За закон проголосували 138 сенаторів, проти не було жодного голосу, один утримався.
Документ викликав неоднозначну реакцію громадськості, пов'язану з побоюваннями, що розмиті формулювання законопроекту можуть призвести до зловживань у правозастосовчій практиці. Правозахисники також наголошували, що розширення поняття державної зради і розголошення державної таємниці повертає Росію «не просто в радянське, а у сталінське минуле».
Закон доповнює Кримінальний кодекс (КК) РФ новою статтею (283.1), за якою одержання відомостей, що становлять держтаємницю, шляхом викрадення, обману, підкупу, шантажу, примусу або погрози застосування насильства пропонується карати штрафом від 200 тисяч рублів до 500 тисяч рублів або позбавленням волі на строк до чотирьох років.
Якщо таке діяння вчинене групою осіб, із застосуванням насильства, із заподіянням тяжких наслідків або з використанням спеціальних та інших технічних засобів, призначених для негласного отримання інформації, або, якщо в результаті настали тяжкі наслідки, злочинець може бути позбавлений волі на строк від трьох до восьми років.
Закон також розширює диспозицію статті 275 КК ("державна зрада") і в число адресатів держзради включає міжнародні організації, які, за словами заступника директора ФСБ, статс-секретаря Юрія Горбунова, зараз активно використовують в якості прикриття для розвідувальної діяльності.
Уточнюється і об'єкт зради. Так, "законодавчо-невизначене" поняття "зовнішня безпека" змінюється на "безпеку РФ". Крім того, в список об'єктів держзради включаються конституційний лад, територіальна та державна цілісність.
Закон встановлює, що нести відповідальність за видачу відомостей, що становлять держтаємницю, може особа, якій ці відомості стали відомі або були довірені не тільки по роботі, але і під час навчання.
Наразі закон направлено на підпис президентові РФ.
Крім того, Рада Федерації схвалила законопроект про зміни до Адміністративного кодексу, які встановлюють значні штрафи за порушення раніше ухваленого закону про «іноземних агентів». Максимальний штраф за такі порушення, зокрема, за нереєстрацію некомерційної організації, що отримує фінансування з-за кордону і бере участь у політичній діяльності, як «іноземного агента», може скласти до 500 тисяч рублів (понад 130 тисяч гривень).
Провідні російські правозахисні організації, які отримують фінансову допомогу з-за кордону, вже заявляли, що бойкотуватимуть вимоги закону про «іноземних агентів».