Зокрема, в позові від 26 квітня 2011 йдеться про «Порушення норм міжнародного права, включаючи нівелювання основних політичних правил та прав і свобод людини, а також систематичного використання природних ресурсів та газу, зокрема, України для задоволення власних потреб та бажань близького оточення».
Згідно зі статтею 18 закону «Про організації, схильні до рекету і корупції» (RICO) від 1961, суд США розглядає справу про скоєння систематичного шахрайства та здирництва шляхом рекетирства, які мали систематичний характер протягом тривалого часу.
«19.01.2010 тодішній прем’єр України Тимошенко та прем’єр Росії Путін підписали угоду про ліквідацію компанії РосУкрЕнерго (РУЕ) як посередника та постачальника газу між Україною та Росією. Домовлено було, що Газпром переведе борг РУЕ на рахунки Нафтогазу, який пізніше заплатить Росії $1,7 млн, які РУЕ разом з Фірташем заборгували. Нафтогаз отримав доступ до 11 млрд кубометрів газу, які зберігалися у державних резервуарах. Згідно з угодою, уряди Росії та України мали тепер співпрацювати напряму», – йдеться в позові.
Додатково у позові Тимошенко зазначено приклади порушення прав людей із застосуванням погроз.
Зокрема, наведено приклад з головуючим Нафтогазу Ігорем Діденком, який, прибувши у Москву для підписання угоди, отримав дзвінок з погрозами смерті у разі підписання угод.
Крім того, у позові Тимошенко зазначено, що рішення Арбітражного інституту Торговельної палати Стокгольма щодо повернення компанії РосУкрЕнерго 12,1 млрд кубометрів газу, неправомірне.
«Хоча рішенням Трибуналу в Стокгольмі технічного права брати участь в газових угодах Нафтогаз не мав, він все ж таки представляв інтереси України та українського народу. Більш того, хоча кількість газу передбачена угодами між Газпромом та Нафтогазом була оплачена ($1,7 млрд), РосУкрЕнерго не забезпечила належного постачання газу для опалення житлових будинків, лікарень та шкіл. Відповідно, Нафтогаз був змушений закупити газ в іноземних компаній. Ціна ж на 12,1 млрд кубів газу тепер вже коштували більше, ніж під час підписання угод, та зросла з $1,7 млрд до $3,5 млрд», – йдеться у позові.