Цього року арештували двох колишніх і трьох чинних президентів.
Колишнього президента Гватемали Хосе Ефраіна Ріоса Монтта суд засудив до 80 років позбавлення волі. Його визнали винним у геноциді і злочинах проти людяності. 86-річного генерала звинуватили у вбивстві 1 тис. 700 індіанців на початку 1980-х років. Ріос Монтт не визнав своєї провини.
У квітні цього року суд Пакистану видав постанову на арешт екс-президента країни Первеза Мушаррафа. Верховний суд Пакистану розпочав розгляд позову проти Мушаррафа про державну зраду. Пізніше йому пред’явили офіційні звинувачення в злочинній змові і у вбивстві екс-прем'єра Беназір Бхутто в 2007 році. Якщо вина Мушаррафа буде доведена, йому загрожує смертна кара або довічне ув'язнення.
Згодом у Сараєво за підозрою в корупції зарештували президента Федерації Боснії і Герцеговини Живка Будимира і ще 19 чиновників. Під час обшуків у президента співробітники поліції вилучили укази про помилування декількох десятків ув'язнених. Голову федерації підозрюють в отриманні хабарів за помилування. За кілька днів Палата народів 37 голосами схвалила рішення, згідно з яким Будимир не в змозі виконувати свої обов'язки відповідно до Конституції, 32 депутати закликали його піти у відставку.
3 липня армія Єгипту відсторонила президента Мохаммеда Мурсі від влади, а наступного дня його арештували. Згодом генпрокуратура країни прийняла рішення заарештувати екс-президента на 15 діб у рамках розслідування висунутих йому звинувачень в організації та участі у нападах на військових, поліцейські дільниці і в'язниці під час подій січня-лютого 2011 року. Пізніше термін продовжили ще на 15 діб. 7 вересня Генпрокуратура Єгипту обвинуватила Мурсі в образі правосуддя і продовжила термін його арешту. Відзначається, що в період свого правління Мурсі неодноразово чинив тиск на судові інстанції і звинуватив групу з 22 суддів у фальсифікації підсумків президентських виборів 2005 року, на яких здобув перемогу Хосні Мубарак.
Тим часом судові справи порушили проти п'яти прем'єр-міністрів – як чинних, так і колишніх.
7 жовтня звинуваченого у корупції колишнього міністра оборони Греції, соціаліста Акіс Цохадзопулоса засудили до 20 років в'язниці. У квітні цього року Цохадзопулос був засуджений до восьми років за внесення неправдивих відомостей у декларацію про доходи. За рішенням суддів, його будинок у центрі Афін був конфіскований. Суд також оштрафував колишнього міністра на 520 тис. євро. Приводом для кримінальної справи про корупцію став скандал навколо закупівель німецьких підводних човнів і російських систем протиповітряної оборони.
Нещодавно справу порушили проти віце-прем'єра Румунії Лівіу Драгня, якого звинувачують у спробі вплинути на результати референдуму з імпічменту президенту Траяну Бесеску влітку 2012 року. За висновками слідчих, Драгня направив на адресу двох повітових організацій Соціал-демократичної партії два звернення, в яких давалися вказівки місцевим чиновникам сприяти збільшенню кількості тих, хто голосує за імпічмент, у тому числі, за допомогою обіцянок матеріальної вигоди.
Справу проти Драгні передали до суду; йому загрожує ув‘язнення терміном до 7 років.
У червні сімом політикам Чехії висунули офіційні обвинувачення у корупції. Правоохоронці заарештували, зокрема, голову секретаріату прем‘єр-міністра Петра Нечаса – Єву Надьову, колишнього міністра Івана Фуксу та екс-главу військової розвідки Онджея Паленіка.
10 червня суд у столиці Киргизстану Бішкек заочно засудив колишнього прем’єр-міністра країни Даніяра Усенова до 15 років позбавлення волі. Його визнали винним у розбазарюванні державного земельного фонду, коли він був мером Бішкека 2007 року. Місце нинішнього перебування Усенова не відоме. Він утік із Киргизстану у квітні 2010 року після скинення його уряду і влади тодішнього президента Курманбека Бакієва, який теж утік за кордон, до Білорусі. Усенова і Бакієва також судять заочно разом із ще понад 20 тодішніми посадовцями у ще одній справі, за звинуваченнями у причетності до загибелі понад 80 демонстрантів.
У травні поліція Ефіопії заарештувала 12 осіб, у тому числі міністра державних доходів і митних зборів країни, за звинуваченнями в корупції. Міністр Мелак Фент став одним з трьох затриманих чиновників.
У Словенії суд засудив колишнього прем'єр-міністра країни, а нині лідера опозиції Янеза Яншу до двох років ув'язнення за звинуваченням у корупції. Екс-прем'єра звинуватили у хабарництві при укладенні 2006 року договору на поставку для словенської армії бронетранспортерів фінської компанії Patria.
У травні було заарештовано екс-прем'єра Грузії Вано Мерабішвілі. Слідство щодо Мерабішвілі ведеться за статтями 164-1 (підкуп виборців), частина 3 статті 182 (розтрата або привласнення коштів з використанням службового становища, що призвела серйозної шкоди) і 332 стаття (зловживання службовими повноваженнями) КК Грузії.
В лютому в аеропорті Бориспіль було затримано колишнього прем'єр-міністра Таджикистану Абдумаліка Абдуллоджонова. 18 лютого Генеральна прокуратура Таджикистану направила в Київ офіційні документи, необхідні для екстрадиції екс-прем'єра республіки. 15 березня Шевченківський районний суд Києва застосував екстрадиційний арешт щодо екс-прем'єра Таджикистану. 4 квітня ГПУ повідомила, що Україна не буде екстрадувати колишнього прем'єра Таджикистану Абдумаліка Абдулладжанова. Того ж дня його було звільнено з СІЗО. У Таджикистані колишнього прем’єра звинувачують у низці тяжких кримінальних злочинів, зокрема, в замаху на його політичного супротивника, президента Емомалі Рагмона. Абдумалік Абдуллоджанов заперечує ці звинувачення.
Тим часом у Франції суд закрив кримінальну справу проти колишнього президента Франції Ніколя Саркозі, якого звинувачували в незаконному фінансуванні передвиборчої кампанії 2007 року. Саркозі звинувачували в тому, що він приймав пожертви від спадкоємиці косметичної імперії L'Oreal Ліліан Бетанкур – найбагатшої жінки Франції.