Законопроект, що посилює боротьбу з проявами дискримінації, у Міністерстві юстиції розробили в межах плану реалізації безвізового режиму з ЄС. Документ, зокрема, містить зміни до чинного закону "Про засади запобігання та протидії дискримінації", прийнятий Радою 6 вересня 2012 року, та Кримінального, Цивільного процесуального та Трудового кодексів, пише «КоммерсантЪ-Украина».
Закон передбачає відповідальність за прояви дискримінації тільки в межах ст. 161 Кримінального кодексу ("розпалювання національної, расової або релігійної ворожнечі, приниження національної честі та гідності"; штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн) або обмеження волі на строк до п'яти років). Законопроектом пропонується ввести відповідальність не тільки за пряме обмеження прав тих чи інших осіб та категорій громадян, але і за пособництво і навіть намір здійснити дискримінацію. Причому під "наміром" мається на увазі "публічне розголошення бажання спілкуватися з особою або групою осіб за певними ознаками менш прихильно, ніж з іншими".
Крім іншого, автори документа вважають за необхідне внести до Цивільного процесуального кодексу норму, що зобов'язує спростовувати в суді звинувачення в дискримінації відповідача за позовом (раніше їх пропонувалося доводити позивачу), і дозволити громадянам звертатися зі скаргами на дискримінацію не тільки до омбудсмена і до суду (як в чинній редакції), але і самостійно в місцеві органи влади.
Представник омбудсмена з питань дотримання прав дитини, недискримінації та гендерної рівності Аксана Філіпішина вважає, що можливість звернення до місцевих органів влади надасть громадянам додаткові способи захисту від дискримінації. Але експерти сумніваються в доцільності таких ініціатив. "У будь-якому правовій державі громадянам для захисту своїх прав досить звернутися в суд, а не в органи місцевого самоврядування. Перспектива подавати скарги на дискримінацію в місцеві органи влади є вкрай нелогічною, оскільки розгляд таких скарг не входить в їх обов'язки", – зазначив юрист асоціації "Об'єднана юридична група" Антон Зубков.
В офісі омбудсмена також вважають, що кримінальна відповідальність за дискримінацію не є ефективною. "У нашій практиці не було жодної кримінальної справи, порушеної за фактом проявів дискримінації і доведеного до кінця. Зазвичай міліція перекваліфікує такі справи в хуліганство або нанесення тілесних ушкоджень, – розповіла Аксана Філіпішина. – Дискримінація повинна розглядатися в цивільних та адміністративних процесах, коли перед людиною потрібно публічно вибачитися, компенсувати йому моральні або матеріальні витрати ".
Як повідомлялось, 6 вересня 2012 року Верховна Рада ухвалила закон «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні».
Згодом правозахисники закликали президента Віктора Януковича повернути закон на доопрацювання в Раду, оскільки документ має чимало недоліків, наприклад, містить надто обмежений перелік антидискримінаційних ознак і не передбачає ані внесення змін до інших законодавчих актів, ані створення ефективного механізму практичного захисту людей від дискримінації.