Синхронно, в суботу, рівно за день до закінчення терміну подання заявок на балотування на пост президента, свої з’їзди вирішили провести всі провідні політичні сили. Ніби це якийсь чемпіонат світу, де всі матчі в останньому турі мають розпочинатися одночасно для уникнення «договорняків». Щоправда, це ж політика, тож, ніхто аж ніяк не гарантує що цих «договорняків» таки не буде. Що й підтвердив з’їзд партії імені Віталія Кличка.
За півгодини до початку з’їзду УДАРу в Мистецькому Арсеналі в Києві в очах рясніє від людей у ділових костюмах з червоними, але не комсомольськими, значками, що заполонили собою не тільки весь хол, але й територію біля входу. Делегатів та гостей так багато, що їх навіть більше, ніж богомольців та туристів, які прямують погожого суботнього ранку до Києво-Печерської Лаври.
Але в кулуарах не весело – делегати вітаються, вдавано енергійно посміхаються, але обличчя одразу після вираження чергових емоцій стають похмурими. Зустрічаємо першого ж знайомого депутата й питаємо: «Ну то як, Кличко ризикне сьогодні заявити, що в другому турі підтримає Порошенка?». «Поживемо – побачимо», – неохоче буркає той й швиденько ретирується в бік столів з кавою та наїдками. Вже другий співрозмовник відкриває очі на причину такого невеселого настрою: «Та зараз така новина буде – Кличко ж не буде взагалі в президенти йти. Здається, з Порошенком домовилися про те, що він(Віталій Кличко – Ред.) на мера в Києві піде. Але ж це всі плани накриваються нафіг». Ще один депутат-ударівець більш стриманий: «Ну стратегічно це правильно. У нас же рейтинги такі, що після першого туру ми могли б вже тупо нікого не зацікавити. Тож, треба брати зараз, поки дають».
Читайте також: Увертюра Юлії Тимошенко
Потихеньку всі стікаються до залу і з’їзд починається. Відомих гостей небагато, ось тільки недалеко від Ірини Геращенко та Марії Матіос примостився колишній бютівець, а нині – позафракційний нардеп Сергій Міщенко. «Звільніть, будь-ласка, червону доріжку» – звертається ведучий до журналістів та депутатів, і ось нарешті по ній проходять Віталій Кличко та Петро Порошенко, що всім виглядом одразу демонструють таку єдність та любов, що попередня інформація з кулуарів одразу підтверджується.
Після коротеньких формальностей у вигляді призначення лічильної комісії переходять до справи – без будь-яких урочистостей Кличко виходить за трибуну і одразу заявляє, що тепер, після боргу перед Небесною Сотнею, демократичні сили просто не мають права розтягувати голоси, тому потрібно висунути єдиного кандидата, який має найбільше шансів на перемогу – Петра Порошенка. Однак замість громових аплодисментів в долоні починає плескати лише нардепи, близькі особисто до «сірого кардиналу» УДАРу – Віталія Ковальчука, тоді як більшість просто мовчки слухає заяви того, кого вони ще вчора вже бачили у президентському кріслі. У двох третин присутніх на обличчях борються сум від того, наскільки все швидко змінюється в політиці, нерозуміння та навіть сумна ж таки іронія.
Нарешті, Кличко заявляє, що після підпису декларації єдності з Порошенко він буде балотуватися в мери Києва – заради європейського майбутнього. До трибуни виходить головний герой дня – сам щасливий кандидат Петро Олексійович. Він видає не надто довгий, але дуже патетичний спіч, в якому заявляє, що нарешті вони з Кличком започатковують нові традиції в українській політиці за принципом не тільки «Брат за брата» (такий собі натяк в бік молодшого партнера»), але й «друг за друга». Компліментів в бік Кличків звучить іще чимало – «шоколадний король» явно розуміє певну неприязнь більшості присутніх, тому намагається якомога більше хвалити й саму партію УДАР, й його лідера, який майже одразу після втечі свого головного ворога та втратив й більшу половину рейтингу. Однак все одно виглядає й поводиться к переможець. Тим більше, що, судячи з його слів, союз планується зовсім не ситуативний, а зі стратегічним розрахунком – й на президентські, й на майбутні парламентські та місцеві вибори. Завершує Порошенко запевненнями, що він тут, серед ударівців, не відчуває себе чужим, адже з більшістю депутатів вже працював й перетинався.
Після Порошенка виступ має кілька другорядних депутатів та керівників обласних організацій, які впевнюють всіх присутніх, що об’єднуватися таки треба. Керівник одеського УДАРу Андрій Юсов повідомляє, що координація та консолідація буде проявлятися не тільки у взаємній підтримці підчас президентських та київських виборів, але на мерських перегонах в Одесі, де об’єднаним кандидатом виступить ніхто інший як старий добрий Едуард Гурвіц.
Читайте також: Тягнибок "танком" іде на вибори
Красива риторика й запевнення в тому, що подібне об’єднання свідчить про нову якість української політики, і що,за словами Ірини Геращенко, «тандем високих, мужніх, справжніх чоловіків виведе країну», тим не менш, викликає певну підозру. В першу чергу, в тому, що причина цієї миттєвої консолідації полягає в показниках рейтингів, які говорять про те, що результати Кличка у першому турі можуть бути настільки незначними, що можуть просто поставити хрест на всій його подальші політичній кар’єрі. Здається, найгарячіше зал відреагував на репліку тієї ж Геращенко про те, що Кличко ще обов’язково опиниться на найвищих посадах.
З’їзд завершує сам Кличко,який раптом починає говорити без папірця, дбайливо підкладеного штабістами, і це в нього виходить набагато краще. Він неочікувано відверто каже залу, всі розгублені, бо бачили ще місяць тому його президентом, але у нього немає мети мати якусь табличку з посадою над дверима, мовляв, зараз не час думати про амбіції. Може, й справді не час – коли цифри такі невблаганні, а «хвиля пішла на спад», як сказав в кулуарах провідний політтехнолог УДАРу. Під кінець цієї дуже рідкісно гарно у виконанні пана Кличка промови, ніби оцінивши подвиг, весь зал в єдиному пориві скандує: «Кличко! Кличко!», ніби це боксерський поєдинок. На обличчі Віталія на хвильку застигає мрійливий спогад, тоді як обличчя пана Порошенка, якому він якраз тисне руку, трошки змінюється. Щоправда, буквально на долі секунди, й надалі Петро Олексійович демонструє свою білозубу голлівудську посмішку.
Після закінчення з’їзду депутати досить швидко зникають, залишаючи трибуну та сцену на поталу всім бажаючим зробити «фоточку» на пам'ять. На відверте питання Тиждень.ua про те, що ж головним чином, зрештою, змусило відмовитися від президентського забігу ще вчора головного фаворита, чи бува, не рейтинги, пан Віталій Ковальчук, спійманий на виході, повторив майже тими ж словами все сказане Кличком, що зайвий раз підтверджує, хто пише тексти для лідера УДАРу. Цікаво, що пан Ковальчук також відмітив, що прийнято принципове рішення про об’єднання команд Порошенка та Кличка, щоправда, ще не до кінця зрозуміло, як саме воно буде відбуватися – чи пан Порошенко зі своєю паперовою «Солідарністю» приєднається з УДАРу, чи буде створена нова політична партія.
Читайте також: Як Добкін здолав Тігіпка
«Наступні президентські вибори будуть точно наші», – змовницьки посміхаються на вухо один одному делегати. – «Як з Рейганом – він же ж теж не одразу президентом став. А зараз хай Порох віддувається – нам своє робить».