Мирні ініціативи Порошенка
Так, 19 червня Президент Петро Порошенко представив легітимній владі Донецької та Луганської областей 14 пунктів мирного плану на сході країни. Він зазначив, що одним з ключових елементів плану є те, що президент добровільно відмовляється від можливості призначати голів облдержадміністрацій і райдержадміністрацій, проводяться дострокові місцеві вибори і обрані депутати формують місцеву раду, яка в свою чергу формує виконавчий комітет
Наступного дня був оприлюднений остаточний план врегулювання ситуації. Так, він складався з 15 кроків і передбачав гарантії безпеки для всіх учасників переговорів, звільнення від кримінальної відповідальності тих, хто склав зброю і не здійснив тяжких злочинів, звільнення заручників.
У планах було створення 10-ти кілометрової буферної зони на українсько-російському державному кордоні. Також передбачався вивід незаконних збройних формувань, створення гарантованого коридору для виходу російських і українських найманців, роззброєння.
Також планувалося створити в структурі МВС підрозділи для здійснення спільного патрулювання. Незаконно утримувані адміністративні будівлі в Донецькій і Луганській областях мали бути звільнені.
Серед кроків також значилися відновлення діяльності місцевих органів влади, поновлення центрального теле- і радіомовлення у Донецькій і Луганській областях.
Також з 22:00 20 червня до 10:00 27 червня українські силовики припинили вогонь відповідно до озвученого плану. Втім, за військовими залишили право застосовувати зброю у разі явного нападу на блок-пости, інші військові підрозділи, які задіяні в АТО, для відбиття нападу.
Однак терористи не пристали на такі умови і в першу ж ніч порушили перемир’я, атакувавши українських військових.
Відтак президент Порошенко заявив, що перемир’я може закінчитись раніше, оскільки терористи постійно його порушують.
Порушення перемир’я
З моменту оголошення режиму незастосування сили на Донбасі й до ранку 27 червня, за даними МЗС, бойовики порушили перемир’я щонайменше 59 разів.
Так, одразу після оголошення припинення вогню, терористи скоїли кілька нападів на силовиків. Зокрема, бойовики вели мінометний обстріл у бік Російської Федерації по пунктах пропуску" Ізварине "і" Успенка ". Поранення отримали дев'ять українських прикордонників. Також бойовики, які прибули на двох КамАЗах російського виробництва, вчинили спробу штурму командного пункту військової частини, дислокованої біля населеного пункту Амвросіївка. Українські військові не постраждали. Крім того, терористи обстріляли з АГС і мінометів блокпост сил АТО в районі населеного пункту Рубіжне та в районі Слов'янська.
Певно, найбільш резонансним у дні перемир’я стало 24 червня. Цього дня над Слов'янськом біля гори Карачун збили український вертоліт Мі-8. Унаслідок цього 9 людей загинуло. Окрім того, бойовики обстріляли блокпости навколо Слов'янська і напали на опорний пункт АТО.
Ввечері 26 червня бойовики, які назвали себе угрупуванням «Кальміус», розпочали штурм військової частини Національної гвардії України в Донецьку через те, що військові Нацгвардії відмовились покидати військове містечко і здавати його бойовикам.
Пізніше у Нацгвардії повідомили, що між керівництвом військової частини і бойовиками, які штурмували гвардійців, почалися переговори. Згодом стало відомо, що терористи з мінометів обстрілюють військових.
У цей же період сталася низка вибухів на залізниці.
Також за час дії оголошеного припинення вогню українські прикордонники втратили контроль щонайменше над одним із пунктів пропуску на кордоні з Росією. Мова про «Ізварине», яка терористи атакували ще 21 червня. Українські військові були змушені відступити на територію РФ, після чого повернулися в Україну через інший пункт пропуску і встановили блок-пости на поблизу «Ізвариного».
Реакція міжнародної спільноти
Після оголошення миру низка країн світу виступила на підтримку ініціатив Порошенка. Так, міністр закордонних справ Великобританії Вільям Хейг привітав ініціативу українського президента і закликав Росію вжити заходів із підтримки мирного плану.
Канцлер Німеччини Ангела Меркель також виступила на підтримку даного плану і висловила готовність сприяти багатосторонньому діалогу всіх зацікавлених сторін.
Схвально до ініціативи Порошенка поставилися і міжнародні організації. Так, ООН позитивно відреагувала на мирний план врегулювання ситуації на Донбасі і засудила російську пропаганду, яка поширюється в медіа просторі РФ щодо України загалом і Донбасу зокрема.
НАТО, у свою чергу, закликало президента РФ Владіміра Путіна припинити дестабілізацію ситуації в Україні і реальними справами підтримати реалізацію мирного плану Порошенка.
Також у цей час відбулося засідання Ради Європи, за результатом якого був ухвалений висновок РЄ щодо України, в якому мирний план назвали «найбільшим шансом для деескалації» конфлікту і висловили йому підтримку.
Дії Росії
Найбільшим кроком РФ за час перемир’я, який може свідчити про підтримку плану Порошенка, можна назвати рішення Ради Федерації скасувати дозвіл Путіна на використання російських військ на українській території. Як відомо, із такою ініціативою президент Росії виступив перед своїм візитом до Відня 24 червня. Вже 25-го числа було ухвалене відповідне рішення.
Глава комітету оборони і безпеки Озеров пояснив, що таке рішення дозволили прийняти переговори, які почалися в цей момент на Донбасі. В той же час, чиновник зазначив, що «Росія лишає за собою право відстежувати ситуацію в Україні». Також зазначалося, що Рада Федерації, якщо Путін знову попросить дозволити йому застосувати війська на території України, "готова оперативно розглянути та підтримати такі подання президента".
Сам же Путін напередодні заявив, що часу, на який оголошеного перемир’я, буде недостатньо і режим незастосування вогню треба було б продовжити.
За словами російського лідера, "мова не повинна йти тільки про припинення бойових дій, мова повинна йти про конкретні домовленості між всіма сторонами конфлікту".
Він висловив стурбованість інформацією про нібито відновлення бойових дій під Слов'янськом і закликав владу в Києві забезпечити реальне припинення кровопролиття в Україні.
"На жаль, зараз у мене є актуальна інформація про те, що в одному з найбільш проблемних місць – в районі міста Слов'янська триває бій, там висадився десант, і вже є жертви. Це сумно", – сказав Путін (як відомо, цього дня терористи збили гелікоптер з українськими військовими під час зльоту – ред.).
Українське МЗС привітало рішення Ради Федерації. Водночас українське зовнішньополітичне відомство наголосило, що очікує подальших кроків на підтримку мирного плану. Зокрема посилення контролю за кордоном і припинення поставок зброї та проникнення бойовиків на українську територію.
Водночас, повідомлялося, що Росія зосереджує військову техніку на кордонах, зокрема – винищувачі МІГ-29.
Переговори в Донецьку
23 червня, через три дні після оголошення перемир’я в Донецьку відбулися переговори щодо реалізації мирного плану Порошенка. Тоді у заході взяли участь спеціальний представник чинного голови ОБСЄ Хайді Тальявіні, посол Російської Федерації Міхаіл Зурабов. За дорученням глави держави, у засіданні взяв участь другий президент України Леонід Кучма. За результатами зустрічі він заявив, що терористи нібито погодилися на певний час припинити вогонь. Втім, цього так і не сталося.
Крім того, на переговорах були присутні депутат-регіонал Нестор Шуфрич і лідер проросійського руху «Український вибір» Віктор Медведчук.
Фігура останнього викликала багато запитань. Так, у ЗМІ з’явилася інформація, що він представляє терористів з ДНР та ЛНР. Водночас, сам Медведчук виступив із заявою, у якій спростував ці повідомлення і розповів, що поїхав на переговори на прохання Порошенка. Між тим, Шуфрич в ефірі кількох телеканалів заявив, що із проханням про участь у переговорах до них звертався колишній в.о. президента, чинний голова Верховної Ради Олександр Турчинов.
Наступного дня Турчинов цю інформацію категорично заперечив. Водночас, в адміністрації президента заяви Шуфрича і Медведчука не коментували. Рада національної безпеки і оборони, між тим, пообіцяла підготувати окреме повідомлення із поясненнями щодо лідера «Українського вибору».
А канцлер Німеччини Ангела Меркель виступила за надання Медведчуку офіційного статусу посередника. Її підтримав Порошенко
«Важливе рішення»
26 червня, за день до завершення перемир’я Порошенко виступив із заявою, в якій зазначив, що буде змушений прийняти «важливе рішення», якщо терористи до кінця п’ятниці не пристануть на умови мирного плану, то він буде змушений ухвалити «важливе рішення». Втім, президент не уточнив, яке саме.
Між тим, джерело у штабі АТО, повідомило, що силовики готові поновити боротьбу з террористами на Донбасі за наказом верховного головнокомандувача. Станом на ранок п’ятниці інформації про такі накази не було.