Зокрема, у непривабливому вигляді показали українських поліцаїв, які проводять каральні акції проти мирного єврейського населення в роки Другої світової, німецькі автори історичної драми «Наші матері, наші батьки». У фільмі є епізод, коли німецькі солдати в зоні бойових дій стоять в оточенні і з жахом спостерігають, як українські поліцаї з жовто-блакитними пов'язками на руках проводять облаву на євреїв. Солдати змушують українського поліцая відпустити дівчинку, з якою той поводиться грубо. «Ваші накази наказують Вам брати участь в цьому українському лайні?», – каже німецький солдат есесівському офіцеру, який виправдовує дії поліцая, тим, що дівчинка є єврейкою.
Відверто антиукраїнським фільмом деякі критики називають стрічку польської режисерки Агнєшки Голланд «У темряві» (виробництво: Польща, Німеччина, Канада). Фільм переповідає історію євреїв, які під час Другої світової війни впродовж 14 місяців переховувалися у каналізації Львова. Найбільше несприйняття в українського глядача викликає образ поліцая – безжалісного вбивці Бортника, який є українцем. Саме цьому персонажеві автори вклали в уста фразу: «Німці – це найкраще, що сталося з українцями і поляками». Ніби прагнучи врівноважити і показати інший тип українця, режисер вводить додатково образ старого українця, який є вигаданим. Виглядає дивним також те, що цей старий – єдиний, хто розмовляє літературною українською мовою у фільмі (українська мова львівського поліцая є, наприклад, дивовижним суржиком польської та російської).
У негативному образі українців традиційно показують у російських фільмах.
Так, фільм «Ми з майбутнього – 2» 16 лютого 2010 року Міністерство культури і туризму України не рекомендувало до показу в Україні через провокативний у моральному плані характер деяких його епізодів і розпалювання цим міжнаціональної ворожнечі. Низкою критиків фільм був оцінений як пропагандистський і антиукраїнський. Герої фільму Борман і Череп потрапляють у 1944 рік і разом з ними в минулому опиняються ще двоє – молоді українці Тарас і Сірий, які «грали» у війну на іншій стороні. У фільмі «підлі» бійці УПА розстрілюють мирних жителів. На думку народного депутата від ВО «Свобода» Андрія Іллєнка, Українська повстанська армія показана у фільмі як «повні дегенерати, якісь п'яні».
Голова Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі Василь Костицький вважає, що російські фільми «Голодомор» і «72 метри» мають ознаки українофобії. За його словами, фільм «Голодомор» «дещо спотворює українську історію», у «72 метрах» українців називають «хохлами» і не зовсім чесними людьми, причому, жоден «порядний» персонаж у фільмі не є українцем. У «72 метрах» слово «українець» не вживається, лише «хохол»: «А, так ти хохол? Точно хохол? Я так і знав, що хохол!», – так висловлюється один із головних персонажів фільму.
У російському фільмі «Брат 2» персонажі неодноразово називають українців «хохлами», а також висловлюють на їхню адресу інші зневажливі образливі вирази. Зокрема, один із героїв, розстрілюючи українців, говорить: «Вы мне, гады, ещё за Севастополь ответите».