Усім вітання!
…бачу, бачу: на календарі вже 11 жовтня, хоча якщо дивитись на погоду, то ситуація більше нагадує початок вересня… Хай там як, ось вам новини, що відбувається на півдні та сході України.
ПОВІТРЯНА/РАКЕТНА ВІЙНА
Для більшого звіту досі збираю інформацію. А тим часом кумедно стежити за натівськими «балакучими головами», які дуже стараються налаштувати себе на передання винищувачів F-16 в Україну. Трагікомедія ситуації полягає в тому, що Україні знадобиться:
- 2 роки
- 1 рік
- 9 місяців
- 6 місяців
…щоб пересісти на F-16.
Тепер уже говорять про 2 місяці.
Звісно, це залежить від кваліфікації пілотів, яких ПС ЗСУ послали «на Захід» на навчання, але з Брюсселю принаймні вже долинає не шепіт «чи все-таки варто?», а «ми схиляємося до», «чого чекаємо?» і т. д…
На жаль, НАТО й далі не постачає достатньо зброї та боєприпасів для перемоги України. Втім, ходять чутки, що до деяких «людей із мітлами» в натовських штабах це починає потроху доходити.
Нарешті…
Дуже сподіваюся, що тепер, коли Вашингтон «перейнявся спасінням Ізраїлю», ситуація зміниться. Американці відправили в напрямку Ізраїлю два ядерні авіаносці (загалом близько 130 бойових літаків). Я, звичайно, сумніваюся, що навіть командири цих кораблів та суден-обслуги до пуття розуміють, що вони могли б із цим усім добром зробити у східних водах Середземного моря… але це хоча б може свідчити, що хтось у Брюсселі таки взявся за розум…
А, до речі, оскільки хтось мене запитував про JAS/39 Gripen… ну, ви знаєте, я передбаченнями не займаюсь, але судячи з того, як шведи поводилися досі (пригадаймо САУ Archer, CV-90 тощо), їм може «знадобитися трохи часу, але своє діло вони зроблять».
ВІЙНА В МОРІ
Скрізь повідомляють про повне відведення чорноморського флоту росії з Севастополя в Новоросійськ (Азовське море), але ходять чутки, що судно «павєл дєржавін» сьогодні все ж ошивалося під Севастополем. Втім, підтверджень я поки не маю.
БИТВА ЗА ДОНБАС
Куп’янськ-Сватове-Кремінна… Так, та — «очікувана» — атака 25-тої загальновійськової армії росіян у районі Синьківки відбулася, їхня 47-ма танкова дивізія теж брала участь. «На жаль» для них, посилена певним серйозним обладнанням 66-та механізована бригада трощила російські танки натхненно й успішно: 25 штук за якісь чотири дні (певно, між 2 та 6 жовтня). Не дивно, що на російському боці цієї ділянки фронту минулі два дні були напрочуд тихі: мабуть, хтось першим ділом мусив розібратися, чи зосталися там узагалі офіцери й солдати, якими можна було підлатати лінію фронту…
Сіверськ… Повідомляють про позиційні бої в районі Золотарівки: українці просунулися в напрямку цього села, звільнили частину території («два поля / три посадки»), росіяни контратакували з південного флангу і заявляють, що зупинили наступ.
Кліщіївка… Схоже, російська спроба контратаки в цьому районі на сході й південному сході Кліщіївки — передусім з метою захопити залізничний насип — провалилася. Третій армійський корпус кинув чимало недовчених мобіків із 150-тої мотострілецької дивізії, 38-мої мотострілецької бригади і БАРС-7 в атаку всіма силами й засобами, що тривало щонайменше три, а може, й чотири чи п’ять днів… Усі вони зазнали важких втрат і були відкинуті назад. Власне, наразі росіяни повернулися на лінії оборони вздовж шосе Т0513: тобто відступили ще далі, втративши вихідні позиції, — приблизно по прямій від Опитного на півночі до Миколаївки на півдні. Дуже сподіваюся, що надалі росіяни проводитимуть якомога більше таких контрнаступів…
Читайте також: Дронова лихоманка. Чим українці палять Москву й зачищають Чорне море від російського флоту
Постійні рейди українців на північний схід від Курдюмівки, здається, змусили росіян покинути позиції в Зеленопіллі. Тепер вони повернулися на позиції уздовж доріг, які ведуть на південь, від Курдюмівки до Озарянівки, і на схід, від Курдюмівки до Миколаївки. Потім, вчора [10.10] вранці, росіяни спробували наступати через канал Сіверський Донець — Донбас, у напрямку Степового й Бердичів, але 28-ма механізована бригада українців відбила цей напад.
Авдіївка… За минулі кілька днів стало ясно, чому росіяни ще наприкінці вересня припхали свою 25-ту ЗВА у сектор Сватове-Кремінна і вивели звідти 1-шу танкову та 41-шу ЗВА: вони підлатали пошарпані підрозділи, а потім відправили їх на Авдіївський напрям. Чотири дні тому вони розпочали атаку «кліщами» за підтримки важких авіаударів (переважно в стилі «насипай і тікай» із літаків Су-25, а інколи з вертольотів Ка-52 та Мі-28) та величезної кількості артилерійських обстрілів.
Буде достатньо сказати, що станом на ранок 10 жовтня ця контратака скінчилася для росіян справжньою катастрофою. По суті, щонайменше дві, можливо три величезних колони було виявлено (за допомогою БПЛА) ще коли вони були десь за 5–10 кілометрів до лінії фронту. А тоді по них вдарила артилерія. Винищення продовжувалося також у процесі їхнього просування в тому ж напрямку й на момент, коли вони врешті минули «стартові позиції» – і наштовхнулися на мінні поля та ще більше дістали на горіхи від артилерії – більшу частину механізованих сил було знищено. Відтак, далі наступ вели засуджені з підрозділів «Шторм-Z», за підтримки кількох розпорошених танків та БМП… відео з їхніми спробами просування були… «невтішні».
Як я розумію, росіяни найдужче тисли на позиції 116-тої бригади ТрО, але навіть їй було не надто складно відбити ці штурми. 79-та десантно-штурмова також мала «веселі часи».
Українці повідомляють, що російських операцій такого масштабу вони «не бачили з перших днів війни». Це значно потужніше, ніж атаки на Вугледар у січні–лютому цього року. Але сплановано, підготовано та проведено вкрай жахливо. Втрати однієї лише російської 90-тої танкової дивізії оцінюють у 820 вбитих та поранених, а також у 80 одиниць бронетехніки (включно із принаймні однією БМПТ «термінатор»), 18 одиниць артилерії, більше десятка систем РСЗВ та близько 30 одиниць іншої техніки. ПКС втратили щонайменше один літак Су-25.
Гелікоптер Мі-28 вистрілює керовану протитанкову ракету в напрямку українських позицій в районі Авдіївки, можливо між 7 та 8 жовтня.
УКРАЇНСЬКИЙ КОНТРНАСТУП
Старомайорське/Старомлинівка… схоже, «перетягування каната» в районі Приютного триває: українці спершу спромоглися знов дістатися околиць цього села, а потім росіяни контратакували та відсунули їх назад.
Вибачте, люде, але кращих новин з цієї ділянки не маю: ЗСУ просто бракує оснащення для ефективнішого просування. І поки хтось не змінить некомпетентного радника з національної безпеки [Джейка Саллівана] в Білому домі, чи не відволіче його порятунком Ізраїля ще дужче… в цьому плані мало що зміниться.
Роботине–Вербове–Новопрокопівка… виснаживши свої ВДВ у – здебільшого – безрезультатних контратаках, росіяни, схоже, відводять їх від лінії фронту та замінюють мобіками. Українці скористалися з цієї нагоди й атакували Копані, Новопрокопівку (її захищають залишки 71-го та 201-го МСП) і (глибоко) просунулись у Вербовому. Насправді, навіть 70-му МСП та 1441-му МСП довелося відступити зі своїх позицій, розташованих на північний захід від Новопрокопівки.
Читайте також: Вивезти з-під вогню. Як слобожанські волонтери рятують життя маломобільних людей
На східному фланзі «виступу» українці також захопили щонайменше дві контрольовані росіянами посадки на захід від Новофедорівки. Далі на схід, як повідомляє агентурна розвідка, ЗСУ два дні тому увійшли до села Загірне. Деталей, підтвердження чи спростування не маю.
..словом, ось таке: якщо росіяни не наступають, то вони моментально переходять до оборони – і українці знов беруться вигризати землю штурмами.
Опубліковано 11 жовтня близько 22:30 за Києвом
Переклад: Микола Ковальчук, Антон Шигімага, Антоніна Ящук
Редакція: Ростислав Семків
Оригінал