Відносини між президентом США Бараком Обамою і конгресменами-демократами дуже натягнуті. Про це йдеться у матеріалі The Economist.
«Стосунки між Обамою і конгресменами-демократами ще ніколи не були такі натягнуті, як зараз. Незвичним порушенням правил доброго тону після виснажливих виборів 2014-го стало відверте невдоволення правої руки Гаррі Ріда, лідера демократів у Сенаті, Білим домом. Під час грудневої бюджетної кризи Ненсі Пелосі, очільниця демократів у Палаті представників, обурювалася готовністю президента домовлятися з республіканцями», – йдеться у матеріалі.
Ветерани політики радять не метушитися, зазначає The Economist.
««Президенти завжди втрачають підтримку з наближенням виборів наступника», – каже Том Дешл, який очолював демократів Сенату в 1995–2005 роках. Гілларі Клінтон, висунувши свою кандидатуру на виборах, стане альтернативним центром влади, який набиратиме вагу. А якщо вона не балотуватиметься, «то є ще цілий список людей, котрі тільки чекають нагоди», – заспокоює Дешл і пропонує як приклад двох дуже різних представниць верхньої палати – Елізабет Воррен і Кірстен Джиллібранд (молодший сенатор від штату Нью-Йорк і політик, що за рівнем прагматизму не поступається Клінтонам, але не має їхнього досвіду).
Інші демократи не настільки впевнені, бо вважають, що проблема не лише в кадрових питаннях. «Трохи незрозуміло, хто зараз керує Демократичною партією», – каже конгресмен, який не бачить ані «вогника» в Обамі, ані «жодної енергії, жодного запалу» в лідерах у Конгресі», – йдеться у матеріалі.
Інакше кажучи, демократи відчувають брак керівництва, тому що партії бракує великих переконливих ідей.
«Можливо, хтось іще заповнить цю порожнечу. Але потрібно, щоб це сталося чимшвидше», – зазначає The Economist.
Детальніше читайте в матеріалі «Армія без генералів» в № 1 «Українського тижня».