Топ-10 випробувань військової техніки та зброї, які відбулися в Україні 2019 року

В Україні 2019 року провели десятки випробувань зброї та військової техніки, зокрема ракетних комплексів, безпілотників, катерів і бронетехніки.

 

Зауважимо, що українські військові здебільшого випробовували ракетну зброю. За даними Міністерства оборони, рік, що минає, став рекордним за кількістю військ, залучених до навчань протиповітряної оборони. Так, у Повітряних Силах провели понад півтори сотні заходів бойової підготовки – зокрема, командно-штабні, тактичні навчання, тренування чергових сил.

 

 

Ракетний комплекс «Нептун»

 

Навесні державні випробування крилатої ракети для ураження морських та берегових цілей "Нептун" з використанням наземної установки РК-360МЦ успішно пройшли на Державному випробувальному полігоні Збройних сил України в Одеській області. Роботи над ракетою почалися у 2014 році. Максимальна дальність її польоту становить 280 км. Ракета Р-360 має масу 870 кг, масу бойової частини – 150 кг, дальність пуску – до 280 км, швидкість – близько 900 км/год, а висота польоту над гребенем хвиль – від 3 до 10 м.

 

 

Сам комплекс забезпечує одночасний пуск до 24 ракет, з інтервалом пусків у залпі від трьох до п'яти секунд. Комплекс може знаходитись на відстані до 25 км від берегової лінії, а необхідний час для його розгортання становить до 15 хвилин.

 

Під час одного з випробувань перевірялася низка важливих нововведень у конструкцію крилатої ракети: нової головки самонаведення, яка дозволяє захоплювати ціль в умовах складного маневрування; нового стартового двигуна, що забезпечує більш активне виведення на маршову ділянку польоту; а також крил та руля більшої площі, які мають підвищити керованість та маневреність Р-360.

 

 

Також у крилатій ракеті було замінено частину електронних і цифрових систем, які мають забезпечити її роботу у складних умовах. Серед цих нововведень – новий радіовисотомір, завдяки якому вдалось зменшити висоту польоту.

 

 

Крім того, були замінені складові частини системи навігації, які тепер забезпечують роботу комплексу навіть в умовах потужного використанням противником засобів радіоелектронної боротьби.

 

 

Як зазначили в «Укроборонпромі», нові характеристики ракети, а також її можливості маневрувати на маршруті польоту до цілі, роблять можливим обійти зони протиповітряної оборони противника та знищити ціль у тилу ворога несподіваним ударом.

 

• Читайте також: Автономна зброя. Нове слово у війні

Випробування бойової частини "Нептуна" відбулися у Дніпропетровській області у червні. Тоді тодішній міністр оборони України Степан Полторак заявив, що випробування даного ракетного комплексу завершаться до кінця 2019 року, а 2020 року "Нептун" буде прийнятий на озброєння ЗСУ.

 

 

 

 

28 листопада ракета «Нептун» пройшла успішні випробування, вперше пролетівши понад 250 км по заданій траекторії. Таким чином, за словами генерального конструктора ДККБ «ЛУЧ» Олега Коростельова,  була завершена розробка літального апарату з заданими характеристиками.

 

Наступні етапи випробування полягатимуть у перевірці бойових характеристик ракети.

 

Вільха-М

 

18 грудня державне підприємство «Державне Київське конструкторське бюро «Луч» , що входить до складу Держконцерну «Укроборонпром», провело в Одеській області два успішні запуски ракети «Вільха-М» на відстань 110 км. Загалом ракети комплексу «Вільха-М» вражають ціль на відстані 130 км, що  майже вдвічі більше, ніж ті, що перебувають на озброєнні ЗСУ.

 

 

 

Як повідомив генеральний "Луча" Олег Коростельов, даний етап випробувань завершено успішно, він передує фінальним державним випробуванням, за результатом яких очікується прийняття "Вільхи-М" на озброєння українського війська.

 

Він наголосив, що розробка та виготовлення високоточної системи залпового вогню здійснюється силами виключно вітчизняних підприємств оборонної промисловості.

 

Водночас, як повідомив секретар РНБО Олексій Данилов, кругове відхилення під час пусків склало менше 30 метрів.

 

 

За його словами, система залпового вогню «Вiльха-М» буде в Збройних силах України найпотужнішим за дальністю ураження озброєнням сухопутного базування. Після прийняття «Вiльха-М» на озброєння нею можна буде вражати рiзноманiтнi сухопутнi цiлi та вирішувати оперативно-тактичнi завдання. Зауважимо, що раніше цього року відбулася ще низка випробувань «Вільхи-М».

 

Також цьогоріч в Україні випробували ракети з касетною бойовою частиною "Вільха-Р".

 

 

 

 

 

Під час серії успішних запусків були перевірені тактико-технічні характеристики ракет, систем наведення та можливості модернізованої "Вільхи" знищувати цілі за мінімальний час після отримання завдання на ураження.

 

 

Обидві системи є модернізацією "Вільхи", яка вже перебуває у серійному виробництві з жовтня 2018 року. 

 

ЗРК С-125, «Куб», «Рокач» і «Тор»

 

Випробування зенітних ракетних комплексів С-125, «Куб», «Рокач» і «Тор» на полігоні «Ягорлик» відбулися у Херсонській області поблизу тимчасово окупованого Росією Криму у лютому. 

 

 

За їх результатами тодішній секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов заявив, що під час стрільб були успішно відпрацьовані завдання щодо знищення повітряних, надводних і наземних цілей.

 

 

Він додав, що глибока модернізація комплексів дозволила значно розширити їхні бойові можливості та ефективність бойового застосування в складних умовах.

 

 

За словами екс-секретаря РНБО, завдяки зусиллям виробників підвищено надійність та значно знижено енергоспоживання, створено комфортні умови для особового складу, підвищено ергономічні характеристики, а для обслуговування зазначеної техніки тепер необхідна менша кількість осіб. За результатами стрільб заявлені виробниками тактико-технічні характеристики цих комплексів підтверджені.

 

 

Один з етапів визначальних відомчих випробувань зенітного ракетного комплексу С-125-2Д1 відбувся на військових навчаннях на  початку листопада на Державному випробувальному полігоні «Ягорлик» у Херсонській області.

 

• Читайте також: Огляд InformNapalm: «Змій Горинич» як летальна зброя на Донбасі та свідки MH17

 

Під час стрільб ЗРК С-125 успішно вразив двома ракетами надводну мішень – колишній плавсклад боєприпасів «Золотоноша», який входив до складу ВМС, 2014 року був захоплений у Криму російськими військами, а згодом розблокований та виведений у місто Очаків. Після влучань судно водотоннажністю майже 3 тис. тонн пішло на дно.

 

 

 

Також на цих навчаннях відбулися контрольні льотні випробування ракет до ЗРК С-300 різних модифікацій.

 

Модернізований Т-64

 

Т-64 зразка 2017 року є основною бойовою машиною бронетанкових підрозділів українського війська та відмінно показав себе у протистояннях з агресором на Сході України. Його модернізовану версію випробували на початку лютого.

 

Під час осучаснення танк отримав сучасні нічні прилади спостереження з електронно-оптичним перетворювачем третього покоління, які монтуються на штатні кріплення і підключаються до електричної мережі без її змін.

 

 

Завдяки високоякісним компонентам модернізовані танки володіють високою стійкістю до світлових перешкод і забезпечують роботу при складних умовах. У той же час, в прицільний комплекс навідника інтегрований тепловізор, який забезпечує виявлення, розпізнавання і знищення противника вогнем 125-мм гармати в будь-який час доби і при будь-яких погодних умовах.

 

Крім того, Т-64 зразка 2017 отримав новий динамічний захист, який значно посилює рівень захищеності бойової машини і ефективно протидіє всім сучасним протитанкових засобів ураження. Танк оснащуються системами супутникової навігації від Держпідприємства "Оризон-Навігація". Загалом модернізацію пройшли понад сотні Т-64 зразка 2017 року.

 

Катери «Кентавр»

 

 

На початку жовтня Міністерство оборони України повідомило про завершення заводських випробувань нових десантно-штурмових катерів типу «Кентавр», проведених в акваторії Чорного моря поблизу Одеської області.

 

 

За оприлюдненими даними, «Кентавр» суттєво відрізняються від інших кораблів чи катерів українських ВМС, адже побудований за стандартами НАТО. Ці броньовані і малопомітні судна оснащені системою управління, яка працює в автоматичному режимі, якісною радіолокаційною станцією і сучасним навігаційним обладнанням. Уся інформація стосовно висвітлення поточної надводної обстановки відображена на екранах планшетів.

 

Також з-поміж головних переваг «Кентавра» є автономність плавання, маневреність, оснащення озброєнням, достатнім для знищення окремих маломірних цілей противника. У катер зможе вміститися цілий взвод – 32 військовослужбовця.

 

Характеристики нового військового судна дозволяють йому дійти в будь-якій точці Чорного моря за один захід і оперативно повернутись назад. Дальність плавання складає 500 миль.

 

У Міноборони відзначили, що «Кентавр» — це вже другий проект вітчизняних катерів, який був розроблений і побудований саме незалежною Україною.

 

Бойовий модуль Serdar

 

На початку червня в Україні завершилися кваліфікаційні випробування першого україно-турецького бойового модуля Serdar, створеного на замовлення третіх країн. Як повідомили в Укроборонпромі, Serdar – це універсальна дистанційно керована та стабілізована система озброєння, що забезпечує високу ефективність оборонних та наступальних операцій проти наземних цілей вдень та вночі, за будь-яких погодних умов. Основним озброєнням бойового модуля є мобільна версія високоточного протитанкового комплексу "Скіф" з двома (в окремих версіях – чотирма) пусковими установками для ракет РК-2С.

 

 

Відтепер спільна розробка турецької компанії "Aselsan" та підприємств ДК "Укроборонпром" – ДККБ "ЛУЧ" та "Спецтехноекспорт" готова до серійного постачання в рамках діючого контракту з іноземним замовником.

 

Ці високоточні українські ракети калібру 130 мм здатні знищувати ціль на відстані 5 км та пробивати броню товщиною 800 мм за динамічним захистом. Також, система озброєння оснащена двома кулеметами калібру 12,7 мм та 7,62 мм. Окрім цього, за бажанням замовників, на бойовому модулі можуть бути встановлені пускові установки з ракетами РК-2М калібру 152 мм. В такому разі дальність польоту керованої ракети становитиме 5,5 км, а пробиття броні збільшиться до 1100 мм за динамічним захистом.

 

 

Модуль Serdar легкий і тому може бути інтегрований в різні типи бойових транспортних засобів, значно підвищуючи їх боєздатність. 

 

В Укроборонпромі висловили очікування, що у подальшому новою системою зацікавляться оборонні відомства України та Туреччини.

 

Bayraktar TB2

 

"Укрспецекспорт"  та турецька компанія Baykar Makina підписали угоду про закупівлю для української армії ударних турецьких дронів Bayraktar TB2 на початку 2019 року. Перші польоти Bayraktar TB2 здійснював у небі над Хмельницькою та Житомирською областями у березні.

 

 

 

 

У вересні військовослужбовці Збройних сил України закінчили курс навчання за програмою підготовки фахівців з експлуатації цих безпілоників.

 

У жовтні стало відомо, що Туреччина завершила поставки Bayraktar TB 2 до України. Окрім самих БПЛА до також були доставлені боєприпаси, супутнє обладнання та тренажери.

 

Після цього у Хмельницькій області відбулися приймально-здавальні випробування, за результатами яких мала розпочатися активна фаза бойового злагодження екіпажів та ланок підрозділу до виконання завдань за призначенням.

 

• Читайте також: «Кентавр», «Вільха-М» і ЗРК С-125. Які види нового озброєння та техніки випробували в Україні останнім часом

Bayraktar TB2 – це досить великий безпілотник з розмахом крила 12 метрів. Його крейсерська швидкість становить 130 кілометрів на годину. Апарат здатен нести на собі протитанкові ракети і авіабомби загальною вагою до 50 кілограмів. Може літати добу на одній заправці. Дозволяє виконувати завдання передачі онлайн-відео до 120 кілометрів дальності і в режимі фотозйомки до 250 кілометрів.

 

Spectator-М1

 

Український модернізований та вдосконалений безпілотний авіаційний комплекс Spectator-М1 успішно пройшов державні випробування на одному з військових полігонів Збройних Сил України у лютому.

 

 

Модернізований БПЛА отримав новий тепловізор, досконалішу станцію управління, а також зменшену вагу, що дозволяє йому знаходитись у повітрі більше часу.

 

Під час випробувань за участю представників Міноборони, Spectator-М1 виконав завдання, максимально приближені до бойових. Зокрема, була перевірена здатність безпілотника виконувати завдання під час активного використання противником засобів радіоелектронної боротьби.

 

 

14 червня Укроборонпром повідомив, що Spectator-М1 прийнято на озброєння ЗСУ. Відповідний наказ за результатами успішних державних випробувань підписав тодішній Міністр оборони України Степан Полторак.

 

Радіолокаційний комплекс «Зоопарк-3»

 

Українські спеціалісти у 2019 році провели півночі країни державні випробування радіолокаційного комплексу контрбатарейної боротьби 1Л220УК «Зоопарк-3», який призначений для виявлення вогневих позицій артилерії та ракетних пускових установок противника з передачею їх координат своїм артилерійським підрозділам для подальшого знищення ворога.

 

 

Завдяки потужній радіолокаційній станції, яка працює у мікрохвильовому діапазоні, радар "бачить" снаряди, а потужна цифрова система "будує" траєкторії їх польотів.

 

 

Це дозволяє визначити на відстані десятків кілометрів точне місцезнаходження ворожих гармат, мінометів, реактивних систем залпового вогню, а також ракетних комплексів протиповітряної оборони та тактичних ракет.

 

 

Потужність цифрової фазованої активної решітки 1Л220УК дає можливість розмістити контбатарейний радар за декілька десятків кілометрів від позиції противника та спостерігати за полем бою у секторі до 180 градусів.

 

Нова розробка використовує сучасний принцип радіолокації — цифрову антенну решітку, яка має низку значних переваг перед аналоговими, фазованими, антенними решітками.

 

Також "Зоопарк-3" було випробувано у квітні.

Оновлений БТР-50

 

Улітку модернізований БТР- 50 успішно пройшов випробування на харківському заводі імені Малишева – оновлена бойова машина форсувала водну перешкоду.

 

 

Як повідомили в «Укроборонпромі», удосконалений БТР-50 оснащений новим українським двигуном ЗТД-2 потужністю у 400 к.с., який замінив застарілий В-6 потужністю 240 к.с. Машина також отримала п’ятиступеневу коробку передач з планетарними механізмами повороту та доопрацьовані вузли ходової частини.

 

 

Такий БТР-50 вже пройшов ходові тестування на бездоріжжі та вогневі випробування.

 

 

За словами гендиректора «Заводу ім. Малишева» Олександра Чурсіна, в Україні цей бронетранспортер не перебуває на озброєнні, але у багатьох арміях світу, особливо в азійських та африканських регіонах, він експлуатується. Тож, з метою дозавантаження виробничих потужостей заводу, була розроблена модернізація БТР-50. З новим харківським двигуном БТР-50 став більш швидким та мобільним на суші та воді, а також більш надійним.