Журналіста затримали 27 вересня дома у Ахалському вела яті (області – Ред.) і доправлено до центру ув'язнення Яшлик під Ашгабадом.
Родичі журналіста стверджують, що влада втрутилася у приватне життя родини журналіста, щоб залякати його за свою професійну діяльність.
Зокрема, члени родини Язгулієва заявляють, що мають «документи, які підтверджують, що його справа є політично мотивованим».
Саме Язгулієв був одним з перших журналістів Туркменістану, що висвітлював події навколо вибухів на складах зброї поблизу Ашхабада в липні, тоді як влада намагалася приховати причини та наслідки надзвичайної події.
Згодом журналіста викликали в міліцію і попередили про можливі наслідки за висвітлення вибухів.
Язгулієв працює кореспондентом Радіо «Вільна Європа»/Радіо Свобода у Туркменістані з 2007 року.
Це вже не перший випадок переслідування владою Туркменістану журналістів радіостанції. 2006 року в Ашгабаді арештували позаштатного кореспондента Огульсапар Муратову, яку звинуватили у змові проти тодішнього президента Сапармурата Ніязова. Після суд журналістка померла у тюрмі. Правозахисники стверджують, що причиною смерті стали катування.
2008 року був затриманий ще один позаштатний співробітник радіостанції Сазак Дурдимурадов, до якого також застосовувалися катування, а пізніше доправили до психлікарні. Згодом його випустили.
Як повідомлялось, за висновками правозахисників українська влада також демонструє високий рівень неповаги до прав і свобод людини. Така тенденція невпинно зростає та набуває загрозливих ознак цілеспрямованої політики тиску на народ в інтересах певних політичних та олігархічних кіл.
Загалом, протягом нинішнього року в Україні зареєстровано понад 80 випадків порушень, що стосувалися діяльності журналістів.
Нагадаємо, у доповіді Amnesty International-2011 зафіксовано обмеження свободи слова не менш ніж у 89 країнах, розповідається про в’язнів сумління як мінімум у 48 країнах, задокументовані катування та інші види жорстокого поводження щонайменше у 98 країнах, а також повідомляється про несправедливі судові процеси, як мінімум, у 54 країнах.