Середні оцінки перебігу реформ у більшості сфер за десятибальною шкалою найчастіше перебувають в діапазоні від 2 до 3 балів, хоча у більшості сфер спостерігається невелике зростання середніх оцінок успішності реформ порівняно з травнем 2015 року. Такі результати опитування громадської думки оприлюднили у Центрі Разумкова.
Згідно з повідомленням, оцінки вище 3 балів отримали лише діяльність, спрямована на популяризацію України в світі (4,2 бали), реформа правоохоронної системи (3,6 бали) та реформа системи національної безпеки та оборони (3,4 бали).
«Найбільш помітне зростання оцінки успішності реформ спостерігається стосовно правоохоронної системи – середня оцінка успішності реформ у цій сфері порівняно з травнем 2015 року зросла з 2,5 до 3,6 бали», – зазначили у коментарі до опитування.
Водночас громадяни в цілому майже не відчувають впливу реформ на їхнє особисте становище.
«Найчастіше респонденти вважають, що вплив реформ у більшості сфер на їх особисте становище відсутній. Єдина сфера, де на відсутність впливу вказують менше половини (47,3%) опитаних – це програма енергонезалежності та реформа енергетики. При цьому 43,1% респондентів вказують на негативний вплив реформ у цій сфері на їхнє становище, і лише 9,1% – на позитивний вплив», – додали у Центрі Разумкова.
Окрім того, стосовно більшості сфер негативний вплив відзначається частіше, ніж позитивний. Виняток становлять лише реформа системи нацбезпеки та оборони, де частки тих, хто вказує на позитивний вплив, і тих, хто зазначає негативний вплив, статистично не відрізняються (відповідно 20,7% і 19,8%), реформа правоохоронної системи (стосовно неї респонденти частіше говорять про позитивний вплив – відповідно 24,4% і 14,2%) і популяризація України у світі (відповідно 27,0% і 11,7%).
Серед різноманітних завдань нової влади, найкраще респонденти оцінюють забезпечення своєчасної виплати заробітної плати, стипендій, пенсій – це єдине завдання, виконання якого частіше оцінюється добре, ніж погано (відповідно 44,1% і 27,5%). Реалізація інших завдань частіше оцінюється відносною чи абсолютною більшістю респондентів погано. Найгірше оцінюється діяльність стосовно боротьби з корупцією (78,9% вважають, що влада з цим погано справляється), скорочення інфляції (76,3%), стимулювання економічного росту (74%).
Оскільки здійснення реформ може призвести до тимчасового зниження рівня життя людей, респондентам ставилося питання, чи згодні вони терпіти певні матеріальні труднощі.10,1% відповіли, що вони «готові терпіти скільки треба, якщо це справді приведе до успіху країни», 28,4% – що вони «якийсь час готові потерпіти, але недовго (не більше року)», 26,7% – не готові, бо не вірять в успішність реформ, а 29,5% – не готові через те, що їх матеріальне становище вже зараз нестерпне. Ці показники практично не змінилися з травня 2015 року.
Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 12 по 19 вересня 2015 року. Було опитано 2008 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними показниками. Вибірка опитування будувалася як багатоступенева, випадкова із квотним відбором респондентів на останньому етапі. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95. Опитування проводилося у рамках моніторингу ставлення громадян до реформ в Україні. Дослідження проведене за підтримки Уряду Швеції.
Як повідомлялося, соцопитування показало ставлення українців до конституційних змін щодо Донбасу.
Нагадаємо, соціологи оприлюднили оновлений рейтинг кандидатів у президенти та рейтинги партій перед місцевими виборами.