Вітаю всіх!
Сьогодні нарешті «трохи повніший» огляд – бо накопичилося достатньо (серйозних) «новин», які варто обговорити.
ВІЙНА У ПОВІТРІ/РАКЕТНА ВІЙНА
У ніч з 26 на 27 червня росіяни завдали чергову серію авіаударів по українських авіабазах та енергетичних об’єктах. За даними українських джерел, було випущено, а українська ППО збила:
- 1 «кинджал» (цей влучив в авіабазу «Хмельницький»);
- 4 «калібри» (усі чотири були збиті, коли рухалися у напрямку Тернополя або Івано-Франківська);
- 1 керована ракета Х-59 або Х-69 (збита на підході до Полтави);
- 23 «Shahed»-и (усі 23 збиті, більшість – на підході до Хмельницького та Івано-Франківська);
- невідому кількість С-300 (усі – на Харків).
Окрім Х-59/69 та С-300, все решта було націлено по об’єктах на заході України – по Хмельницькій та Івано-Франківській авіабазах. росіяни заявили, що б’ють по авіабазах, бо очікують поставок західних літаків.
Попри цей оборонний успіх, немає сумніву, що на сьогодні Україна втратила понад 65% своїх неатомних енергогенеруючих потужностей. Зараз її загальна потужність впала з довоєнних 56 ГВт до 18 ГВт. ЄС на цей рік надає 1,7 ГВт, але цього, очевидно, вкрай мало. І зауважте: зараз літо, норми споживання нижчі…
…це повертає мене до висновку, що краще поки що не буде. Просто тому, що Повітряні сили України все ще не мають достатньо ракет «земля-повітря», і найближчим часом це не зміниться, незважаючи на поставки додаткових Patriot та IRIS-T. А ще тому, що Україна не має у достатній кількості ані тактичних балістичних ракет, ані систем націлювання, які б дозволяли завдавати ударів по російських пускових установках та запобігати російським ударам.
Як так сталося? Як завжди. Замість того, щоб збільшувати промислове виробництво, наші корумповані й некомпетентні зомбі-ідіоти, які керують на Заході від імені славної олігархії, останні два роки проспали. А оскільки виробництво вчасно не збільшено, то тепер всі ми будемо дорого за це платити. Якась частина мене чекає – не дочекається, коли західні медіа в листопаді-грудні почнуть пускати кип’яток і видавати «сенсації» про дефіцит електроенергії в Україні…
(…о, ті з вас, хто піддає сумніву слова «корумповані» та «керують від імені олігархії», ловіть інфу: Верховний суд США щойно фактично легалізував хабарництво… Якщо ви вважаєте, що це щось краще, ніж те, що відбувається у більшості країн Європи, – вибачте, ви помиляєтеся, бо це не так… Нашим славним популістським партіям легко обіцяти золоті гори, тоді як «традиційні» політичні партії, які і втягнули суспільство в усе це, не втомлюються пояснювати, що вони не зробили нічого поганого…)
Читайте також: Алхімія війни. Як я випробовував вибухівку для дрона-камікадзе
А, ось ще що! Вчора чотири українські дрони атакували «редкінський дослідний завод» у твері (виробляє авіаційне паливо). Також українські дрони уразили декілька інших об’єктів у глибині російської федерації (наприклад, вузлову станцію на трубопроводі в тамбовській області у ніч на 28 червня).
Це вже занадто, тож, схоже, пуддінг (чи це був бєлусов?), звільнив командувача зенитно-ракетних військ вкс рф генерал-майора валерія ігоровича варенцова. У запас.
Зараз… якби шойгу все ще був у керма, можна було б легко зробити висновок типу: «Це ж чудово! Тепер шойгу призначить якогось ще більшого і корумпованішого дилетанта».
Але російське міноборони з бєлусовим на чолі… вибачте, мало даних для аналізу, просто не впевнений.
Але навіть при тому, що росія все ще виробляє «більше ЗРК, ніж решта світу разом узята» (як інколи у минулому році стверджував пуддінг), способу закрити весь її повітряний простір від українських дронів просто немає. Занадто він великий. А воздушно-космічєскі сили не мають ні систем ЗРК, ні систем зв’язку, які дозволили б утворити дійсно працездатну інтегровану систему ППО. Тож якась частина мене вважає, що найбільше, що може вдатися бєлусову, – так це те, що часто буває в подібних ситуаціях на Заході (і особливо у різноманітних великих приватних корпораціях): знайти якогось клоуна, який вмітиме чудово пояснювати, чому він лоханувся…
***
Північна Харківщина
Два дні тому ЗСУ повідомила про знищення двох російських зенітних ракетно-гарматних комплексів «Панцир-С1» у районі між стрєлєцкім і сєвєрним у білгородській області, приблизно у 10 км на північ від українського кордону. Це було необхідно для того, щоб уразити у цьому районі ще якийсь військовий склад або базу:
Звісно, західні пуддінголюби досі радіють тому, як воздушно-космічєскі сили бомблять українські позиції «ФАБами-3000». Однак досі немає жодних доказів того, що росіяни створили хоча б якийсь комплект КАБ для бомб такого калібру. Тож якщо ви бачите відео з такою назвою, то, вибачте, максимум, що це може бути, – КАБ-комплекс на ФАБ-1500М-54 або на ОДАБ-1500.
Безсумнівно, такі удари вражають. Здавалося б, вони мають завдавати значних втрат ЗСУ. У дійсності ЗСУ відправляють дуже мало особового складу на передові позиції, і саме через такі авіаудари. Звичайно, коли українці контратакують, вони мають висувати вперед більше військ. І тут добре, що реакція воздушно-космічєскіх сил зі своїми КАБ-ударами така повільна. Зазвичай реакція на будь-які «великі зміни» на полі бою у них займає 24-48 годин. Тобто, коли українці контратакують, то воздушно-космічєскі сили де-факто «не можуть» бити по них КАБами.
Що найголовніше – більшість російських авіаударів з використанням КАБ передбачають викид легшої зброї, наприклад, 250-кілограмових бомб, як на фото нижче; вони дуже неточні, багато з них несправні. Усе це істотно знижує загальний ефект.
Ось чому (до прикладу) два дні тому ЗСУ змогли контратакувати у Глибокому. І ось чому росіянам потрібні «дні», щоб відреагувати на звільнення українськими силами два дні тому Тихого (або того, що від нього залишилося), що на північний схід від Вовчанська. Власне, саме тому досі майже нікому не відомо, що ЗСУ йдуть найліпшим шляхом нейтралізації росіян, які все ще знаходяться у місці, що нещодавно було північними околицями Вовчанська, і таким чином повністю звільняють місто.
До речі, пам’ятаймо, що росіяни, як завжди, постійно атакують… Просто, дякуючи наявності артилерійських боєприпасів, придбаних у рамках «чеської угоди», Збройним силам України легше відбивати їх штурми.
***
БИТВА ЗА ДОНБАС
Куп’янськ-Сватове... Останні три дні воздушно-космічєскі сили та вс рф бомбардували та обстрілювали ракетами Куп’янськ і Петропавлівку (сюди прилетіли декілька залпів з систем РСЗВ), а також позиції ЗСУ на північ і захід від Степової Новоселівки, Новоплатонівки (на річці Оскіл, добряче за лінією фронту). Мушу визнати: станом на зараз не розумію, навіщо.
***
Кремінна… щойно з’явилася новина про те, що ЗСУ контратакували та відбили велику територію на схід від Тернів і Ямполівки: відкинули росіян щонайменше на 1000 метрів від обох сіл (або того, що від них залишилося). Небагато, але… після місяців «просування росіян» це краще, ніж нічого. Крім того, це псує будь-які російські плани пізніше цього літа поновити наступ у цьому районі.
Ще одні «добрі новини» мають бути з Серебрянського лісу, розташованого трохи південніше. Якщо це так, то це трохи полегшить оборону Білогорівки (що на Сіверському Донці). В останні декілька тижнів ця територія була під сильним тиском.
***
Сіверськ… два дні тому росіяни сильно бомбили КАБами Серебрянку, а потім знову почали штурм Білогорівки (тієї самої, що на Сіверському Донці… як і майже два роки тому) і далі на південь. При цьому вони заявили про «звільнення» Роздолівки, просто щоб було; я не впевнений, чи вважається «звільненням» дійти до найпівденніших (і повністю зруйнованих) будинків та встановити там прапор.
***
Бахмут… як було сказано вчора увечері, за останні два дні – поки росіяни намагалися просунутися через Калинівку та на південний схід від Часового Яру по трасі Т0504, – українці у Часовому Ярі повернули собі «принаймні більшу частину», якщо не «весь» район Канал. Звісно, район повністю зруйнований, бої тривають, але, я б сказав, очевидно, що російські повітряно-десантні 98-ма дивізія та 11-та бригада не зможуть досягти жодних успіхів у цьому районі, незалежно від того, чи будуть вони посилені підрозділами 200-тої мотострілецької бригади або кимось ще. Далі очікуємо, що росіяни «зупиняться і перегрупуються». Читай: нагонять ще пару тисяч мобіків та спробують знову…
***
Торецьк… Останні кілька днів мене хвилювала одна річ. Це повідомлення про те, що росіяни атакували і закріпилися на хуторі Шуми, що на схід від Північного – яке, у свою чергу, знаходиться на схід від шахтарського центру Торецьк. Не впевнений, було це «просто випробування» чи «посилення тиску» на ЗСУ… чи щось інше… Але. Ті, хто регулярно читає мої матеріали, напевно, пам’ятають, що ще у березні я пояснював, що Торецьк може бути «головною метою» росіян у цьому році. Очевидно, спочатку вони хотіли «обійти» цей район через Часів Яр на півночі та з Авдіївки на Покровськ на півдні. Повністю зробити цього їм не вдалося навіть після якихось п’яти місяців постійних штурмів. Тож якщо вони «вже» атакують Торецьк, не захистивши будь-яку з «флангових» цілей… можливо, вони «скоротили» свої апетити та пристосувалися до обставин. Бачте, замість того, щоб рухатися на Покровськ, вони тепер намагаються «просто» дійти до T0504 (читайте про це далі) і «зустрітися» з частинами, що «просуваються» від Часового Яру, набагато північніше від місця, де вони спочатку планували це зробити. Пам’ятаємо, що у цьому секторі ЗСУ матиме дуже багато роботи, ще багато місяців.
***
Авдіївка-Покровськ… російське угруповання військ «Центр» продовжує атакувати через Новоолександрівку, а звідти у напрямку Воздвиженки. Так само від Сокола на Євгенівку. При цьому в останні кілька днів росіяни на цьому напрямку були зайняті в основному заміною або принаймні посиленням потрощених частин їхньої 90-ї танкової та 27-ї мотострілецької дивізій. Очевидна мета – вихід на локальну ділянку траси Т0504, тої самої, що з’єднує на північному сході Покровськ (основний логістичний вузол ЗСУ у цьому секторі фронту) з Іллінівкою та Часовим Яром. Але навряд чи росіяни дістануться туди найближчим часом: я б сказав, «з нинішньою швидкістю їхнього просування це займе 5-6 тижнів» (по суті, ми говоримо про ту саму географічну територію, що й тоді у березні, просто 5 км туди-сюди). І це не те щоб буде «кінець світу» для України. Але, вочевидь, було б краще не дати росіянам зайти так далеко: в ідеалі, стерти б у порошок хоча б 90-ту танкову. Тож будемо сподіватися, що угруповання підрозділів ЗСУ на цьому напрямку незабаром отримає стільки ж артилерійських боєприпасів, скільки підрозділи на Північній Харківщині та у районі Кремінної.
***
Зважайте на таке: коли я говорю про російські «танкові» та/або «мотострілкові» підрозділи, або ж повітряний десант (ха-ха), то в реальності їх стан дуже «відносний». Вони однозначно не відповідають своїм офіційним характеристикам. У дійсності «орди», про які йде мова, навіть близько не нагадують те, чим вони були якихось два роки тому. А у 2022 році вони і близько не нагадували те, чим була радянська армія у 1980-х.
Читайте також: Дронова лихоманка. Чим українці палять Москву й зачищають Чорне море від російського флоту
По суті, 90% особового складу та важкої техніки (танки, БМП, артилерійські знаряддя тощо), які знаходилися на балансі вс рф станом на 2022 рік, вже знищені. Зараз ці підрозділи – це суміш ветеранів, які вижили (зазвичай це офіцерський склад), якоїсь техніки на заміну, яку вони змогли знайти, у рандомному строї, зі зброєю та спорядженням, які змогли нахоботити їхні солдати (там багато одягу ЗСУ, який росіяни вважають набагато кращим за свій «ратник»). Найголовніше – вони не мають серйозних атакувальних можливостей у класичному розумінні. Лише здатні продовжувати невпинні дрібномасштабні піхотні штурми та «гинути десятками і сотнями, але просуватися». …це ще одна причина дивуватися тому галасу, який підняли генерали генштабу та пуддінгові генератори маячні, обговорюючи той «Сувалкський коридор» та подібні фантазії.
Але у них все ще є багато військ. А ще багато власних та північнокорейських артилерійських боєприпасів. Можливо, хтось зараз буде розчарований моїм зізнанням, але я вважаю, що використовувати північнокорейські боєприпаси «реально круто». Але є нюанс, що у дійсності це допомагає ЗСУ – бо розриває російські гармати, як у випадку з цією 2С5 «Гіацинт-С», що вибухнула, коли спробувала випустити один із північнокорейських снарядів на південній Херсонщині два дні тому:
Тож… все це означає, що… (зітхає…) треба, щоб там, на Заході, хтось нарешті схаменувся і дійсно почав дуже серйозно переозброювати Україну… Зараз у ЗСУ немає інших варіантів, окрім як терпляче чекати – поки вони лізуть, поки вбивають себе цими своїми північнокорейськими снарядами, – і головне, продовжувати робити росіян х… хорошими. У великій кількості, знову і знову.
Оригінал допису опубліковано 28 червня 2024
Переклад: Катерина Соболева
Оригінал