Угорщина звернулася зі скаргою до генерального секретаря ОБСЄ, уповноваженого організації у справах нацменшин та чинного голови ОБСЄ, а також до верховного комісара ООН із прав людини і комісара ЄС з питань розширення та європейської політики добросусідства через український закон про освіту. Про це повідомляє Радіо Свобода.
У цьому листі угорський уряд звертає увагу міжнародних організацій на ухвалення Верховною Радою нового закону про освіту, який, на думку Будапешта, утискуватиме права угорської меншини в Україні.
Як заявив міністр МЗС Угорщини Петер Сійярто на прес-конференції в Будапешті, його країна також просить вжити невідкладних заходів, щоб цей закон не вступив у дію.
Минулої неділі стало відомо, що міністр викликав у цій справі на понеділок посла України Любов Непоп. За відсутності посла в Будапешті тимчасового повірника у справах України в Угорщині прийняв статс-секретар МЗС Угорщини Левенте Мадяр.
Утім, пояснення українського дипломата, як і попередні заяви міністра закордонних справ України Павла Клімкіна про те, що угорці за національністю, які живуть в Україні, як і представники інших нацменшин, повинні володіти українською державною мовою, не задовольнили угорську сторону.
«Ці пояснення я вважаю цинічними і неправедними, які не підтверджують правомірність ситуації», – заявив після цього Петер Сійярто.
Хоча угорська дипломатія, згідно з заявами її керівника, надалі не підтримуватиме важливі для України рішення та ініціативи на міжнародному рівні, проте Угорщина ясно усвідомлює, що відбувається на українських теренах. Задля збереження територіальної цілісності України і з огляду на необхідність продовження економічних санкцій проти Росії Київ може розраховувати на голосування Угорщини за продовження санкцій, додав при цьому Сійярто.
- Читайте також: Угорська «автономія» Закарпаття
Також у понеділок прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан прийняв голову Товариства угорської культури на Закарпатті і депутата Верховної Ради України Василя Брензовича. На цій зустрічі йшлося про можливі негативні наслідки вступу в дію українського закону про освіту для угорської меншини в Україні.
Тим часом міжфракційна група депутатів від проурядових та опозиційних угорських партій оприлюднила цього ж дня намір письмово звернутися до президента України Петра Порошенка з закликом не підписувати закон про освіту.
Зі свого боку, міністр закордонних справ України Павло Клімкін написав у Twitter: «Україна й надалі робитиме все для розвитку української та гарантуватиме вільний розвиток мов національних меншин. Це наш обов’язок». За його словами, цього тижня Міністерство освіти України надасть детальну інформацію щодо нового закону України «Про освіту» та його застосування. «Працюємо над шляхами втілення, а не емоційною інтерпретацією», – наголосив міністр.
Раніше в МЗС Угорщини вже заявили, що Будапешт через український закон, який вважає дискримінаційним щодо угорської меншини, не підтримуватиме жодної української ініціативи та важливих для України рішень у міжнародних організаціях і навіть перешкоджатиме Україні в реалізації важливих для неї справ на міжнародній арені, а також буде порушувати питання щодо внесення поправок у мовну статтю закону України про освіту на всіх форумах ООН, ОБСЄ та ЄС.
- Читайте також: Реформа невдоволення. Як в Україні та за кордоном відреагували на мовне питання закону про освіту
Як повідомлялось, 5 вересня Верховна Рада ухвалила в другому читанні законопроект №3491-д про освітню реформу, який, зокрема, запроваджує в Україні 12-річну повну загальну середню освіту.
В Угорщині та Румунії офіційно заявили, що український закон про освіту порушує права їхніх меншин. Президент Молдови Ігор Додон закликав Україну переглянути закон про освіту в частині, що стосується мов навчання представників національних меншин.
Зазначимо, що посольство США в Києві привітало Україну з ухваленням нового закону про освіту, а Польща очікує, що Україна дотримається своїх зобов'язань, які Київ дав Варшаві, щодо вивчення польською нацменшиною рідної мови.