Як повідомляє газета «Коммерсанть-Украина», зі 117 сторінок обвинувачувального висновку у справі щодо ЄЕСУ понад 100 стосуються покупок і витрат особисто Тимошенко.
Документ був складений і підписаний начальником слідчого відділу управління СБУ в Харківській області М. Грабіком 28 березня цього року і на наступний день затверджений прокурором Харківської області Геннадієм Тюріним.
Більшу частину обвинувального висновку становлять дані, зібрані слідчими ще 11 років тому, коли вперше було порушено справу про ухилення Тимошенко від сплати податків.
Згідно з обвинувальним висновком, в ході розслідування було встановлено, що Тимошенко, займаючи посаду президента ЗАТ «Єдині енергетичні системи України»(ЄЕСУ), «спланувала і організувала злочинну фінансову схему», яка грунтувалася на імітації грошових розрахунків через кіпрський банк Golden Union Offshore Bank і підконтрольний Тимошенко Південкомбанк, президентом якого вона свого часу була. У схемі також були задіяні дві компанії, які фігурують в обвинувальному висновку як підконтрольні Тимошенко – Somolli Enterprises Limited і Corlan Enterprises Limited, вони використовувалися для імітації розрахунків. Схема передбачала закупівлю металопродукції, яка потім, за документами, продавалася кіпрським компаніям. Отримавши документальне підтвердження операції, ЄЕСУ зверталася до податкової адміністрації з вимогою відшкодувати ПДВ. «Кінцевою метою Тимошенко Ю. В. та інших співучасників злочинної схеми було заволодіння чужим майном – державними коштами в особливо великих розмірах – за рахунок незаконного відшкодування з держбюджету на користь ЄЕСУ податку на додану вартість на підставі документів про нібито надходження в Україну на рахунки ЄЕСУ валютної виручки від експорту металопродукції, яка в дійсності (ховалася) залишалася за кордоном», – йдеться в обвинувальному висновку.
За даними слідства, завдяки схемі компанія ЄЕСУ шляхом незаконного відшкодування ПДВ отримала більше 14 млн грн, крім того, було «вчинено завершенийзамах на заволодіння коштами держбюджету»на суму 11млн 800 тис грн, а також доведено факт умисного ухилення від сплати ПДВ на суму 4 млн 700 тис грн.
Співучасниками злочину названі свекор екс-прем'єра Геннадій Тимошенко (помер в травні цього року), який займав пост генерального директора ЄЕСУ, колишній головний бухгалтер цієї компанії Антоніна Болюра, а також екс-заступник генерального директора Євген Шаго і колишній головний бухгалтер ЄЕСУ, пізніше – бухгалтер відділу зовнішньоекономічних розрахунків Лідія Сокольченко.
В документі також зазначено, що дії, які стосувалися реалізації «злочинного плану», виконувалися зазначеними особами «на виконання усних розпоряджень Тимошенко Ю. В.».
Друга частина висунутих звинувачень стосується безпосередньо Тимошенко. Слідчі стверджують, що протягом 1997-1999 років вона навмисне ухилялася від сплати податків. У 1997 році Тимошенко офіційно розірвала свої стосунки з ЄЕСУ, а в березні 1998 року була обрана народним депутатом. При цьому, згідно обвинувальному висновку, протягом 1996-1998 років російським Інкомбанком було випущено чотири пластикових картки на її ім'я. На цих картах знаходилися кошти компанії Somolli Enterprises Limited, співробітником якої вона не була. На думку прокуратури, Тимошенко використовувала картки в особистих цілях, «оплачуючи рахунки в готелях, магазинах, ресторанах і отримуючи готівку на суму $914,796». При цьому Тимошенко, за даними слідства, не вказувала в деклараціях про доходи, що подаються за ці роки, кошти, отримані від компанії Somolli Enterprises Limited, і, відповідно, не платила з них податок. Всього за період з 1997 по 1999 рік Тимошенко, як стверджують у Генпрокуратурі, не сплатила понад 681 тис. грн податків.
Під час допитів, що проводилися в 2001 році, Тимошенко пояснила слідству, що неодноразово втрачала депозитні картки, якими користувалася. Вона також заявила, що всі платіжні документи, які коли-небудь підписувалися нею при здійсненні розрахунків за допомогою корпоративної картки Somolli Enterprises Limited, витрачалися «виключно на виробничі та представницькі потреби компанії», і «ніяких винагород з цієї картки за свою роботу вона не отримувала». Тимошенко підтвердила, що могла використовувати корпоративну карту компанії Somolli Enterprises Limited, будучи вже народним депутатом, і пояснила, що це могло відбуватися «якийсь час, приблизно протягом року після того, як вона стала народним депутатом, оскільки в цей час вона завершувала свою роботу в бізнесі».
«Незважаючи на невизнання обвинуваченої Тимошенко Ю. В. вини у вчиненні інкримінованих їй злочинів і на показання Тимошенко Ю. В., до яких слідство ставиться критично і оцінює їх як спосіб ухилитися від кримінальної відповідальності, її вина повністю підтверджується зібраними під час розслідування кримінальної справи доказами», – констатується в обвинувальному висновку.
Перерахування витрат Тимошенко, які вона здійснювала за допомогою карт Somolli Enterprises Limited, займає майже п'яту частину документа. Детальні описи покупок та інших витрат були отримані слідством, в тому числі і в результаті міжнародно-правової допомоги від Російської Федерації, що надала документи звітності, вилучені з московських готелів і бутиків. Слід зазначити, що слідству вдалося відновити детальну картину витрат, пов'язаних в основному з покупкою одягу, причому як жіночого, так і чоловічого. Так, 28 травня 1996 року в московському магазині «Пасаж»були придбані чорно-білі брюки вартістю $224,10, чорне боді за $242,10, білі брюки вартістю $242,10 і білий светр вартістю $314,10. Факт покупки підтверджується випискою з журналу продажів магазину і сліпом, відповідно до якого розрахунки в магазині проводилися з використанням картки на ім'я Тимошенко. Зафіксовані також покупки в московських магазинах «Пасаж Ніна Річчі»на суму $4904, «Совмехкасторія», де 18 січня 1995 року було куплено норкове пальто за $3950, 23 листопада 1995 року – ще два норкових пальто вартістю $5500 і $4300 і 17 лютого 1997 року – песцевих жакет за $2100. Серед доказів наводяться і рахунки за оплату готелів, з яких випливає, що в середині 1990-х років, приїжджаючи в Москву, Тимошенко найчастіше зупинялася в готелях «Національ»і «Балчуг Кемпінські», вартість проживання в яких іноді сягала майже $30 тис. за дві доби. Слід зазначити, що витрати Тимошенко як президента ЄЕСУ цілком відповідали її статусу, в той же час слідство підозрює, що Тимошенко проводила розрахунки з карток, вже будучи народним депутатом. Так, в травні 1998 року з однієї з них була оплачена покупка шести келихів для шампанського на суму 2,34 тис. грн.
При цьому головним доказом того, що Тимошенко ухилялася від сплати податків, є її декларації про доходи в період з 1997 по 2000 рік, які були вилучені слідством у податковій інспекції Жовтневого району Дніпропетровська. Так, згідно з документами, в 1998 році Тимошенко отримала близько 7,5 тис. грн доходу за місцем основної роботи – у Верховній Раді. У розділах, присвячених доходам, отриманим не за місцем основної роботи, від підприємницької діяльності, а також за кордоном, стоять прочерки. Аналогічним чином заповнена і декларація за 1999 рік: дохід склав більше 10,5 тис. грн, а в графах, що стосуються інших доходів, знову стояли прочерки.
«Ухилення від податків особисто Тимошенко може стати її головним звинуваченням і тим, що сприйме Захід. Варто згадати історію. Адже Аль Капоне постав перед правосуддям не через те, що був гангстером, а тому що ухилявся від податків», – заявило джерело видання в Генпрокуратурі.
Як відомо, Тимошенко звинувачується в організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах (ч. 5 ст.191 Кримінального кодексу, карається позбавленням волі на строк від 7 до 12 років); організації умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах (ч. 3 ст. 212 КК, карається штрафом від 15 тис. до 25 тис. неоподатковуваних мінімумом доходів з конфіскацією майна); організації службової підробки, що призвела до тяжких наслідків (ч. 2 ст. 366 КК, карається позбавленням волі на строк до п'яти років).