«Саакашвілі поставив інтереси країни перед своєю політичною кар'єрою, коли дав можливість коаліції мільярдера Бідзіни Іванішвілі «Грузинська мрія» взяти під контроль над парламентом. Але, як говориться, жодна добра справа ніколи не залишається безкарною, і здається, що політичні супротивники Саакашвілі не дотримуються демократичних угод.
Іванішвілі мовчки демострує погрози опозиції, що продовження їх критики на адресу нового уряду призведе до подальших арештів, а політичне полювання на відьом припиниться лише, коли вони замовкнуть. За даними джерел навколо Саакашвілі, Іванішвілі вже давно у приватних розмовах погрожував тим, що він тільки зараз говорить публічно. Радник Саакашвілі Рафаель Глюксманн, зазначає, що під час їх першої зустрічі після виборів, Іванішвілі сказав Саакашвілі, що «він повинен піти у відставку або його помічникам загрожують юридичні наслідки». Іронічно, політичні махінації Іванішвілі частково уможливились однією зі слабких сторін спадщини Саакашвілі, а саме його нездатністю адекватно реформувати систему правосуддя в країні. Одним з найбільш актуальних критичних зауважень щодо уряду Саакашвілі була відсутність незалежності судової системи, котру деякі прибічники Саакашвілі зараз неохоче визнають. «Судова влада точно не була достатньо незалежною впродовж 10 років нашого уряду», – каже радник президента Глюксман», – йдеться у статті.
Як відмічає видання, поворот і трансформації можна очікувати за будь-якого політичного переходу, але направлення до в'язниці своїх політичних супротивників за безпідставними звинуваченнями може поставити під ризик все, що Грузія подолала за два десятиліття з того часу як завоювала незалежність від Радянського Союзу.
«Втім те, що такий сценарій почав розгортатися так швидко після виборів 1 жовтня, є невеликим сюрпризом. Багато хто з прихильників Іванішвілі є членами старої гвардії – колишніми співробітниками міліції, звільненої в ході реструктуризації Саакашвілі корумпованих сил, закостенілими бюрократами епохи Едуарда Шеварднадзе, котрі підтримували Іванішвілі не через якісь запропоновані ним зміни політики, а в якості форми помсти проти людини, відповідальної за їх скорочення. Додати до цього авторитарну особистість самого Іванішвілі, його зв'язки з Росією, грубий націоналістичний і ксенофобський склад його коаліції, і у вас є рецепт для відплати, і навіть гірше», – відмічає The Foreign Policy.
Видання, втім сподівається, що європейська налаштованість більшості громадян Грузії допоможе уникнути демонтажу демократії в країні.
«Грузія має достатньо проблем, дві найбільших – високий рівень бідності та безробіття, і останнє, що їй зараз потрібно, так це політичне полювання на відьом. На щастя, прозахідного бажання більшості грузинів повинно бути достатньо, щоб запобігти повному поверненню до радянського або пострадянського рівня репресій – свого роду невдачі, яка б закрила Грузії шлях до інтеграції з Заходом», – пише The Foreign Policy.