Свого часу, балотуючись у президенти, Віктор Янукович зробив боротьбу з корупцією одним із провідних гасел своєї передвиборчої кампанії. Проте, за словами Репс, результати відповідних рейтингів, якими доповнений текст її доповіді, свідчать, що за останні кілька років у боротьбі з корупцією в Україні особливого прогресу не відбулося.
"Я бачу певні законодавчі зусилля, чую, що президент, генпрокурор, керівництво МВС України почали багато говорити про корупцію. І те, що вони не заперечують її наявності, вже є великим кроком, але щодо практичних заходів, то їх майже не відчутно". – пояснила Репс.
Вона звернула увагу, що для України, як і для більшості країн Східної Європи, властива не лише корупція у вигляді дрібного хабарництва, а й у вигляді послуг і допомоги "по блату". "З цим боротися набагато важче, ніж з грошовими хабарами. Це укорінена ментальність, яка походить ще від радянської номенклатури, для якої подібні стосунки були звичними правилами гри", – вважає доповідачка ПАРЄ.
На її думку, зазвичай українські політики не мають на увазі цю форму корупції, коли під час передвиборчих перегонів обіцяють подолати хабарництво.
За словами Репс, вона сконцентрувала свою доповідь на тому, як впливає корупція на верховенство права. "Корупція може підірвати головні підвалини держави: судову систему, діяльність прокуратури і, головне, віру громадян у закон", – наголосила вона.
І якщо люди звикають до фактів корупції у вищих владних ешелонах, вони вважають і порушення законів нормою. "Це змінює саму суть верховенства права і має серйозні незворотні наслідки для суспільства", – сказала Репс.
Головну роль у боротьбі з корупцією, каже авторка доповіді, має відігравати парламент, позаяк саме він ухвалює ті закони, які забезпечують прозорість функціонування державної системи. "Успіх у подоланні корупції залежить ще й від того, наскільки вільними є мас-медіа та чи можуть їхні представники безперешкодно проводити журналістські розслідування", – наголосила доповідачка ПАРЄ.
Серед ефективних засобів у подоланні корупції Репс вважає встановлення гідної зарплатні, зокрема, працівникам судової системи, міліції, податкової служби. "Важливо, щоб працівники цих державних органів, навіть найнижчих рангів, боялися ризикнути своєю зарплатою чи перспективою вигідної пенсії заради порівняно незначної суми хабара", – пояснює євродепутат.
Проте головним рушієм у боротьбі з корупцією доповідачка ПАРЄ вважає особистий приклад народних депутатів. "Парламентарі повинні почати з себе і вирішити: чи подобається їм бути привілейованими і почувати себе поза законом".
Репс переконана: політична ініціатива розпочати справжню боротьбу з корупцією в Україні має походити саме від парламенту. "На жаль, поки що я цього не бачу", – підсумувала доповідачка ПАРЄ.
Як повідомлялось, у Міністерстві юстиції України вважають вимогу ЄС боротися з корупцією неважливою для євроінтеграції.
Нагадаємо, у травні Міністерство юстиції оприлюднило Третій додатковий звіт про виконання Україною рекомендацій, наданих Групою держав Ради Європи проти корупції (GRECO) за результатами спільних Першого та Другого раундів оцінювання нашої держави. У документі зазначалося, що за весь період роботи було виконано лише дві з 13-ти рекомендацій організації.
Негативні висновки щодо виконання Україною рекомендацій, наданих GRECO можуть створити проблеми в ході безвізового діалогу з ЄС. Аналітики GRECO зажадали від України створити новий орган з протидії корупції. Це означає, що Київ не встигає виконати першу фазу плану дій візової лібералізації у затверджені раніше терміни.