У Латвії вважають, що політика Росії негативно впливає на безпеку їхньої країни

3 Травня 2013, 10:06

У документі йдеться, що минулого року Росія робила акцент на зміцненні статусу російської мови в Латвії, на зборі підписів за автоматичне присвоєння латвійського громадянства негромадянам і на ініціативі створення парламенту негромадян, на актуалізацію ідеї автономії Латгальськая краю, а також на зусилля з руйнування міжнародного образу латвійської держави.

Поліція безпеки вказує, що минулої весни частина ініціаторів референдуму з питання про визнання російської мови другою державною в Латвії оголосила кампанію протесту "Негромадяни йдуть!".

Завданням цієї акції було домогтися для негромадян права голосувати на виборах місцевих самоврядувань, а також створити так званий парламент "непредставлених".

Пізніше, в продовження цього руху, була створена незареєстрована організація "Конгрес негромадян", ініціаторами установи якої є прихильники референдуму про офіційну двомовність в Латвії.

У звіті ПБ сказано, що в установі і розвитку Конгресу негромадян вбачається схожість із створенням товариства "За рідну мову!", який ініціював референдум про визнання офіційної двомовності.

В основі діяльності обох організацій лежать спроби використовувати суперечливі в суспільстві питання, які могли б вплинути на єдність суспільства і сприяти внутрішньополітичній нестабільності.

Як зазначається у звіті, такі кампанії можуть сприяти ідеологічному і внутрішньополітичному вибухові.

ПБ вказує, що для фінансування досягнення цілей політики співвітчизників у минулому році почав діяти створений Росією Фонд підтримки і захисту прав співвітчизників, що проживають за кордоном.

Кошти цього фонду викликали інтерес серед організацій та активістів, які позиціонують себе як захисники прав росіян.

Фінансування з цього фонду зазвичай надається для заходів, що сприяють досягненню цілей політики співвітчизників і зовнішньополітичних інтересів Росії, вказує Поліція безпеки.

Нагадаємо, у референдумі про офіційну двомовність в Латвії 18 лютого минулого року взяли участь 1 млн 98 тис 921 виборець. З них за поправки до Конституції проголосували 273 тис 347, проти – 821 тис 722 виборці.

Позначки: