Очільник Міністерства закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський заявив, що Київ "використовує" Варшаву і при цьому розраховує, що вона за будь-яких обставин підтримуватиме Україну. Раніше він повідомив, що у Польщі вирішили розглянути можливість заборони на в’їзд українцям з "антипольськими поглядами".
Тиждень.ua прослідкував за українсько-польськими відносинами впродовж останнього часу та зібрав інформацію щодо розвитку подій на тлі заяв голови польського МЗС.
З чого все почалося
На початку липня міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський заявив, що Польща виступить проти вступу України до Європейського союзу, якщо не будуть вирішені історичні питання.
Він сказав, що "з Бандерою до Європи" Україна не увійде. Польський міністр також висловив припущення, що у випадку невирішення історичних питань може виникнути ситуація на зразок тієї, що існує у Греції та Македонії. Так, через незгоду Греції з назвою Македонії остання не може вступити до НАТО і розпочати переговори про членство в ЄС.
"Економічне співробітництво, на жаль, не виглядає добре. І найгірше, звичайно, історичні питання. Наше послання дуже ясне: з Бандерою до Європи не увійдете. Ми говоримо про це і голосно, і тихо", – сказав він.
У зв'язку з цим МЗС України викликало посла Польщі в Україні Яна Пєкло, якому наголосили, що в Україні розчаровані такими висловлюваннями Ващиковського "на тлі триваючого активного діалогу на високому рівні".
Також у відомстві закликали не політизувати сторінки спільного історичного минулого, звернувши увагу на некоректність висловлювань міністра Ващиковського щодо ситуації на Сході України
"У політиці кожне порівняння має свій зміст, і, враховуючи взаємовигідне стратегічне партнерство та довірливі відносини між нашими країнами, не зовсім тактовним було порівняння з Грецією та Македонією. З боку МЗС України було підтверджено готовність до подальшого розвитку рівноправної і конструктивної взаємодії з Польщею у дусі взаємного розуміння та поваги", – зазначили в МЗС.
Через деякий час Ващиковський заявив, що Польща і надалі готова співпрацювати та підтримувати Україну. Міністр зауважив, що поляки знають про проставлення українців до ОУН-УПА, але в той же час розуміють важливість незалежної України для безпеки Європи.
"Можу сказати, що для поляків, хоча вони в курсі цієї проблеми (ОУН-УПА – ред.), вона не ключова. Ми пам'ятаємо. Ми не забудемо про Волинську різанину, ми знаємо, що йде прославляння УПА. Але це не означає, що ми забудемо, наскільки незалежна і суверенна Україна важлива для безпеки в нашій частині Європи. Ми як і раніше готові співпрацювати з Україною і підтримувати її ", – сказав він.
При цьому Ващиковський порадив українцям не будувати історичну ідентичність на особистостях, назвавши для прикладу Шухевича.
"Україна несвідомо намагається сформулювати, намацати свою історичну ідентичність, щоб закласти основу для патріотизму – хоча хтось може назвати його націоналізмом. Це нормальна тенденція. Але наша порада (українцям – ред.): не будуйте історичну ідентичність на особистостях, наприклад, Шухевича. Від цього можуть постраждати європейські устремління України. Адже члени ОУН-УПА брали участь не тільки в злочинах проти поляків, а й в голокості ", – наголосив очільник польського МЗС.
- Читайте також: "З Бандерою Україна до Європи не увійде", або Як історія заважає українсько-польським відносинам
Заборона в'їзду особам з "антипольськими поглядами"
У листопаді Ващиковський повідомив, що Польща вирішила запустити процедури, які не дозволять особам з "антипольськими поглядами" в’їхати на територію Польщі. За його словами, люди, які "демонстративно" носять мундири СС "Галичина", не зможуть проїхати через польський кордон.
"Ми усвідомлюємо, наскільки важлива для нас Україна з точки зору геополітики, але українці, знаючи про це значення своєї країни для нашої безпеки, вважають, що у такому разі питання, які нас розділяють, зокрема історичні, повинні зійти на другий, третій план" – наголосив Ващиковський, підкресливши, що Україна і Польща "мають різні концепції примирення".
Крім того, за його словами, особи, які будуть виступати проти встановлення польських історичних пам’яток теж зіштовхнуться з правилами нових процедур.
Така гучна заява не залишилась без уваги і директор Українського інституту національної пам'яті Володимир В’ятрович сказав, що заява Ващиковського щодо введення процедур,спрямованих проти українців, завадить вирішенню історичного польсько-українського конфлікту.
"Нагадаю про варварів – протягом 2014-2017 років на території Польщі 14 разів було сплюндровано хрести на українських похованнях. Натомість на українській території було 4 випадки плюндрування польських пам’ятників – усі ті пам’ятники відновлені. На польській території жоден український пам’ятник досі не відновлено. Представники "римської цивілізації" вважають це нормальним", – зауважив В’ятрович та додав, що Польща, напевно, хоче "піти навіть далі за Росію".
За його словами, заява Ващиковського є прямим оголошенням персонами нон-ґрата посадовців, причетних до тимчасового призупинення пошуків польських могил на теренах України.
У МЗС України наголосили, що в Україні немає антипольських настроїв, адже більшість українців абсолютно позитивно ставляться до Польщі, попри розбіжності в оцінках складного історичного минулого.
"В українському суспільстві є чітке розуміння необхідності подальшого зміцнення співпраці з Польщею як в інтересах двох народів, так і всієї Європи", – заявили в МЗС.
У міністерстві зазанчили, що раніше з Польщею досягли розуміння, що історичне примирення можливе за європейським християнським принципом "Прощаємо і просимо пробачення", але без нав’язування своєї точки зору.
"Цей принцип польській стороні було запропоновано втілити у практичну площину шляхом підписання і реалізації відповідної дорожньої карти, проте відповідь все ще очікуємо", – зазначили в МЗС, наголосивши, що Україна є відкритою до співпраці, у тому числі, з історичної проблематики.
Кроки для "історичного примирення"
Згодом Ващиковський заявив, що в історичних питаннях його країна чекає кроків з боку України. Він зауважив, що Польща вже багато років є відкритою, "аби питання історії, як також поточні польсько-українські контакти, з’ясовувати".
"Польща вже дуже давно запропонувала різні канали співпраці, від форуму польсько-української співпраці, пропозиції президента Анджея Дуди з минулого року створити процес примирення на прикладі хоча б процесу Яд Вашем, що був реалізований в Ізраїлі. Чекаємо лише на відповідь, на бажання співпраці української сторони", – наголосив він.
При цьому голова МЗС додав, що польський Інститут національної пам’яті також відкритий для співпраці, оскільки хоче проводити пошукові роботи в Україні – йдеться про пошуки останків польських жертв періоду Другої світової війни. Ващиковський також зауважив, що українське МЗС "досить безтурботно копіює певний шлях, який колись польські єпископи запропонували німецькій стороні", проте, за його словами, з боку Польщі "відкриття (до діалогу) є повним".
Також Ващиковський розповів, що у списку тих, кому заборонено в’їзд до Польщі, можуть опинитися заступники голови Українського інституту національної пам'яті Володимира В'ятровича.
"Ідеться про людей, які затримують процеси ексгумації жертв, блокують пошук останків жертв злочинів, відновлення місць пам’яті", – зазначив міністр.
Щодо можливості зоборони в’їзду до Польщі самого В’ятровича, то Ващиковський зазначив, що цього б у Польщі не хотіли, бо вона залежить "від утримання офіційних взаємин та каналів комунікації".
В ефірі польського радіо Trojka Ващиковський заявив, що Київ "використовує" Варшаву і розраховує, що вона за будь-яких обставин підтримуватиме Україну.
"Донині ми стискали зуби, оскільки з огляду на нашу військово-політичну доктрину та безпеку збереження незалежної України є безцінним. Однак ми визнали, що нас використовують, що Україна досить безтурботно дивиться на цю проблему і виходить з розрахунку, що ми безумовно підтримуватимемо безпеку і незалежність України, стоятимемо на її боці у конфлікті з Росією і не вимагатимемо розв'язання двосторонніх проблем – історичних чи освітніх",- заявив Ващиковський.
При цьому він додав, що "кісткою незгоди" у двосторонніх відносинах є історія, до певної міри освіта, а також повернення польській громаді в Україні церковного майна – костелів та парафіяльних будинків.