Неформальна мережева інформаційна ініціатива «Україна без холопів» претендує стати абсолютним чемпіоном з кількості судових позовів з боку мережі супермаркетів ТД «Амстор» у Донецьку. Як уже писав Тиждень, представники супермаркету вбачають в громадському рухові із захисту прав споживачів протизаконну діяльність. Нині проти учасників «України без холопів» подано 13 цивільних позовів до Київського районного суду міста Донецька.Проти п’яти осіб порушено кримінальну справу, її фігурантами є: адвокат Дмитро Коробко, громадські діячі Сергій і Сусанна Семєлєвічі (Союз литовців Донбасу), журналіст Павло Колесник, а також студентка місцевого вишу Віра Кічігіна.
Найбільша увага місцевих ЗМІ наразі прикута до безпрецедентної кримінальної справи, порушеної проти адвоката Дмитра Коробка за позовом мережі супермаркетів ТД «Амстор» в Київському районному суді Донецька. На думку самого адвоката, ця кримінальна справа є способом тиску, а не правосуддя. Згідно з чинним законодавством в Україні порушити кримінальну справу проти особи, яка займається адвокатською діяльністю, має право лише генеральний прокурор України, його заступники, а також керівники прокуратури області. Кримінальна справа порушена за статтею 356 КК України «Самоуправство». «Ця стаття лишилася в українському кримінальному кодексі на добру згадку з радянських часів. Саме за нею зараз модно притягувати до відповідальності громадських і політичних активістів в Україні. Доречним для нормального судочинства є порушення справ за цією статтею, наприклад, стосовно осіб, які вчинили самовільне захоплення земельної ділянки. Тому що шкода, заподіяна такими діями може бути значною, як цього вимагає згадана кримінальна стаття», – каже сам адвокат. В позовній заяві, зокрема, йдеться про «протизаконне» зривання наліпки з простроченої упаковки з рибою.
Суддя Світлана Чудопалова, яка веде судовий процес проти Дмитра Коробка та Сергія Семєлєвіча, намагалася заборонити представникам ЗМІ здійснювати фото- і відеозйомку, не ухвалюючи жодного судового рішення з цього приводу, а також відмовила підсудним за цією кримінальною справою у наданні процесуальних документів українською мовою (незважаючи на офіційні клопотання, здійснені учасниками судового процесу).
Позиція позивачів дивує учасників «України без холопів», адже, за їхніми словами, під час рейдів різними мережами супермаркетів активісти ГО ніколи не йшли на конфлікт, а тим більше, на фізичне чи будь-яке інше протистояння. Загалом громадські активісти налаштовані доволі оптимістично і закликають всіх споживачів України бути уважними, обираючи продукти під час зимових свят, і ставати добровільними учасниками міні-рейдів на території всієї України. Попри те, що тривають судові процеси, учасники ініціативи продовжують здійснювати свої рейди супермаркетами різних міст Донецької області. Остання перевірка відбулася в Донецьку 17 грудня відразу в трьох мережах супермаркетів: ТД «Амстор», «БУМ», «Фуршет». «Ревізори» переважно задоволені результатами – більшість супермаркетів не лише переглянули свою політику щодо фотозйомки всередині торгових залів, а й почали ретельніше ставитися до продуктів, чий термін придатності сплив. На думку активістів, певна проміжна мета громадського контролю за дотриманням прав споживачів справді реалізована, оскільки звільнено кількох адміністративних осіб в мережах супермаркетів, а також суттєво змінилося ставлення до фактів виявлення неякісної або протермінованої продукції.
Виступ чорнобильців під Пенсійним фондом в Донецьку сприймався частиною місцевого населення як певний парадокс. Адже саме з представників різноманітних чорнобильських, афганських і ветеранських організацій влада завжди мала свій чи не найвідданіший ресурс, набираючи їх представниками комісій різних рівнів від Партії регіонів під час кожних виборів. Однак, як свідчить практика, вразливі верстви населення здатні терпіти будь-яку українську владу, допоки вона гарантує рівень соціальних виплат, незалежно від загального політичного курсу. Втім, обласне керівництво Донецької області цікавило більше не те, що в них немає компетенції щодо пенсійних виплат чорнобильцям, а те, які політичні партії та їхні речники здійснюють візити до голодуючих.
На думку заступника голови Донецького обласного комітету виборців Олександра Клюжева, ситуація справді виглядала нестандартною для регіону: «Локомотивом соціальних протестів у Донецькій області, хоч як дивно, стали ті соціальні групи, які найбільш підконтрольні владі. Підконтрольні в тому сенсі, що влада має чіткий арсенал впливу на їхню позицію (виплати, пільги, житло, компенсації тощо). І в цьому сенсі такі акції можна розглядати як майданчик для відпрацювання владних технологій. Протести в Донецькій області залишились на рівні, коли конкретна соціальна група захищала свій конкретний матеріальний інтерес. Мова не йшла про формування політичних вимог щодо зміни підходів до розподілу ресурсів суспільства або здійснення влади, а тому чекати довготермінових наслідків від цих проявів незгоди навряд чи варто».
Спочатку чорнобильцям намагалися заборонити проводити мирну акцію протесту, пояснюючи це загадковою інформацією про ймовірність терористичного замаху на учасників, яка нібито надійшла від відповідних органів.
Однак навіть атомізований рух за власні соціальні гарантії, надані чорнобильцям іменем України в численних судах, спричинив паніку з боку місцевих еліт – 27 листопада відбувся штурм штабного намету голодуючих чорнобильців. За результатами штурму, один із голодувальників помер, влада переконує, що смерть Геннадія Конопльова сталася внаслідок стану здоров’я. Загадкою і досі є те, хто демонтував намет із чорнобильцями, – МВС відмовляється впізнавати в особах, що здійснювали напад на містечко своїх працівників, в той час, як місцеві речники Міністерства надзвичайних ситуацій суперечать заявам власного Міністерства, стверджуючи, що саме їхні співробітники були учасниками подій 27 листопада.
Поміркувавши над тим, які можуть бути результати соціального протесту чорнобильців у Донецьку, регіональна влада не знайшла нічого кращого, ніж запропонувати кошти чорнобильцям, які голодували. Відповідно до обіцянки, наданої головою Донецької обласної державної адміністрації, буде виділено 1 млн грн на потреби чорнобильців «за списком». Більшість протестувальників погодилась на таке рішення обласної влади. Частина чорнобильців, на чолі з Андрієм Деркачем, ліквідатором Чорнобильської аварії, відмовилась від грошової допомоги, вважаючи це підкупом.
На думку Олександра Клюжева, всі ці події свідчать про те, що «серед місцевих еліт немає критичної маси тих, хто може компетентно вирішувати проблеми громадянського суспільства та реагувати на суспільні виклики. Після обрання Януковича президентом України до верхівки регіональної влади Донеччини прийшли «менеджери», представники регіональних бізнес-корпорацій. І, як виявилось, вони розуміють призначення громадянського суспільства ще менше, ніж «бюрократи», які обіймали ці посади раніше. Показовою є трансформація реакції керівництва області на протести чорнобильців. Спочатку було загравання, відтак – залякування, а наприкінці протестувальникам запропонували гроші. Напевно, всі ці етапи вони проходили у своїй попередній діяльності. Зовсім немає тих, хто зміг би пояснити чиновникам, що є й інші механізми взаємодії з суспільством».
Вочевидь, регіональним олігархам і представникам політичної еліти не спадає на думку, що будь-які соціальні рухи, спрямовані на захист власних прав, є результатом болісного народження громадянського суспільства, яке, поза сумнівами, рано чи пізно сформує власний набір чітких політичних вимог. Поки донецькій владі вдається з перемінним успіхом працювати «пожежною командою» під час спалахів громадської активності, однак у разі, якщо вона і надалі провадитиме політику боротьби із захистом громадянами власних прав, то може отримати відповідь у вигляді консолідованої політичної опозиції, яка не дискутуватиме про те, хто має стати лідером, а натомість лише про умови повної капітуляції чинної влади.