Жителі Кам’янського звернулись до міського голови та мерії з вимогою демонтувати пам’ятник Лєоніду Брєжнєву у їхньому місті. Відповідне звернення зареєстрували на сайті електронних петицій до місцевої влади, оголошений збір підписів.
Активісти вважають, що погруддя, яке досі стоїть на площі міста, є «символом радянського тоталітарного режиму».
На думку авторів, цей пам’ятник не було внесено до Всеукраїнського реєстру нерухомих пам’яток iсторiï, тому він підпадає під закон про декомунізацію і демонтаж.
«Відмова демонтажу зазначеного пам’ятника – це пряме порушення чинного закону України «Про Засудження комуністичного та націонал-соцiалiстичного (нацистського) тоталітарних режимів в Украïнi та заборону пропаганди ïхньоï символіки… Л. I. Брєжнєв є нашим земляком, вихідцем iз нашого міста, але це не виправдовує його дiянь як політичного діяча, бо саме через цю людину Україна зазнала скрутних часів років «застою»», – йдеться у зверненні.
Читайте також: Декомунізація по-запорізьки. З Леніна зробили Пилипа Орлика та болгарського переселенця
Раніше керівник Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович повідомив, що бюст Брєжнєва у Кам’янському підлягає демонтажу і не може бути винятком.
«Не може так раптом пам’ятник і територія довкола нього бути оголошений музеєм. У нас є закон «Про музейну справу», який регламентує, що може вважатись музеєм. Є всі підстави для громадськості подавати до суду за невиконання закону про декомунізацію на керівництво міста. Таких прецедентів більше немає, це унікальна ситуація», – зауважив В’ятрович.
Узимку 2017 року стало відомо, що міська рада Кам’янського не тільки не збирається демонтувати бюст Брєжнєву, а й виділила бюджетні кошти на його ремонт. У 2016 році депутати Кам’янської (тоді – Дніпродзержинської міської ради) вирішили музеїфікувати бюст Леоніду Брєжнєву, який підпадав під дію законів про декомунізацію. За рішенням міськради, бюст Брежнєва на площі Визволителів було оголошено відділом музею історії міста «Міфи і реалії радянської епохи» й не підлягає демонтажу.
Проукраїнські організації міста тоді висловили обурення рішенням міськради, нагадуючи, що «саме Брєжнєв наглухо опустив «залізну завісу» між СРСР та демократичним світом, витратив колосальні кошти на гонку озброєнь, завершив русифікацію українських дитячих садків, шкіл та вищих навчальних закладів, за його часів жорстоко переслідувалися дисиденти, митці і письменники, був розв’язаний збройний конфлікт у Чехословаччині та Афганістані».
Нагадаємо, закон «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» набув чинності у квітні 2015 року.