«Ніколи київська влада не насмілювалася погодити це питання, хоча спроб з боку ПР було чимало. Вочевидь, у структурі влади відбулися суттєві зміни. Я маю на руках погодження законопроекту заступником голови КМДА В. Коржом, який, вочевидь, не міг дати такого погодження без відповідної резолюції згори. Хоча в даному випадку висновки КМДА, як підрозділу Кабміну, а не як підрозділу місцевого самоврядування, як на мене, не мають ніякого значення. Адже йдеться про те, що одна зі структур Кабміну підтримала законопроект в інтересах самого Кабміну», – заявив Бригинець.
За його словами, цим законопроектом будуть забрані права місцевих влад щодо надання згоди на передачу релігійним громадам культових споруд місцевого та національного значення. Законопроектом доповнюється ст. 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», відповідно до якої тепер рішення щодо передачі культових споруд релігійним громадам прийматимуться не лише місцевими владами, але й Кабміном, який, безумовно, в цій справі матиме пріоритет.
«Тепер ніхто не питатиме у місцевої громади чи хоче вона передати той чи інший релігійний об’єкт, що знаходиться на їхній території, релігійній громаді, чи ні, його долю вирішуватиме Кабмін. Тому, я переконаний, для того, щоб серйозно розглядати цей законопроект, його погодження треба питати не в адміністрацій, а у місцевих рад, місцевих громад», – впевнений Бригинець.
На думку нардепа, релігійні громади навмисно чи ненавмисно перебудовуватимуть церкви та інші релігійні об’єкти-пам’ятки. Зараз у влади є хоч якась можливість контролювати ці процеси.
«Навіть ті дерев’яні церкви, що нещодавно стали об’єктами культурної спадщини, які охороняє ЮНЕСКО, вимагають серйозної поновлювальної роботи у зв’язку із тим, що релігійні громади на свій розсуд змінили їх, позбавивши елементів автентичності. Повернути автентичність можна лише завдяки державі, яка по Закону не має ніякого впливу на об’єкт, якщо він є приватним чи належить певній громаді», – пояснив Бригинець.
Він пояснив, що перший в Російській імперії закон про охорону культурної спадщини виник через те, що «реставратори» Києво-Печерської лаври в середині 19 ст. провели такі роботи, що це викликало обурення і у істориків, і у митців, і в інтелігенції тощо. Як результат, цар суттєво обмежив права релігійників в питаннях реставрації та реконструкції історичних релігійних споруд.
«На жаль, те що розуміла злочинна Російська імперія, схоже, не доступно нинішній провладній коаліції та її ляльководам», – підсумував Бригинець.
Нагадаємо, депутати провладних фракцій 18 січня зареєстрували проект закону «Про повернення об'єктів культурної спадщини релігійних організацій». Цей законопроект передбачає повернення церкві, а фактично приватизацію, зокрема, Києво-Печерської лаври, Почаївської лаври і Кременецького монастиря.
Опозиційні політики заявили, що ці об’єкти хочуть передати УПЦ МП. У свою чергу предстоятель УПЦ КП патріарх Філарет вважає, що можлива передача Києво-Печерської й Свято-Успенської Почаївської лаври у власність УПЦ МП буде загрожувати тим, що в майбутньому їх можуть передати Російській православній церкві.
У свою чергу глава УГКЦ патріарх Святослав (Шевчук) вважає неприйнятним передавання визначних культових споруд одній церкві.