Українці беззаперечно вимагатимуть розконсервування влади, тож, реформуючи виборче законодавство, треба вимагати повної ліквідації виборчого порогу. Про це пише в черговому числі Тижня політолог Михайло Басараб, розмірковуючи щодо пріоритетів громадської активності українців наступного року.
"Українці точно домагатимуться розконсервування влади. Щоб надати цій тенденції еволюційного виміру, при реформуванні виборчого законодавства необхідно домагатися цілковитого скасування виборчого бар’єра", – пише політолог.
На думку експерта, міркування про те, що нульовий прохідний поріг маргіналізує український парламент, – спекулятивні і не витримують критики.
"В останньому волевиявленні взяли участь близько 16 млн виборців. За партійними списками до парламенту обирали 225 депутатів. Поділивши кількість електорату на кількість вакантних мандатів, вирахуємо умовну «вагу» одного місця в парламенті. На виборах 28 жовтня 2014 року вона становила трохи більше ніж 70 тис. голосів. Отже, щоб при нульовому бар’єрі здобути одне крісло у ВР, партії знадобилося б стільки симпатиків. Важливо зазначити, що жоден із депутатів-мажоритарників такої підтримки не дістав", – підраховує політолог.
Отже, зауважує Басараб, навіть якби в Україні була суто пропорційна виборча система й таким чином обиралося 450 нардепів, «вага» мандата перевищувала б 35 тис. голосів. Із таким чи кращим показником підтримки у 2014 році перемогло лише 20% мажоритарників.
"Тож стверджувати, що нульовий прохідний бар’єр призведе до маргіналізації депутатського корпусу, щонайменше некоректно. Виборчий поріг є дискримінаційною нормою, яка працює на політичні й бізнесові еліти, бо сповільнює приплив до владного середовища нових людей та ідей", – додає він.
Текст матеріалу читайте в черговому числі "Українського тижня", №52.