Зростання кількості пунктів прикордонного контролю підриває Шенгенську зону ЄС, яка створювалася як простір без кордонів, а ще шкодить торгівлі, перевезенням і туризму. Про це пише британський тижневик The Economist.
«Через політичний тиск у Німеччині Анґелі Меркель, можливо, доведеться зачинити двері своєї країни для біженців, а це потягне за собою закриття кордонів по всьому континенту. На думку президента Європейської комісії Жана-Клода Юнкера, кінець Шенгену може спричинити обвал євро й навіть розпад єдиного ринку — одного з найбільших досягнень ЄС. Це перебільшення, але така перспектива ставить під загрозу європейську співпрацю в інших галузях і може виявитися для Союзу, який і без того потерпає від криз, украй серйозним ударом», — йдеться в матеріалі.
Крім того, зазначає видання, міграційна криза грає на руку правим популістським партіям по всій Європі. У країнах, на які ліг найбільший тягар, наростає хвиля насильства проти іммігрантів: минулого тижня після низки нападів на центри для біженців очільник німецької поліції заговорив про «атмосферу погромів». Унаслідок терактів у Парижі й нападів іммігрантів на жінок у Кельні до токсичної суміші додалися тероризм і культурна нетерпимість. У деяких частинах Східної Європи через ксенофобський націоналізм люди налаштовані проти Німеччини. Усе це теж загрожує ЄС.
Але, пише The Economist, поки європейці гризуться між собою, ситуація з мігрантами лишається вкрай складною. А більшість пропонованих варіантів подолання кризи видаються нереалістичними, аморальними або беззмістовними.
«Перспектива домовленості щодо Сирії зараз далека як ніколи. Остання спроба розпочати мирні перемовини минулого тижня ні до чого не привела. У Лівії, через яку мігранти потрапляють до Італії, немає нормального уряду. У Європі паркани, зведені політиками на зразок угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана, просто перекочують проблему з одного місця в інше. Але держави ЄС за законом зобов’язані надавати притулок біженцям від війни. Вони не можуть розвертати човни з мігрантами від Греції (як, кажуть, запропонував один бельгійський політик). Хтось наполягає на виключенні Греції з Шенгену, але це нікого не зупинить, бо вона й без того не має сухопутних кордонів з іншими країнами Шенгенської зони», — йдеться в матеріалі.
Водночас британський тижневик зазначає, що плани, розроблені в Брюсселі, надто амбітні: вони приводять тільки до сварок між державами ЄС, тим часом потік мігрантів не зупиняється. Єдине досягнення квотного розподілу шукачів притулку поміж членами Євросоюзу — повернення розколу між сходом і заходом ЄС. Далеко й до визнання рішень однієї країни Євросоюзу про надання тому чи тому втікачеві статусу біженця всіма іншими (щоб біженці могли подорожувати ЄС так само безперешкодно, як і його звичайні громадяни)».
«Натомість пріоритетом має стати впорядкування потоків мігрантів. Це допоможе перевантаженим країнам на кшталт Німеччини планувати прибуття й заспокоїть стурбованих громадян, які не бачать цьому кінця-краю. Європі потрібно також навчитися ефективніше відрізняти біженців, які справді можуть претендувати на міжнародний захист, від шукачів кращої долі, яких у потоці втікачів стає дедалі більше», – наголошує The Economist.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»