Батьки школярів і студентів у базі Міносвіти
Нещодавно ЗМІ повідомили, що міське управління освіти і науки (МУОН ) Києва збирає інформацію про дітей, чиї батьки працюють у засобах масової інформації. За інформацією джерел, така робота у терміновому порядку ведеться з 12 вересня. Прізвище-ім'я дитини, прізвище-ім'я батьків-журналістів та місце їх роботи – ці дані в режимі "терміново і важливо!" повинні повідомити школи чиновникам. Проте пізніше цю інформацію Міністерство спростувало.
Згодом стало відомо, що до єдиної державної електронної бази з питань освіти, яку пов'язували з абітурієнтами, студентами та викладачами вишів, тепер починають вводити інформацію про школярів і навіть дошкільнят. Обробка інформації відбувається через ліцензійне програмне забезпечення "Курс: школа", яка кожна школа купує за свої гроші у ТОВ "Нові знання". За допомогою цього програмного забезпечення уся інформація зі шкіл направляється в інформаційну систему управління освітою (ІСУО), а вже з неї – в електронну базу, адміністратором якої є відоме держпідприємство "ІнфоРесурс", створене Міністерством освіти.
У зв’язку з цим голова комітету з питань науки і освіти Верховної Ради Лілія Гриневич звернулася до Державної служби захисту персональних даних щодо законності використання персональних даних батьків у централізованій базі.
На її думку, наявність такої бази дасть можливість не звертаючись до шкіл, «маніпулювати персональними даними мільйонів громадян, адже у середній школі сьогодні вчиться понад 4 млн дітей».
«Міністерство освіти і науки може перетворитися на Великого брата. Cьогодні в Єдину державну базу з питань освіти (ЄДБО) вже внесено всі дані про студентів вишів та збираються персональні дані про всіх викладачів. Настала черга середньої освіти. Наказом Міносвіти №729 (21.06.2012) запроваджується Інформаційна система управління освітою (ІСУО), яка має бути інтегрована до ЄДБО», – заявила Гриневич у коментарі Тиждень.ua.
Згодом у Міносвіті спростовали інформацію про обов’язковий збір персональних даних батьків учнів шкіл для Єдиної електронної бази з питань освіти.
Незаконна база про пасажирів від Укрзалізниці
Днями Державна служба України з захисту персональних даних встановила, що Укрзалізниця всупереч чинному законодавству збирає та зберігає персональні дані про пасажирів.
«Весною цього року уведені іменні білети, і через це з’явилася автоматизована система Укрзалізниці, куди почали вносити персональні дані про пасажирів, зокрема прізвища й ім’я особи, а також інформацію про поїздку», – заявив Максим Щербатюк, програмний директор Української Гельсінської спілки з прав людини.
Водночас, за словами голови Центру інформації про права людини Тетяни Печончик, є чимало випадків, коли зупиняли рух поїзда і з маршруту знімали активістів, які їхали на акції протестів до Києва.
«Зокрема, це інцидент 17 травня 2013 року, коли зупинили потяг Донецьк-Київ (№37) і, звертаючись до кожного за ім'ям та прізвищем, міліціонери вивели активістів», – нагадала Печончик.
У зв’язку з цим Гельсінська спілка України вимагає притягнути до відповідальності "Укрзалізницю" за незаконний збір та збереження персональних даних громадян, а вже накопичені персональні дані – знищити. В іншому разі – Укрзалізниці потрібно врегулювати закони й прописати можливість введення цих даних.
Рейдерське захоплення даних
Сьгодні колектив Держінформ'юсту заявив про рейдерське захоплення підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції.
"Від імені трудового колективу Держінформ'юсту офіційно повідомляю Вас, що відбулася не просто хакерська атака, а рейдерське захоплення державних реєстрів – тобто усієї конфіденційної інформації про громадян України, невідомими особами", – йшлося у відкритому зверненні колективу.
Міністерство юстиції згодом повідомило про відновлення клієнтського програмного забезпечення доступу до реєстрів інформаційного центру.
А міністр юстиції Олена Лукаш пояснила призупинення доступу до реєстрів інформаційного центру відомства розслідуванням корупційних порушень працівниками державного підприємства «Інформаційний центр» Мін'юсту.
Переконливою виглядає версія того, що держреєстри стали жертвою боротьби за можливість освоїти з бюджету 309 млн грн. Адже Міністерство юстиції України 27 вересня акцептувало угоду на зазначену суму з держпідприємством «Інформаційний центр» Мінюсту («Держінформ’юст») на ведення державних реєстрів у другому півріччі 2013 року.
Показово, що 23 вересня цього року «Держінформ’юст» отримав нового керівника. Ним став Леонід Богданов, який раніше очолював держпідприємство «Інформаційні судові системи» (веде реєстр рішень судів). Ще раніше Богданов керував фірмою «Universal Development Construction (UDC) Holding», пов’язану з власником концерну «Галнафтогаз» Віталієм Антоновим (мережа автозаправок «ОККО»).
Посягання на персональні дані про українців Google
Раніше в незаконному використанні персональних даних звинуватили американську корпорацію Google. Прецедентом для порушення додаткової перевірки сервісів Google стало звернення громадянина України, який висловив заклопотаність тим, що його персональні дані можуть бути використані державними службами США без його відома. У зв’язку з цим державна служба з питань захисту персональних даних перевіряла інформацію про незаконне використання даних українців американською корпорацією Google.
Згодом голова ради директорів компанії Google Ерік Шмідт зазначив, що представники української влади намагалися отримати від Google інформацію про користувачів, однак компанія їм відмовила.
"У Google є сейлзофіс в Україні, і представники влади приходили до нас, аби ми надали інформацію про користувачів, але сейлзофіс сказав, що вони цим не займаються", – сказав він.