Тільки там вони бачать економічні успіхи, тільки тамтешні жителі та вихідці звідтіля гідні високих урядових нагород. Одне слово, Донбас понад усе, «Донбас годує Україну» (хоча насправді зовсім не годує), отож Донбасу – найвища пошана!
Бо ж, дивись, якщо колись електорально надійним регіонам (а тепер не надто вже й надійним, бо все більше людей розуміє: донецькі і «донецькі» – це два різні світи) регулярно підкидати подачки – субвенції, прямі дотації, а ще й ордени з медалями – то вони, дивись, на виборах знову вірно голосуватимуть.
У цьому сенсі «гарячий» указ Віктора Януковича № 520/2013 від 21 вересня 2013 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня машинобудівника» – просто пісня. Названі вище мотиви ясно прочитуються, коли звертаєшся до списку відзначених «за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняного машинобудування, впровадження сучасних технологій у виробництво, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм».
П’ятнадцятеро нагороджених орденами, медалями та почесними званнями – з міста Донецька та Донецької області; шестеро – з Луганська і Луганської області; восьмеро – Харків і Харківська область; семеро – Дніпропетровськ і Дніпропетровська область; шестеро – Запоріжжя. Всі інші регіони – по-дрібному: двоє нагороджених з Миколаєва, один – з Одеси (невже ж це місто потрапило в немилість після ексцесу з Марковим? схоже, так); один – з Луцька, один – з Житомира, один – з Кіровограду і троє – з Вінниці та Вінницької області. Плюс аж десятеро відзначених нагородами з Києва, але всі вони, крім керівника об’єднання «Арсенал», з двох структур: «Меридіан» імені С.П.Корольова та Київський завод автоматики імені Г.І.Петровського.
Читайте також: Традиції нагородження від Віктора Януковича
Ось така загальна картина, якщо говорити мовою цифр. Невже ж Галичина зовсім не має відношення до машинобудування? А як же львівські автозавод та мотозавод, як дрогобицькі підприємства з випуску обладнання для нафтової промисловості та систем опалення, як бориславський завод із випуску різної техніки для лісового господарства? Як, зрештою, Львівська політехніка, яка випускає кваліфіковані інженерні кадри? Адже директора однієї зі структур Одеського політехнічного інституту нагороджено, невже немає гідних ушанування галичан? Та й і в Івано-Франківську, якщо пам’ять мене не зраджує, не всі відповідні виробничі потужності розвалені…
Але, як уже говорилося, справа не тільки у специфічному регіональному підході до відзначення машинобудівників. Києвом та іншими містами бігають сотні тролейбусів марки «Богдан», випущених у Луцьку. «Богдани» – це найкращі в Україні тролейбуси, достатньо зручні та надійні, альтернативи їм немає. А тим часом єдиний нагороджений з Луцька – майстер Луцького ремонтного заводу «Мотор»… Певен, це гідний нагороди працівник – але ж невже на заводі, який виробляє «Богдани», відсутні такі ж достойники?
І, до речі, корпорація «Богдан» має завод у Черкасах, який випускає автобуси й легковики, що бігають усією Україною Чи на тому заводі всі працюють геть погано, і ніхто ударною працею не може зрівнятися із трудівниками донецьких чи харківських підприємств, що таких перебувають у приватній власності, проте фігурують в указі Януковича?
Читайте також: Донбас як совковий заповідник
Я назвав корпорацію «Богдан» не тому, що лобіюю її інтереси, а тому, що її продукція у всіх перед очима, це – реальність, а не вигадка. Певен, існує чимало інших машинобудівних підприємств, які, попри кризу у цій галузі, випускають якісну продукцію і не збираються складати руки. Проте чи то вони належать «неправильним» бізнесменам, чи то розташовані «не у тих» регіонах, не знаю, фактом є те, що їхні трудівники не удостоїлися нагород.
Утім, тут виникає ще одне питання. В мене особисто існують сумніви, чи має держава так широко відзначати працівників галузі, яка є рекордсменом за темпами падіння у промисловості (скажімо, у травні машинобудування втратило 18,1% обсягів виробництва, у серпні – 14,5%)? Не знаю, але певен, що такого роду сумніви виникатимуть у багатьох українських громадян…
Загалом же під Межигірським оглядом не лише машинобудування України, а й багато чого іншого виглядає дуже нестандартно, якщо не сказати більше. Як на мене, лідер УДАРу Віталій Кличко, послухавши доповідь Януковича на конференції YES у Ялті про те, як в Україні здійснюються системні реформи, в країну йдуть інвестиції і зростає довіра людей до банківської сфери та до дій влади загалом, цілком справедливо зауважив: складається враження, що глава держави говорить про іншу країну, а не про ту, в якій ми з вами живемо. Що ж, цілком можливо. Можливо, у країні Межигірського господаря машинобудування, як і вся промисловість, перебуває на підйомі, а продукцію донецьких заводів скоро почнуть купувати США, Японія та ЄС…
Читайте також: Що робить українську економіку відсталою
Проте цьому всьому навряд чи повірять навіть відзначені орденами, медалями та почесними званнями працівники «правильних» підприємств і фірм із «правильних» регіонів…