У неділю, 16 січня, набуває чинності ще одна стаття Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", яка внормовує використання української у друкованих медіа.
Винятки стосуються кримськотатарської та інших мов корінних народів України, а також офіційних мов Європейського Союзу, проте не російської. Нею друковану пресу можна видавати лише у супроводі з україномовним аналогом. Мовний омбудсмен Тарас Кремінь попередив листами про мовні зміни керівників усіх російськомовних ЗМІ, тому несподіванкою ця норма не є.
Нещодавно повністю на українську мову тиражу перейшли газета "КП в Україні" та журнал "Playboy". Перший номер журналу "Фокус" у 2022 році також вийде тепер державною мовою. Наприкінці 2021 українською вперше видав номер журнал "Elle Ukraine", а в серпні видання "НВ" відмовилось від російського тиражу.
Нагадаємо, Закон про мову ухвалили у квітні 2019, у травні його підписав президент, на той момент Петро Порошенко. Він набрав чинності 16 липня 2019 року і поетапно впроваджується у всі передбачені ним державні сфери функціонування української.
Так 16 січня 2021 почали діяти правила щодо української у сфері обслуговування. Супермаркети, інтернет-магазини, кав’ярні, ресторани, банки, АЗС та інші надавачі послуг, державні чи приватні, повинні обслуговувати клієнтів українською за замовчуванням, якщо людина не попросить про ослуговування іноземною мовою.
Читайте також: По русифікованих містах. Що українці думають про мовний закон та «утиски російськомовних»
Порушників не будуть одразу штрафувати. Відповідно до Закону, якщо споживача не обслуговують державною мовою в певному магазині чи закладі, Уповноважений із захисту державної мови складає акт та дає попередження і можливість за 30 днів вирішити проблему. Протокол на порушника складають лише після другого порушення і тоді може накладатися штраф ‒ від 5100 до 6800 гривень.
З моменту ухвалення Закону бізнесу дали час адаптуватись до нововведень, деякі організації та волонтери навіть пропонували послуги з навчання української мови для персоналу, який хоче перейти на державну. Проте час від часу виникали ситуації, коли персонал відмовлявся обслуговувати клієнтів українською, а працедавці не брали на роботу через принципову позицію щодо державної мови.
Так у липні компанія Light Consulting не взяла на роботу хлопця через принципову позицію спілкуватись українською. Представниця компанії після співбесіди відповіла, що обов'язковою вимогою для отримання роботи є володіння російською. Чоловік, який подавався на вакансію пояснив, що спілкуватиметься російською, якщо так буде зручно клієнту, але не в межах внутрішньої комунікації в компанії. Незважаючи на прохання пояснити порушення компанією Закону України, зрозумілої відповіді не прозвучало, далі працівниця Light Consulting кинула слухавку.
Тоді ж у липні стався ще випадок, коли компанія Columb Trade відмовила дівчині у вакансії на підставі "корпоративна культура – все російською" і зазначила, що їй буде некомфортно у російськомовному колективі. На жаль, практика показує, що за такі дії компанії можуть навіть не вибачитись, що й зробила Columb Trade.
Ще ряд нововведень почав діяти з 16 липня 2021 року. Відтоді показувати та поширювати фільми в Україні можна лише державною мовою. Кінопродукт, створений іноземною мовою, має супроводжуватись дубляжем або озвучуватись українською. Такі ж правила діють на телебаченні.
Також із введенням в дію нових правил, з 16 липня у кінотеатрах можна показувати іноземні фільми мовою оригіналу, але за умови, що стрічку супроводжуватимуть субтитри українською і якщо кількість таких фільмів не перевищуватиме 10% від усіх показів в кінотеатрі.
Концерти, розважальні, мистецькі та всі культурні заходи загалом повинні проводитись державною мовою. Це ж стосується й анонсів, оголошень, афіш та інших інформаційних матеріалів про такі заходи. Також українською мають розмовляти працівники музеїв, галерей, так само з виставками і туристичними послугами.
Крім того, Закон поширюється на книговидавництво – книгарні повинні мати в продажі не менше 50% продукції українською, а видавці продукувати не менше половини книг державною (за винятком мов корінних народів чи національних меншин, виданих державним коштом).
Цим же законом з липня всім претендентам на українське громадянство та майбутнім держслужбовцям необхідно здати іспит на знання української.
Українська у держорганах – також чутливе питання. Незважаючи на чинний з 2019 року Закон про мову, на початку минулого року виявилось, що у Ладижинській міськраді Вінницької області майже 20 років засідання проводились двома мовами – російською та українською. Відповідний регламент приймали щоп'ять років, допоки двоє депутатів, які проголосували проти нього, не звернулись до мовного омбудсмена. Тоді нарешті регламент змінили.
Читайте також: Мовне питання: розвідка боєм
До цього, у лютому, депутати Миколаївської міськради від ОПЗЖ Владислав Чайка та Олександр Мєдвєдєв відмовились виступати українською, тоді міський голова Миколаєва Олександр Сенкевич почав синхронно перекладати слова Чайки та Мєдвєдєва державною, незважаючи на їхнє невдоволення.
Сам Закон щодо функціонування державної мови депутати ВР, переважно від Опоблоку, намагались оскаржити в Конституційному суді. Однак 14 липня 2021 суд постановив, що Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" відповідає конституції.
Зокрема, депутат ОПЗЖ Максим Бужанський активно просував ідею відкласти перехід російських шкіл на державну мову з 2020 року на 2023. Вже не політики, а медіахолдинги у травні 2021 просили відтермінувати норми про використання української на ТБ, пов'язуючи це із фінансовими втратами через пандемію, які нібито погіршаться при переході на державну мову.
Вони покликались на зареєстрований у ВР того ж місяця законопроєкт № 5554 "Про внесення змін до деяких законів щодо підтримки вітчизняних виробників теле- та кінопродукції в період встановлення карантину у зв’язку із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", що його ініціювали депутатка від "Слуги народу" Євгенія Кравчук та її колега Микита Потураєв.
Чиновники пропонували відтермінувати перехід на українську й перенести його до моменту, коли пройде два місяці від закінчення карантину. Тобто, такою їхньою логікою, ТБ досі та ще як мінімум до початку квітня мовило б російською мовою.
Тим не менш, статті Закону вступили в дію, а від неділі починає працювати ще й вимога до друкованої преси. Наразі ще залишається ряд видань, здебільшого глянцевих, які досі видають продукцію російською або ж ведуть онлайн-сторінки журналів лише російською мовою без опції українського перекладу. Повідомити про порушення Закону про державну мову можна на пошту мовного омбудсмена – пояснення тут.