«Азербайджанці підуть на вибори 9 жовтня в атмосфері, позначеній загальним почуттям страху в поєднанні з глибокою апатією», – стверджують у своєму звіті Ґулієв та Пірс.
Вони відзначають, що в країні цього року були певні ознаки суспільного незадоволення, однак вони не переросли у всезагальний рух. «Більшість експертів прогнозують, що результат майбутнього голосування зумовлений на користь чинного президента, Ільхама Алієва, який перебуває при владі вже 10 років. У разі обрання це буде вже його третій термін, що стало можливим завдяки суперечливій конституційній поправці 2009 року», – пишуть експерти.
«Азербайджан є однією з найбільш авторитарних пострадянських держав, а багато в чому завдяки тривалому нафтовому буму, Азербайджан накопичив велике багатство протягом останнього десятиліття», – стверджують Ґулієв та Пірс.
Експерти відзначають, що владна сім’я має значну вигоду від цього багатства як особисто, так і політично, оскільки воно створило як систему патронажу для збереження вірності, так і надало режиму ресурси для легкого випередження будь-якої опозиції. Забезпечення патронажу має вирішальне значення у теперішній політиці Азербайджану. «Керівна партія «Новий Азербайджан» ґрунтується на поєднанні націоналізму та культу особи, створеного за життя і широко поширеного після смерті режиму "батька-засновника" Гейдара Алієва», – наголошують експерти.
Опозиція в Азербайджані стикається із багатьма викликами. Одним із найбільших є те, що у неї майже повністю відсутні ресурси. «Крім того, відбулося різке погіршення свободи слова в Азербайджані з середини 2012 року, що призвело до того, що десятки політичних активістів і журналістів було заарештовано і ув'язнено за сфабрикованими звинуваченнями», – стверджують Ґулієв та Пірс.
Експерти відзначають, що попри те, що цього року умови участі у передвиборчій кампанії так само несправедливі щодо опозиції як і на виборах 2008-го року, порівняно із минулими виборами є кілька змін. «По-перше, це єдність опозиції та те, що було висунуто єдиного кандидата. Нова опозиційна коаліція під назвою Національна рада демократичних сил була створена в червні і об'єдналася навколо одного кандидата – професора історії та колишнього депутата Джаміля Гасанлі. По-друге, соціальні медіа відіграють велику роль у поширенні інформації (між елітами) з обох сторін», – вважають експерти.
Крім того, ситуація дещо змінилася з часу попередніх виборів. Одна із ознак – це «концентрація протестного електорату в економічно менш заможних регіонах, проте молодша політична еліта Баку, як і традиційні опозиційні партії, має тенденцію концентрувати свою діяльність в міських районах», – пишуть Ґулієв та Пірс.
Експерти вважають, що Національна рада як політичне утворення не переживе скоріш за все ці вибори, проте, на їхню думку, є інші політичні партії, як наприклад REAL (акронім від реальна альтернатива), які заслуговують на увагу та спостереження на наступних парламентських виборах 2015 року.
Що стосується чинного президента, то керівна партія заявила, що Алієв не веде кампанії, тому що «цього не потребує». Натомість Алієв їздить по країні та відкріває нові об'єкти. Як прогнозують експерти, президент Алієв скоріш за все виграє із великим відривом, завдяки виборчим маніпуляціям. Вочевидь із результатом близько 80%, пише The Washington Post.