність, додає депутатка. Щоб лікарі первинної ланки пояснювали курцям усі наслідки такого способу життя, розповідали, що нікотинова залежність ускладнює перебіг багатьох інших хвороб, пропонували їм способи її подолання.