Спочатку прийняли обмежувальний Закон «Про захист персональних даних», а 20 січня своїх п’ять копійок у засекречення інформації про доходи, витрати та іншу інформацію про службовців докинув і Конституційний суд України: рішенням від 20.01.2012 року зроблено ще один крок до звуження сфери застосування законодавства про доступ до публічної інформації, а відтак і обмеження свободи слова та права громадян на інформацію.
Читайте також: Влада «зачищає» інформпростір перед виборами
Згідно з рішенням КСУ, інформація про особисте та сімейне життя особи є конфіденційною – будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов’язані з особою та членами її сім’ї, крім передбаченої в законі інформації, пов’язаної з виконанням функцій держави або органа місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Разом з тим КСУ вказав, яка інформація не є конфіденційною: 1) декларація про доходи осіб та членів їхніх сімей, які претендують на зайняття чи займають виборну посаду в органах влади або обіймають посаду державного службовця, службовця органу місцевого самоврядування першої або другої категорії; 2) персональні дані фізичної особи, яка претендує зайняти чи займає виборну посаду (у представницьких органах) або посаду державного службовця першої категорії, за винятком інформації, яка відповідно до закону визначена такою, що належить до інформації з обмеженим доступом; 3) відомості про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб.
Таким чином, Конституційний суд констатував, що будь-яка інформація про державних службовців ІІІ–VII категорій, у тому числі їхні декларації про доходи, є інформацією з обмеженим доступом, іншими словами – без згоди службовця їх поширювати не можна. Але не все тепер просто і з інформацією про осіб, які займають посади І і ІІ категорії державної та муніципальної служби (тобто заступники міністрів, керівники центральних органів виконавчої влади, голови облдержадміністрацій, голови облрад тощо). Скажімо, Конституційний суд говорить про відкритість їхніх «декларацій про доходи». З 1 січня 2012 року набрала чинність норма антикорупційного закону від 7 квітня 2011 року, згідно з якою, особи, уповноважені на виконання функцій держави та місцевого самоврядування (у тому числі службовці І і ІІ категорій) подають не «декларацію про доходи», а «декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру». Тобто, виходячи з останнього рішення КСУ, інформація про витрати службовців І і ІІ категорій є конфіденційною, а отже, не підлягає оприлюдненню без їх згоди. Все це створює ризики повного ігнорування органами влади норми про оприлюднення декларацій вищих посадових осіб. До речі, КСУ згадав про відкритість окремої інформації про службовців І і ІІ категорій, але зовсім нічого не сказав про президента України, членів Кабміну, голови ВРУ…
Читайте також: Цензура наступає непомітно
В експертних колах рішення КС сприйняли однозначно як допомогу чиновникам приховувати їхні статки, що часто перевищують рівень офіційної заплати.
«Якщо розглядати рішення КС в контексті того, що влада заявляє про свою рішучість дотримуватись закону про доступ до публічної інформації, напрошується висновок, що це лише декларації. Такі рішення, як цей вердикт КС, завдають неймовірної шкоди відкритості і прозорості суспільства», – обурюється президент Фундації «Суспільність» Тарас Петрів. Як прогнозує Петрів, рішення КС спричинить зростання кількості судових позовів проти журналістів, які намагатимуться вивести чиновників на чисту воду. Більш того, на думку експерта, вердикт КС є відходом від європейських принципів та міжнародних конвенцій щодо дотримання прав на свободу слова та інформацію імплементованих Україною.
У медійних колах актуальність «невтручання в особисте життя» пов’язують також із наближенням парламентських виборів. Дані про реальні статки кандидата в нардепи можуть негативно позначитись на його рейтингу, тому приховування від суспільства інформації про себе набуватиме все більшої актуальності для тих, хто прагне отримати депутатський мандат. Рішення КС допомагатиме не лише утаємничити інформацію від журналістів, а й допоможе захищатись від громадських організацій та ініціатив зі збирання та поширення відомостей про корупційні дії можновладців чи їхню любов до розкішного життя.
Читайте також: Гласність під пресом