Вже у п’ятницю, 10 серпня, або найпізніше у понеділок, 13 серпня, Україна подасть до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) заяву щодо українських політв’язнів у Росії. Про це у коментарі Тижню заявив заступник міністра юстиції та Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Іван Ліщина.
За його словами, до переліку увійшли не тільки нинішні, але й колишні бранці Кремля
«Ми ідентифікували близько 70 осіб, які були піддані переслідуванням за політичними мотивами і стосовно яких відбулися систематичні порушення прав на свободу від катувань, на особисту свободу, на справедливий суд і на захист особи (у розумінні Європейської конвенції з прав людини – Ред.), – зазначив Ліщина.
Також він розповів, що різні історії українських політв’язнів обєднали за категоріями. Як і у випадку з іншими позовами проти Росії, Україна представлятиме у суді не окремих осіб, а доводитиме систематичність порушення Росією прав людей.
«Для полегшення аналізу цих осіб умовно ділили на категорії. Є, наприклад, так звана справа Хізб ут-Тахрір. Це кримські татари, які просто якимось чином співпрацювали з цією організацією. Вона заборонена в Росії, але не заборонена в Україні. Їх піддали переслідуванням. Є так звані «українські терористи», є так звані «чеченські справи» та інші групи справ. Є цікава група справ щодо так званих українських націоналістичних організацій, до яких Росія якимось чином віднесла, наприклад, Українську Повстанську Армію. Ми не дуже розуміємо, хто у нас є членами цієї організації, яка скоріше історичний приклад, а не власне організація. Однак у Росії вона заборонена і один із політв’язнів якимось чином віднесений до цієї організації», – розповів заступник міністра.
Читайте також: Повернути та розібратися. Як розуміти звільнення політв’язня Олександра Костенка
Також Ліщина прокоментував перспективи виконання Росією рішень ЄСПЛ.
«Не існує якоїсь «Європейської виконавчої служби», яка б наклала на Путіна штраф за невиконання рішення ЄСПЛ. Тобто це більшою мірою добровільна дія Росії. Для примусу існує, наприклад, Комітет міністрів Ради Європи, який наглядає за виконанням. Його (Комітету – Ред.) рішення, зокрема, щодо невиконання рішень ЄСПЛ у рамках Ради Європи є обов’язковими. Однак, знову ж, це питання більш-менш добровільного виконання. З іншого боку, історично були випадки, коли держави не хотіли виконувати якісь рішення ЄСПЛ, але так чи інакше були змушені це зробити. Так сталося з Туреччиною, яка довгий час відмовлялася виконати рішення стосовно Кіпру (справа «Кіпр проти Туреччини» щодо порушень прав людини внаслідок окупації частини острова турецькою армією у 1974-му – Ред.). Зараз країна почала виконувати рішення. Є приклад Греції, яка взагалі виходила із Ради Європи (це відбулося у 1960-ті роки – Ред.), але потім знову до неї приєдналася і виконала всі рішення. У будь-якому разі рішення так чи інакше буде виконано, але казати про те, що це станеться протягом року чи двох, досить важко. Спершу, слід отримати це рішення», – додав Ліщина.
Як повідомлялося, 3 серпня український політв’язень Кремля Олександр Костенко вийшов із виправної колонії №5 в російському місті Кірово-Чепецьк.