У київському парку Шевченка на різнокольорові залізні фігури полюбляють видряпуватися дітлахи. Насправді це одна з нечисленних столичних велостоянок, проте на ній, як правило, жодного велосипеда. За приблизними оцінками, кияни мають зо 300 тис. «роверів», проте доїхати на них до центру міста від місця проживання проблематично. Тому паркінг, який міг би вмістити 20 велосипедів, порожній.
Велосипедисти в українських містах мають вибір: ризикувати життям, пересуваючись по дорогах, або порушувати правила дорожнього руху, їдучи тротуарами. Ще, звісно, є третій варіант – вигулювати залізного коника лише в парках або за містом. Більшість градоначальників вперто не бажає визнавати велосипед повноцінним видом транспорту, вважаючи натомість, що це елемент дозвілля, здорового способу життя або хобі. Проте є міста, де вже запланували, а подекуди й почали втілювати проекти з розвитку велоінфраструктури.
Читайте також: Двоколісний кінь
ПЕРШІ КРОКИ
Лідирує серед них Львів. «Велодоріжки зараз з’являються в різних кінцях міста одночасно. Їх оснащують на вулицях, які реконструюють до Євро-2012», – розповідає радник міського голови з питань велоінфраструктури Олег Шмід, що сам користується цим транспортом. У місті на сьогодні змогли би припаркуватися зо дві сотні велосипедів.
Для Львова розвиток велоінфраструктури дуже перспективний, адже місто для неї ідеально пасує. «Все робиться системно, – розповідає чиновник. – У нас є програма, згідно з якою протягом дев’яти років має бути обладнано 268 км велодоріжок. Окремо була затверджена схема веломережі. Реалізація проекту має коштувати 59 млн грн». Зараз у Львові планують проектування велотранспортного кільця довкола історичного центру, яке повинні побудувати наступного року.
Шмід цитує соцопитування, за яким 28% львів’ян мають велосипеди, у той час як 83% підтримують розвиток велоінфраструктури. Та й продаж цих транспортних засобів у місті щороку зростає приблизно удвічі.
Окремі велодоріжки проклали також у Запоріжжі, Вінниці та Києві. Запланували їх будівництво у Євпаторії, Черкасах та Долині.
НЕПОВОРОТКИЙ КИЇВ
У столиці також поступово обладнують велодоріжки. Вони вже є на вулиці Здолбунівській та проспекті Бажана. «На Дніпровській набережній – лише біла смуга навіть без занижених бордюрів. Проїхати там неможливо, – критикує інші проекти міської влади голова Асоціації велосипедистів Києва Ірина Бондаренко. – На Русанівській набережній смуга на тротуарі часто перетинається з виходом людей із парку». Програма розвитку велодоріжок, прийнята у 2009 році, передбачає будівництво 17 маршрутів завдовжки 160 км. Проте виконується вона мляво.
Поки що доріжки прокладають на вулицях, які реконструюються. Також є розпорядження міської влади про облаштування велосипедних паркінгів біля торговельних центрів. Нещодавно тендер Київдорсервісу на проектування п’яти велодоріжок вартістю майже 1 млн грн виграло ТОВ «Білтек».
Новісіньку доріжку на проспекті Бажана Ірина Бондаренко вважає майже ідеальною, хоч і з хибами. Тиждень нарахував на ній з десяток високих бордюрів, які аж ніяк не сприяють зручності проїзду. В одному місці вона робить різкий зигзаг, також на ній лише подекуди намальовано розмітку (білі позначки велосипедів), тому по доріжці ходять перехожі, не розуміючи її призначення. Уявити, що по ній на високій швидкості мчить велосипедист, майже неможливо. Він муситиме гальмувати на першому ж бордюрі, вилетить на зигзагові й наїде на пішохода. Але головна дилема – куди подітися, коли смуга закінчується?
Читайте також: У Карпатах створили велокраїну
ЗАЦІКАВЛЕНІ СТОРОНИ
У розвитку інфраструктури окрім звичайних велосипедистів зацікавлені й деякі приватні компанії, які стимулюють своїх працівників та клієнтів крутити педалі. І не завжди для того, щоб ті купували в них велосипеди… «Ми не лише виробляємо ліки, а й дбаємо про здоров’я людей, аби вони не хворіли й займалися активними видами спорту, – пояснює позицію столичної фармацевтичної компанії її співробітниця Ірина Ситникова. – Самі ми щотижня тренуємося, їздимо 50–70 км. Готуємося до вересневого велопробігу Київ – Львів».
Біля київського офісу транснаціональної IT-компанії велопаркінг на 80 місць заставлений велосипедами, а на кожному поверсі будівлі є душові. «Робимо все, аби працівникам було комфортно приїздити на роботу альтернативним транспортом», – розповідає співробітниця цієї фірми Елеонора Федорій. Користуватися велотранспортом київських програмістів надихнуло спілкування із закордонними колегами, а керівництво компанії ідею підтримало. «Це ініціатива не так американської штаб-квартири, як наша. Ми працюємо з провідними світовими компаніями і постійно спілкуємося з їхніми співробітниками. Теми здорового способу життя і захисту природи – це світова тенденція», – підсумовує Елеонора.
Проте, виїжджаючи в місто, велосипедисти не можуть почуватися безпечно. «Охоронець не дозволив мені поставити велосипед біля мерії, – пригадує Ірина Бондаренко, – машини паркувати можна, а велосипед – ні. Поблизу Музею ВВВ інший погрожував, що проколе шини, якщо ми не заберемося геть. Після перемовин заступник директора установи погодився облаштувати велопаркінг, але попросив знайти для цього спонсора. Ми цим зараз займаємося».
ДОСВІД ЄВРОПИ
Консультації з розвитку велоінфраструктури деяким українським містам надає Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ). «Українські стандарти будівництва велодоріжок на сьогодні застарілі, – зауважує координатор проекту «Стала мобільність в українських містах» (див. словничок) GIZ Світлана Назар. – За чинними нормами для них потрібно дуже багато вуличного та дорожнього простору, чого сучасне компактне місто не може собі дозволити. Тому ми ініціювали створення в Мінрегіонбуді робочої групи, яка займатиметься оновленням та допасуванням українських стандартів до західноєвропейських норм».
Читайте також: Велоавтостоп по Швеції
Щоправда, проблеми є не лише з нормами, а й зі світоглядом. «В Україні не виконуються принципи сталої мобільності, які вже з десять років є основою розвитку транспорту в Європі, – запевняє Ірина Бондаренко. – Ніхто не розуміє аксіоми, яку вже осягнули на Заході: чим більше доріг, тим більше машин». Наприклад, винесена на обговорення Стратегія розвитку Києва до 2025 року передбачає збільшення площі доріг утричі. А це, своєю чергою, призведе до зростання кількості автомобілів, яким колись знову стане тісно. Від транспортного колапсу таким чином не втекти.
«На весілля Кейт Міддлтон та принца Вільяма мер Лондона подарував їм тандем – парний велосипед, – нагадує Світлана Назар, – тому що місто реалізовує політику сталої мобільності».
Довідка
Цьогоріч в Україні було зафіксовано1494 ДТП за участю велосипедистів. У результаті загинуло 153 особи, 1071 травмовано. За даними ЦБДР та АС при МВС України