“Європейці повинні бути глибоко вдячні Україні. Те, що змушує сотні тисяч громадян витримувати морози і насильство – це не благання про допомогу, це їхня впевнена вимога самовизначення, законності, процвітання і миру», – вважає аналітик із Німецького фонду Маршалла у Берліні Йорґ Форбріґ.
На його думку, прихильність українців до цих найбільш фундаментальних цінностей є потужним нагадуванням того, що колись інтеграція до ЄС ставила собі за мету досягти, і скільки ще потрібно зробити.
«Бажання (рухатися в напрямку Європи – Ред.) серед українців має поліпшити пошкоджену європейську впевненість у собі. Це можливість воскресити розрекламовану м'яку силу Європи», – вважає Йорґ Форбріґ.
На його думку, Європа зараз опинилася в глухому куті не менше, аніж Україна. «Мужність українців вручила ЄС можливість сформувати майбутнє свого східного сусідства і разом з ним усього європейського проекту. Вона зобов’язана запевнити Україну, що ця можливість ще не втрачена», – наголошує Форбріґ.
«Розширення Європейського союзу і НАТО протягом останніх двох десятиліть допомогло сформувати більш стабільну і безпечну Європу. Інтеграція демократичної України до європейський інституцій сприятиме досягненню цієї мети. Але хіба Європі "потрібна" Україна?», – ставить риторичне запитання екс-посол США в Україні Стівен Пайфер.
«Якщо під "Європою" хтось має на увазі ЄС, відповідь, здавалося б, буде «ні». Найбільш значуща політична та економічна інституція в Європі прагне мати Україну. Але, вочевидь, не вірить, що їй потрібна Україна – принаймні, не настільки, що вона готова знизити свої стандарти», – вважає екс-посол.
Але, на думку Стівена Пайфера, поки ЄС, можливо, не потрібна Україна, він дуже хоче мати на своєму східному фланзі стабільну, демократичну державу.
«Ми, європейці, очевидно, життєво зацікавлені в стабільності наших сусідів. Проте, загрозливими є Північна Африка та Близький Схід, а не в Східна Європа. Хоча дотеперішні досягнення у цих регіонах показують, наскільки обмеженою є влада ЄС», – вважає економіст Пекка Сутела, колишній радник з монетарної політики Банку Фінляндії. На його думку, європейці також хотіли б сприяти розвитку демократії та ринкової економіки. Але м'яка сила ЄС, однак, не те, що було раніше. У багатьох сусідніх країнах, підтримка європейських цінностей знизилася, не в останню чергу це сталося через кризу євро.
«Більшість українців підтримують європейську інтеграцію. Але через не функціональну політичну та економічну системи України їхня думка не вплинула на прийняття рішення, яке натомість базувалося на клановій політиці і захопленні активів, які приносять прибутки. Ця система потребує ґрантів та субсидій там, де вони доступні. Українським елітам потрібні європейські гроші, але їм також потрібні гроші Міжнародного валютного фонду, російські субсидії та китайські інвестиції», – вважає Сутела.
«Європі не потрібна Україна. Економіка 46-мільйоної країни, де ВВП має такий самий розмір, як ВВП у п’ятимільйонної держави ЄС. Інвестори тікають», – стверджує економіст.
«Раніше Україна мала вирішальне значення для транзиту газу з Росії до народів ЄС. Цю позицію вона як і раніше займає, але ця позиція швидко втрачається. … За кілька років весь транзит газу через Україну може припинитися», – вважає Сутела.
«Незважаючи на співчуття до українців, які шукають вихід з поганого олігархічного управління, яке триває вже протягом двох десятиліть, ЄС буде гірше від прив'язування до України через наспіх задуману "угоди про асоціацію" ЄС, ймовірно, думає, що може повторити своє попереднє розширення на схід до країн колишнього Варшавського договору, що принесло неочікуваний прибуток від експорту споживчих товарів», – вважає Джеффрі Соммерс, дослідник із Стокгольмської школи економіки у Ризі.
Проте, на думку експерта, купівельний потенціал України менший, ніж у країнах, які межували з Німеччиною і були інтегровані до західноєвропейських ринків. Таким чином, експортний бум навряд чи відбудеться після запропонованої угоди про асоціацію.
«Торговельні пакти можуть бути корисними. Тим не менш, їх не потрібно на марне повторювати як політичний катехізис, припускаючи сприятливі результати. Україні та ЄС було б доцільно рухатися обережно. Розвиток української економіки має бути пріоритетом», – вважає Соммерс.