У п’ятницю, 27 березня 2020 року, на сайті ОГПУ з’явилося коротке повідомлення: «Генеральний прокурор Ірина Венедіктова представила колективу Офісу Генерального прокурора двох своїх нових заступників – Андрія Любовича та Олексія Симоненка. Ірина Венедіктова повідомила, за якими напрямами вони будуть працювати, та оголосила новий розподіл обов’язків між заступниками Генерального прокурора».
Деталей про обов’язки нових заступників офіційно немає. Однак із джерел у прокуратурі Тижню стало відомо, що Любович опікуватиметься Департаментом у справах Майдану. Окрім того, за даними низки громадських активістів, до сфери відповідальності Любовича мала увійти і справа про вбивство активістки Катерини Гандзюк у Херсоні. Колишній куратор цих напрямів Віктор Трепак заявив, що написав заяву про звільнення з органів прокуратури. Трохи пізніше Венедіктова на сторінці у мережі Facebook заперечила, що Любович займатиметься справою Гандзюк.
Читайте також: Кому заважає закон про амністію майданівців
«По новому розподілу обов‘язків департамент нагляду за спеціальними органами правопорядку переходить під керівництво Симоненка Олексія Юрійовича. За Віктором Миколайовичем (Трепаком – Ред.) залишаються ті важливі справи, які він проводив. Про що ми з ним проговорили сьогодні вранці. І це його рішення, якщо він вирішить відійти. Група прокурорів в справі залишається та ж сама», – зазначила вона, нічого не додавши стосовно справ Майдану. Водночас, співрозмовники Тижня у прокуратурі зазначаються: пані Венедіктова дещо неточна у своїх заявах.
«Так, у п’ятницю зранку (27 березня – Ред.) зібрали начальників департаментів і Ірина Венедіктова оголосила про перерозподіл повноважень. І що тепер курувати майданівські справи буде Любович. Однак заяви про те, що за Трепаком «лишаються важливі справи» – це певне перекручення. Важко сказати, що вона точно мала на увазі, але можемо припустити, що йдеться про те, що Трепак лишається у складі слідчих груп, як процесуальний керівник. Але повноваження куруючого заступника генерального прокурора значно ширші, ніж просто процесуального керівника», – говорить співрозмовник Тижня на правах анонімності.
Власне, повноваження куруючих заступників визначає Кримінальний процесуальний кодекс. Зокрема, така посада дозволяє прокурору вивчати справи і, якщо він визнає розслідування неефективним, передоручити слідство іншому підрозділу. Крім того, куруючий заступник має право скасовувати постанови будь-яких слідчих чи прокурорів, якщо визнає їх незаконними.
Читайте також: Справи Майдану. Що з’ясували слідчі за п’ять років
«Це важливі повноваження. Скажімо, якщо йдеться про ту ж справу Гандзюк – то куруючий заступник генпрокурора може визнати її розслідування неефективним. І передати його до іншого підрозділу Служби безпеки, яка наразі цією справою займається. Крім того, ця посада дозволяє брати участь у справах організаційно. Так, це не прописано у Кримінальному процесуальному кодексі, але це важливі речі, без яких розслідування рухатися не буде. Наприклад, це переговори і домовленості з прокуратурами інших країн, як це було у випадку з Олексієм Левіним у Болагрії, переговори і координація із СБУ тощо. І якщо Трепак лишається процесуальним керівником в розслідуваннях, лишається заступников Венедіктової, він не має такого широкого кола повноважень як раніше», – пояснив співрозмовник видання у прокуратурі. Сам Трепак, між тим, у коментарі «Дзеркалу тижня» заявив, що написав заяву на звільнення. За його ж словами, він це зробив через «зміну функціональних обов’язків заступників генпрокурора».
Якщо ж говорити про нового куруючого заступника генпрокурора, який відповідатиме за справи Майдану, то Андрій Любович, уродженець Дніпра, як свідчить його офіційна біографія, почав працювати в прокуратурі одразу ж після закінчення в рідному місті університету в 1998-му. Там же просувався кар’єрними сходами аж до посади начальника управління прокуратури Дніпропетровської області. У 2012-му указом президента Віктора Януковича Любовича нагородили медаллю «За працю і звитягу». Варто зазначити, що той указ не стосувався виключно прокурора: його нагородили до дня Конституції одночасно з десятками представників різних галузей. Окрім того, відомо, що батько Любовича працював на посаді заступника голови Дніпропетровської ОДА у команді Олександра Вілкула, де відповідав за аграрну політику в регіоні.
Читайте також: Політика проти розслідування
Про обставини переїзду Любовича до столиці відомо небагато. Спершу працював заступником начальника, а потім начальником відділу прокуратури міста Києва. У січні 2015-го призначений заступником тодішнього прокурора Києва Сергія Юлдашева. Юлдашев і Любович до того в один період працювали начальниками управлінь прокуратури Дніпропетровської області. Той період випав щонайменше на 2011-2013 роки. У біографії Юлдашева і Любовича є також інші перетини, зокрема, обидва працювали у прокуратурі Самарського району Дніпропетровська. У 2010-му обидва були прокурорами різних районів того ж міста: Любович – Красногвардійського, Юлдашев – Жовтневого.
На високій посаді у Києві Любович затримався лише протягом трьох місяців. На той період випали зміни в ГПУ. Вже у лютому 2015-го Віктор Шокін змінив на посаді генпрокурора Віталія Ярему. Ще за місяць з органів прокуратури звільнили Юлдашева. Офіційна підстава – виконання закону «Про очищення влади». Під час подій Майдану Юлдашев працював заступником прокурора Луганщини, а ця посада входить до категорії таких, на які розповсюджувалася люстрація. Кілька днів потому з Києва забрали й Любовича, щоправда, той пішов на формальне підвищення – очолив прокуратуру Донеччини. Там відпрацював трохи більше одного року і звільнився з органів прокуратури взагалі.
До 2020-го Любович займався підприємницькою діяльністю, але після чергової зміни влади вирішив спробувати себе на конкурсі на посаду прокурора відділу на Житомирщині. У результаті зайняв куди вищу посаду заступника генерального прокурора. Ще одна деталь: Венедіктова призначила Любовича в Офіс генпрокурора через три дні після повторного звільнення з посади прокурора Києва його давнього колеги Юлдашева. Той поновився в органах прокуратури через суд також у 2020-му. Попередній генпрокурор Рябошапка проти цього не виступав.
З майна у Любовича – квартира розміром 188 кв м у житловому масиві Авіаторське (стало частиною міста Дніпра у 2017-му, до того мало статус селища). Право власності на неї набуте в 2016-му, однак декларація Любовича за попередні періоди свідчить, що він мав у праві користування квартиру такою ж площею. Можливо, що раніше квартира належала членам сім’ї прокурора. Окрім того, Любович і члени його сім’ї задекларували у 2020-му офісне приміщення, кілька гаражів і паркомісце також в Авіаторському. Мають чотири автомобілі і мотоцикл. За минулий рік Любович з дружиною задекларували трохи менше 2 млн грн доходу від підприємницької діяльності і ще 477 тис. грн від відчуження рухомого майна.