Том Купер: «Українські 43-тя та 68-ма бригади подерли на шмаття дві російські бригади і два танкові полки, що наступали»

Війна
17 Вересня 2023, 10:07

Перепрошую за ще одну «перерву»: робота і життєві клопоти вимагають уваги. Втім, мушу зізнатися, що я «навмисно відклав» цей звіт на 24 години, чекаючи на новини «з півдня», і зрештою їх не отримав. Тож — маєте підсумок кількох попередніх днів.

ПОВІТРЯНА/РАКЕТНА ВІЙНА

9 вересня по російських військових складах під Старим Кримом і Феодосією «щось» ударило…

10 вересня росіяни запустили по Україні 33 «шахеди», із них 26 було збито.

11 вересня росіяни випустили 11 «шахедів», ПС ЗСУ заявили про збиття всіх 11-ти. Також росіяни вистрелили одну ракету Х-31 і одну Х-59 із Су-34, і, напевно, однією з них було уражено українську радіолокаційну станцію СТ-68У під селом Криворіжжя Донецької області — за 70 кілометрів від найближчої точки лінії фронту.

5-6 днів тому (хоча офіційно «11 вересня») українські спецназівці повернули газовидобувні платформи «вишки Бойка» в Чорному морі (на схід від о. Зміїний). Росіяни захопили їх іще 2014 року і з їх допомогою контролювали великі морські простори на північному сході Чорного моря.

У ніч з 11 на 12 вересня кілька українських безпілотників, схоже, уразили цілі під курськом та рильськом. Та справжній феєрверк потішив українців а також, українські Повітряні сили і населення Севастополя (тішилися всі, крім хіба російських моряків) 12 вересня. За допомогою ракет Storm Shadow або SCALP-EG ПС ЗСУ уразили два сухі доки в порту і знищили ВДК «мінськ» (клас «ропуха») і підводний човен Б-237 «ростов-на-дону» (клас «кліо») — «знищили», бо я дуже сумніваюся, що росіяни можуть поремонтувати котрийсь із них на місці. Щодо того, яку ракету було використано, дані суперечливі. Хтось каже про антикорабельні ракети «Нептун», модифіковані для наземних атак, хтось — про Storm Shadows. Я схиляюся до останньої версії, зважаючи на дальність пострілу: здається мені, ракети було випущено з повітря. А з повітря стріляють «Штормами», а не «Нептунами». «вишестоящі» підтвердили загибель 2 людей і поранення 26-ти, але більше ні пари з вуст.

Десь у той самий час росіяни випустили 44 «шахеди»: 32 збито, але решта влучили в цілі. Переважно — склади зерна в Ізмаїлі. Під Києвом один БПЛА влучив у склад БК під Рокитним.

БИТВА ЗА ДОНБАС

Куп’янськ-Сватове… Увесь той великий наступ росіян між Сергіївкою та Новоєгорівкою [в оригіналі чомусь Новопрокопівка — перекл.], може, й дозволив їм просунутися на кілька сотень метрів, але не більше. Загалом, українські 43-тя механізована та 68-ма єгерська бригади належно зустріли і подерли на шмаття дві російські бригади і два танкові полки, що наступали.

Шкода тільки, що більшість знищених російських танків Т-80 і броньовиків зосталися за лінією фронту, тому маємо дуже мало фото і відео цих недопалків. Думаю, після цього тут на якийсь час стане спокійніше, бо ВСрф матимуть вдосталь справ із відновленням підрозділів розбитої за минулі два місяці 41-шої ЗВА та заміною їх на щойно створену 25-ту ЗВА.

Читайте також: Штурмовики 3-ої ОШБр розповідають про штурми ворожих позицій на Бахмутському напрямку — відео

Кремінна… Власне кажучи, відколи росіяни забрали звідси й перекинули на інший напрям підрозділи ВДВ, українці повільно й поступово просуваються вперед у Серебрянському лісі. Одного дня 100 метрів, іншого 50 метрів. Дії росіян звелися до спроб підпалити рештки понівеченого лісу запальними снарядами.

Бахмут… південь… Не розумію, чому досі трапляються повідомлення про «російські атаки» в цьому районі (принаймні в соцмережах), адже на російському боці фронту запала тиша, коли близько тижня тому їхні контратаки провалилися. Тож за минулі кілька днів 3-тя й 5-та штурмові бригади ЗСУ повністю зайняли, зачистили і надійно закріпилися в Кліщіївці й Андріївці, а потім розпочали розширювати свої плацдарми на схід від залізничного насипу. Не певен, хто контролює Курдюмівку, знаю тільки, що 11-та ВДВ і (рештки) 72-гої мотострілецької бригад за кілька останніх днів зазнали там утрат.

Авдіївка… 8-9 вересня 53-тя механізована бригада ЗСУ зробила дещо «дуже несподіване» — розпочала наступ на позиції росіян в Опитному та Спартаку, що на південь від Авдіївки, на північних околицях (повністю зруйнованого ще з 2014 року) Донецького міжнародного аеропорту. Для початку, диверсійної атаки та важких втрат зазнав 287-мий мотострілецький полк (один із колишніх підрозділів «днр») у Спартаку. Потім, за підтримки суміжних підрозділів, 53-тя атакувала 1439-тий мотострілецький полк в Опитному і змусила його панічно відступати. Артилеристи росіян в аеропорту сплутали відступ своїх частин і наступ українців, а тому відкрили вогонь і знищили кілька десятків росіян-утікачів. Відтоді в Опитному тривають бої: станом на ранок 14 вересня українці ще не контролювали його повністю.

На жаль, як мені відомо, наразі це всі здобутки українців на даному напрямку. Просто росіяни на зламану голову женуть сюди все, що схоже на підкріплення, з 6-7 різних бригад і полків, щоб стабілізувати лінію фронту — а українці не мають стільки важкої броньованої техніки, скільки потрібно для більшого прориву.

Постійно про це кажу: зараз українці можуть наступати лише зі швидкістю піхоти, тож росіяни мають достатньо часу, щоб вводити підкріплення та формувати нову лінію оборони. Мені дуже прикро, що українці не мали ще 2-3 бригад, щоб підтримати цю атаку сильним ударом по 111-му мотострілецькому полку в Пісках: такий наступ «кліщами» міг створили величезні проблеми для росіян у Водяному, бо для них ця атака була зовсім несподіваною. Ну, принаймні, було «приємно» дивитися, як місцеве командування ВСрф одразу втратило контроль над боєм.

УКРАЇНСЬКИЙ КОНТРНАСТУП

Коли мова заходить про південну ділянку фронту, то – для мене особисто – останні кілька днів були «періодом невизначеності». Гадаю, українські військові відчули на собі останнім часом значний тиск. Причина в тому, що, аби замістити понівечену 58-му армію, за останні два тижні росіяни перекинули сюди не більше, не менше – 4 дивізії ВДВ. І хоч багато «десантників» з цих дивізій – резервісти, їхній вишкіл все ще на порядок кращий за теперішні залишки ВСрф. Загалом, ЗСУ протиставили діям росіян несамовиті артобстріли. З того, що я чув, деякі артилерійські підрозділи вистріляли за перші 10 днів вересня більше боєприпасів, ніж за весь червень, до прикладу.

Старомлинівка… Присутність ВДВ найгірше відчули на собі війська 23-тьої механізованої в Приютному: дійсно, тут російські десантники допомогли залишками 60-тої МСБр та 349-го МСП виштовхати українців із села в напрямку польових фортифікацій, розташованих на північ і захід від нього.

У Завітному Бажанні українська морська піхота в останні кілька днів не просувалася далі.

Разом з тим, свіжі війська ВДВ не допомогли російському гарнізону у Новодонецькому: він зазнав важких втрат від української атаки одразу на трьох напрямках. Наразі росіян відкинуто у південну частину села й вони перебувають під тиском із заходу та навіть південного заходу (тобто їх майже відрізали). Далі на схід українці (35-та бригада морської піхоти) розширили свій плацдарм на річці Шайтанка в районі Новомайорського та змусили 131-й та 1466-й МСП відступити до центральної та південної частини села.

Читайте також: Українці вперше в історії уразили підводний човен крилатою ракетою з літака. Згадуємо й інші успішні операції

Роботине–Вербове… 8-9 вересня росіяни організували контратаку в напрямку південно-західної частини Роботиного: її, однак, було відбито. Інша контратака, на північ від Вербового, мала – згідно їхніх заяв – «значний успіх»: там вони атакували 118-му механізовану та повідомили про захоплення десь 2,5 полів у цьому районі. Менше з тим, чи це правда, – наразі достеменно невідомо.

Та все ж, цих двох контратак вистачило, щоб сповільнити українців, відповідно, наразі немає якихось «просувань» у цьому районі, про які можна було б написати. Останнє, про що я чув:

47-ма механізована тисне на Копані;

46-та аеромобільна дісталася перших кількох будинків на півночі

Новопрокопівки (можливо також перших кількох будинків на сході того ж села) й продовжила наступ від 1-го протитанкового окопу на південь, у бік висот 162, 166 та 169 – на схід від Новопрокопівки.

82-га десантно-штурмова тисне в бік Вербового (хоча, певно, їх змусили відступити з центру села) та чинить опір 247-му та 417-му полкам ВДВ.

От, певно, і все на сьогодні: сподіваюся, матиму більше часу на «помітно більші» дописи найближчими днями.


Опубліковано 14 вересня близько 1:00 за Києвом
Переклад: Микола Ковальчук, Антон Шигімага, Антоніна Ящук
Редакція: Ростислав Семків
Оригінал